Постанова

від 28.04.2015 по справі 910/3374/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2015 р. Справа№ 910/3374/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участі представників:

від позивача: Буряк О.М. - за дов.

від відповідача: Коршун Т.О. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Періодика»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2015

у справі № 910/3374/15-г (суддя Селівон А.М.)

за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Періодика»

про стягнення 1 844, 26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Періодика» про стягнення заборгованості за недопоставлений згідно Договору № 389-35КП-11 товар (частину періодичних видань) на суму 1 844,26 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 провадження у справі № 910/3374/15-г за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Періодика» про стягнення заборгованості за недопоставлений товар у розмірі 1 844,26 грн. припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Періодика» з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/3374/15-г скасувати в частині стягнення з ТОВ «Фірма «Періодика» на користь позивача 1 827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції, покладаючи на відповідача судові витрати, не врахував, що за змістом статті 49 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат відбувається лише після розгляду спору по суті. При цьому, суд не врахував, що в судовому засіданні не з'ясовувалось, з вини якої сторони виник спір.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача у справі було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.04.2015.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, у судовому засіданні проти її задоволення заперечував, просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/3374/15-г без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені ним у апеляційній скарзі, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/3374/15-г скасувати в частині стягнення з ТОВ «Фірма «Періодика» судових витрат.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 389-35КП-11 від 11.11.2011 у частині поставки йому періодичних видань. Позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду з позовом, загальна сума заборгованості за непоставлений товар складає 1 844,26 грн., що і є ціною позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 порушено провадження у справі № 910/3374/15-г та призначено її до розгляду на 17.03.2015.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи, 17.03.2015 відповідачем були подані до Господарського суду міста Києва пояснення (том 1, а.с. 55-56), у яких останній зазначив, що позивачем отримано повну суму коштів, яку вказано в позовній заяві, а відтак, з огляду на те, що між позивачем та відповідачем вирішено конфліктну ситуацію, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

До вказаних пояснень відповідачем були додані копії платіжних доручень № 2307 та № 2308 від 13.03.2015 про сплату 1 844,26 грн. (призначення платежу - повернення коштів згідно Договору № 389-35КП-11 від 11.11.2011). При цьому належних доказів отримання позивачем періодичних видань на суму позову згідно умов договору відповідачем не надано та у письмових поясненнях по справі (том 1, а.с.55-56) відповідач зазначив, що у нього відсутня можливість перевірити реальне отримання позивачем періодичних видань та їх наявності у позивача, тому вирішено сплатити вартість цих видань.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (пункт 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 1 844,26 грн. за непоставлений згідно Договору № 389-35КП-11 від 11.11.2011 товар.

Як свідчать матеріали справи, станом на 17.03.2015, тобто після порушення провадження у справі № 910/3374/15-г, з урахуванням наданих копій платіжних доручень № 2307 та № 2308 від 13.03.2015 про сплату відповідачем 1 844,26 грн., предмет спору про стягнення коштів за оплачений, але не поставлений товар, який існував на момент виникнення спору згідно позовної заяви позивача, припинив існування в процесі розгляду справи внаслідок сплати цього боргу відповідачем..

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги те, що погашення заборгованості здійснено відповідачем після порушення провадження у справі, приходить до висновку, що на момент розгляду справи судом першої інстанції у судовому засіданні предмет спору був відсутній, а відтак, Господарський суд міста Києва дійшов правильного висновку щодо необхідності припинення провадження у справі на підставі пункту -1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Водночас, у пункті 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 зазначено, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом (пункт 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Таким чином, враховуючи те, що позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав, а заявлена позивачем сума заборгованості була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, що фактично свідчить про визнання відповідачем свого боргу, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального Кодексу України судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. має бути покладений на відповідача.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Періодика» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Періодика» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/3374/15-г залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/3374/15-г залишити без змін.

Матеріали справи № 910/3374/15-г повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх