cpg1251
Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
Іменем України
РІШЕННЯ
"29" квітня 2015 року справа № 927/432/15
за позовом першого заступника прокурора міста Чернігова, вул. Шевченка, 1,
м. Чернігів, 14000 в інтересах держави
в особі: регіонального відділення Фонду державного майна України по
Чернігівській області, пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000
відповідач: приватне підприємство "Керуюча компанія Мрія-Сервіс",
просп. Перемоги, 205, м. Чернігів, 14027
предмет спору: про стягнення 76628,20 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Бутенко Н.В., довіреність №12 від 26.02.2015 року, представник (була присутня в судовому засіданні 01.04.2015 року); Помаз В.В., довіреність №10 від 26.02.2015 року, представник (була присутня в судових засіданнях 16.04.2015 року, 23.04.2015 року, 29.04.2015 року); Ушач О.О., довіреність №23 від 22.04.2015 року, представник (була присутня в судових засіданнях 23.04.2015 року, 29.04.2015 року)
від відповідача: Антошин В.Л., директор, був присутній у судовому засіданні 23.04.2015 року, 29.04.2015 року в судове засідання не з'явився
від прокуратури: Коляда Ю.О., прокурор відділу прокуратури міста Чернігова, посвідчення №011023 від 23.10.2012 року
Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 23.04.2015 року по 29.04.2015 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ:
Першим заступником прокурора міста Чернігова подано позов в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області про стягнення з відповідача - приватного підприємства "Керуюча компанія Мрія-Сервіс" на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області з подальшим перерахуванням до державного бюджету України 60895,02 грн. заборгованості з орендної плати, 9643,68 грн. пені та 6089,50 грн. штрафу, за неналежне виконання умов договору оренди №133-13 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.08.2013 року.
В поданих в судове засідання 01.04.2015 року письмових поясненнях позивач підтримував заявлені позовні вимоги та підтверджував наявність у відповідача заборгованості згідно спірного договору по орендній платі перед державним бюджетом за вересень-грудень 2014 року та січень 2015 року в сумі 60895,02 грн., а також факт нарахування пені за порушення термінів сплати орендної плати станом на 19.02.2015 року у розмірі 9643,68 грн. (п. 3.7. договору) та 6089,50 грн. штрафу (п. 3.8. договору).
Представники сторін та прокурор в судовому засіданні 23.04.2015 року надали письмові клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
Представник позивача подав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.
Прокурор заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи розрахунку пені за договором оренди державного майна від 30.08.2013 року №133-13, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та приватним підприємством "Керуюча компанія Мрія-Сервіс", яке задоволено судом. Відповідно до поданого розрахунку, розмір пені становить 9525,56 грн.
Представник відповідача стосовно клопотання прокурора заперечував.
Суд задовольнив клопотання прокурора та залучив до матеріалів справи розрахунок пені за договором оренди державного майна від 30.08.2013 року №133-13, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та приватним підприємством "Керуюча компанія Мрія-Сервіс", виходячи з наступних підстав:
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, сторони мають право брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу.
Частиною 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
В судовому засіданні 23.04.2015 року суд оголосив перерву до 29.04.2015 року о 10:00.
Після оголошеної перерви представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Представники позивача заявили усне клопотання про залучення до матеріалів справи розрахунку пені за договором оренди державного майна від 30.08.2013 року №133-13, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та приватним підприємством "Керуюча компанія Мрія-Сервіс", яке задоволено судом. Відповідно до поданого розрахунку, розмір пені становить 9590,52 грн.
Прокурор та представники позивача в судовому засіданні 29.04.2015 року подали письмову заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та просили стягнути пеню в розмірі 9590,52 грн.
Подана прокурором та представниками позивача заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені прийнята судом, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 29.04.2015 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
Прокурор виклав позовні вимоги.
Представники позивача позовні вимоги прокурора підтримали та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання 29.04.2015 р., що підтверджується розпискою директора товариства - Антошина В.Л., наявною в матеріалах справи, але повноважного представника в судове засідання 29.04.2015 року не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Заяв та клопотань від відповідача також не надходило.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи те, що суд неодноразово відкладав розгляд даної справи, спливає строк розгляду справи, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони (відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, заяв та клопотань до початку розгляду справи від відповідача не надходило), а тому господарський суд вважає за можливим прийняти рішення по даній справі за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та прокурора, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Враховуючи, що прокурором та представниками позивача було зменшено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, суд розглядає дану справу з урахуванням заяви прокурора та представників позивача про зменшення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, зокрема, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
30.08.2013 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (позивач) та приватним підприємством "Керуюча компанія Мрія-Сервіс" (відповідач) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13.
Відповідно до п. 1.1. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі в суборенду державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - будівлю кафе загальною площею 216,0 кв.м. та інше окреме індивідуально визначене майно, а саме: - стіл дубовий обідній 1,5 м*0,7 м (інв. №2-6) - 5 шт.; - стіл дубовий обідній 0,75м*0,7м (інв. №7-8) - 2 шт.; - табурет дубовий (інв. №9-33) - 25 шт.; - стілець банкетний барний (інв. №34-39) - 6 шт.; - стіл розробний металевий (інв. №40) - 1 шт.; - барна стойка та дубова дзеркальна вітрина (інв. №41) - 1 компл.; - касовий апарат Ера-101 (інв. №42) - 1 шт.; - касовий апарат Ера-101 (інв. №43) - 1 шт.; - касовий апарат Ера-101.10 (інв. №44) - 1 шт.; - касовий апарат Міні 600.01 (інв. №45) - 1шт.; - стілець офісний (інв. №47-48) - 2 шт.; - стільці (інв. №49-60) - 12 шт.; - касовий апарат Міні 500.01 (інв. №61) - 1 шт.; - стільці для зали (інв. №62-68) - 7 шт., (далі - майно), розміщене за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 44, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.06.2013 року і становить за незалежною оцінкою 914755,32 грн., в т.ч.: будівля кафе - 889063,22 грн., інше окреме індивідуально визначене майно - 25692,10 грн.
У відповідності до ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Відповідно до п.п. 1., 4.4. Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, затвердженого головою Фонду державного майна України від 16.07.2012 року, зокрема, регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління. Одним з основних завдань регіонального відділення є здійснення повноважень орендодавця державного майна.
Як вбачається із наданого позивачем витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, об'єкт нерухомості, що розташований по вул. Щорса, 44 у м. Чернігові є державним майном.
Таким чином, регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області є належною стороною по справі, а майно, яке є предметом договору оренди, належить до державної власності, тому до спірних правовідносин застосовуються як норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, так і норми спеціального законодавства - Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Пунктом 1.2. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення кафе.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.3., 2.4. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за методикою оцінки. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.
Відповідно до Акту приймання-передачі від 30.08.2013 року, підписаного сторонами, зокрема, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі в суборенду державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - будівлю кафе загальною площею 216,0 кв.м. та інше окреме індивідуально визначене майно, а саме: - стіл дубовий обідній 1,5м*0,7 м (інв. №2-6) - 5 шт.; - стіл дубовий обідній 0,75м*0,7м (інв. №7-8) - 2 шт.; - табурет дубовий (інв. №9-33) - 25 шт.; - стілець банкетний барний (інв. №34-39) - 6 шт.; - стіл розробний металевий (інв. №40) - 1 шт.; - барна стойка та дубова дзеркальна вітрина (інв. №41) - 1 компл.; - касовий апарат Ера-101 (інв. №42) - 1 шт.; - касовий апарат Ера-101 (інв. №43) - 1 шт.; - касовий апарат Ера-101.10 (інв. №44) - 1 шт.; - касовий апарат Міні 600.01 (інв. №45) - 1шт.; - стілець офісний (інв. №47-48) - 2 шт.; - стільці (інв. №49-60) - 12 шт.; - касовий апарат Міні 500.01 (інв. №61) - 1 шт.; - стільці для зали (інв. №62-68) - 7 шт., (далі - майно), розміщене за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 44, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.06.2013 року і становить за незалежною оцінкою 914755,32 грн., в т.ч.: будівля кафе - 889063,22 грн., інше окреме індивідуально визначене майно - 25692,10 грн., із зазначенням, що це майно є орендованим.
Пунктами 10.1., 10.2. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року визначено, що цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 30.08.2013 року до 27.08.2016 року включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.
Пунктом 3.11. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року встановлено, зокрема, що закінчення дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, яка виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року, орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2013 року 11423,01 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Пунктами 3.3., 3.4. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщуються на веб-сайті Фонду державного майна України. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Відповідно до п. 3.5. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.6. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа наступного за звітним, за який здійснюється платіж.
Відповідно до п. 5.4. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року, зокрема, орендар (відповідач) зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Таким чином, відповідно до п. 3.6. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року, орендар зобов'язаний був сплатити орендну плату за серпень 2013 року - до 12.09.2013 року; за вересень 2013 року - до 14.10.2013 року, оскільки 12.10.2013 року припадало на вихідний день - суботу; за жовтень 2013 року - до 12.11.2013; за листопад 2013 року - до 12.12.2013 року; за грудень 2013 року - до 13.01.2014 року, оскільки 12.01.2014 року припадало на вихідний день - неділю; за січень 2014 року - до 12.02.2014 року; за лютий 2014 року - до 12.03.2014 року; за березень 2014 року - до 14.04.2014 року, оскільки 12.04.2014 року припадало на вихідний день - суботу; за квітень 2014 року - до 12.05.2014 року; за травень 2014 року - до 12.06.2014 року; за червень 2014 року - до 14.07.2014 року, оскільки 12.07.2014 року припадало на вихідний день - суботу; за липень 2014 року - до 12.08.2014 року; за серпень 2014 року - до 12.09.2014 року; за вересень 2014 року - до 13.10.2014 року, оскільки 12.10.2014 року припадало на вихідний день - неділю; за жовтень 2014 року - до 12.11.2014 року; за листопад 2014 року - до 12.12.2014 року; за грудень 2014 року - до 12.01.2015 року; за січень 2015 року - до 12.02.2015 року.
Всього за період користування майном з 30.08.2013 р. по 31.01.2015 р. відповідач зобов'язаний був сплатити орендну плату в загальній сумі 214626 грн. 83 коп.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань орендну плату за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року за період користування майном з 30.08.2013 р. по 31.01.2015 р. сплатив лише частково в розмірі 153731,81 грн., що підтверджується переліками платіжних доручень по ідентифікованим договорам оренди з файлу виписок Держказначейства: №2017 від 02.10.2013 року на суму 731,81 грн., №2076 від 12.12.2013 року на суму 5000,00 грн.; №2109 від 31.01.2014 року на суму 6000,00 грн.; №2130 від 03.03.2014 року на суму 4000,00 грн.; №2131 від 04.03.2014 року на суму 3000,00 грн.; №2142 від 17.03.2014 року на суму 11000,00 грн.; №2170 від 17.04.2014 року на суму 15000,00 грн.; №2191 від 16.05.2014 року на суму 11000,00 грн.; №2221 від 27.06.2014 року на суму 22000,00 грн.; №2240 від 24.07.2014 року на суму 7000,00 грн.; №2266 від 01.09.2014 року на суму 15000,00 грн.; №2282 від 23.09.2014 року на суму 11500,00 грн.; №2297 від 14.10.2014 року на суму 12000,00 грн. та переліками помилково заповнених платіжних доручень з файлу виписок Держказначейства: №2034 від 22.10.2013 року на суму 5500,00 грн.; №2346 від 17.12.2014 року на суму 12000,00 грн.; №2363 від 17.01.2015 року на суму 13000,00 грн., копії яких додані до матеріалів справи.
Таким чином, заборгованість по сплаті орендної плати за період користування майном з 30.08.2013 р. по 31.01.2015 р. становить 60895,02 грн.
Претензію регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області №18-03-04474 від 29.12.2014 року з вимогою сплати боргу за оренду майна та з попередженням про намір розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року, відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до уточненого розрахунку, прокурор просить стягнути з відповідача 9590 грн. 52 коп. пені за період прострочки оплати з 13.09.2013 року по 19.02.2015 року та 6089,50 грн. штрафу за прострочку сплати орендної плати.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 3.7. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати орендної плати, а тому прокурором та позивачем правомірно нараховано 9590 грн. 52 коп. грн. пені за період прострочки оплати орендної плати з 13.09.2013 року по 19.02.2015 року .
Пунктом 3.8. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №133-13 від 30.08.2013 року встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем допущена прострочка сплати орендної плати більш ніж за три місяці, а тому вимоги прокурора щодо стягнення штрафу в розмірі 6089,50 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, орендну плату своєчасно в повному обсязі не сплатив, суд доходить висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України 60895,02 грн. заборгованості з орендної плати; 9590,52 грн. пені; 6089,50 грн. штрафу.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету судовий збір в розмірі 1827,00 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 202, 203, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 626, 629, 759, 795 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 175, 193, 231, 232, 283, 287 Господарського кодексу України; ст.ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 4 Закону України „Про судовий збір", ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «Керуюча компанія Мрія-Сервіс», просп. Перемоги, 205, м. Чернігів, 14027 (код 38340862, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000 (код 14243893, р/р 37187500900002, УДКСУ у м. Чернігові Чернігівської області, МФО 853592) з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України (отримувач - УК у м. Чернігові/м. ЧЕРНІГІВ/220080300, код ЄДРПОУ 38054398, банк отримувача - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО - 853592, р/р 31112094700002) 60895,02 грн. заборгованості з орендної плати; 9590,52 грн. пені; 6089,50 грн. штрафу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. Стягнути з приватного підприємства «Керуюча компанія Мрія-Сервіс» просп. Перемоги, 205, м. Чернігів, 14027 (код 38340862, відомості про банківські реквізити відсутні) в доход державного бюджету (рахунок №31217206783002, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Чернігівській області, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) 1827,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення підписано 30.04.2015 року
Суддя Л.М. Лавриненко
.
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2015 |
Оприлюднено | 08.05.2015 |
Номер документу | 43878859 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Лавриненко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні