Постанова

від 28.04.2015 по справі 802/788/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 квітня 2015 р. Справа № 802/788/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський м'ясокомбінат"

про: зупинення видаткових операцій

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Жмеринська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області (далі - Жмеринська ОДПІ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський м'ясокомбінат" (далі - ТОВ "Жмеринський м'ясокомбінат") про зупинення видаткових операцій на рахунках платника шляхом накладення арешту на його кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, зобов'язання допустити податкового керуючого до опису майна у податкову заставу та заборону відчужувати майно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що станом на 18.03.2015 року у відповідача існує податковий борг по податку на додану вартість в сумі 50246,79 грн. Оскільки ТОВ "Жмеринський м'ясокомбінат" відмовилось від опису майна у податкову заставу та не надало документи, необхідні для такого опису, податковий орган згідно п. 89.4 ст. 89 ПК України звернувся до суду із відповідним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву (вх.№9068 від 14.04.2015 року) про розгляд справи без його участі та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився. Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вул. Трудова, 35, м. Жмеринка, Вінницька область). Однак до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "організації не існує". Згідно з ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Отже, суд вважає, що ТОВ "Жмеринський м'ясокомбінат" в розумінні вищезазначених норм процесуального законодавства було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ТОВ "Жмеринський м'ясокомбінат" зареєстроване за адресою вул. Трудова, 35, м. Жмеринка, Вінницька область, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 4) та перебуває на обліку у Жмеринській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем числиться податковий борг в сумі 50246,79 грн., з яких 33200,00 грн. - основний платіж, 8300,00 грн. - штрафні санкції та 8746,79 - пеня. Дана заборгованість виникла у результаті прийнятого Жмеринською ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0001422200 від 19.08.2014 року та підтверджується витягом із облікової картки платника податків(а.с.11-14).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, судом враховано, що відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, вважається податковим боргом.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги № 466-25 від 01.09.2014 року на суму 50246,79 грн. (а.с.15). Однак, податкова вимога залишилась без виконання.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Положеннями п. 87.2 ст. 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 ПК України).

За приписами п. 91.3 ст. 91 ПК україни, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У зв'язку з несплатою податкового боргу у визначені строки виконуючим обов'язки начальника Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області 21.11.2014 року прийнято рішення № 17-23-2014 про опис майна відповідача у податкову заставу (а.с. 16).

Судом встановлено, що на адресу відповідача 21.11.2014 року Жмеринською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області направлено лист, в якому його повідомлено про наявність заборгованості та зобов'язано у строк до 24.11.2014 року надати інформацію про наявність зареєстрованого на ТОВ "Жмеринський м'ясокомбінат" рухомого (автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2) та нерухомого майна, для передачі такого майна у податкову заставу (а.с. 17).

Проте, ТОВ "Жмеринський м'ясокомбінат" листом №б/н (а.с.18) у наданні необхідних для опису майна документів відмовило, у результаті чого податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу № 17-23-2014 від 27.11.2014 року.

У відповідності до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відповідно до п.п. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

З огляду на викладене та враховуючи те, що ТОВ "Жмеринський м'ясокомбінат" відмовилось від опису майна у податкову заставу та не надало документи необхідні для такого опису, що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та зупинення видаткових операцій на рахунках такого платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача в банківських установах. Крім того, суд також приходить до висновку про зобов'язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, а також заборони відповідачу відчужувати майно.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський м'ясокомбінат" (вул. Трудова, 35, м. Жмеринка, Вінницька область, код 13302458) шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Жмеринський м'ясокомбінат" допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Жмеринський м'ясокомбінат" відчужувати майно.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович