Постанова

від 29.04.2015 по справі 803/739/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 803/739/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області (УПФУ в Старовижівському районі) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (СВК "Дружба") про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 12 609 грн. 96 коп. за січень-березень 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, тому заборгованість СВК "Дружба" за вказаним платежем за січень-березень 2015 року становить 12 609 грн. 96 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте позивач подав до суду письмове клопотання від 21 квітня 2015 року № 1230/09-08 про розгляд справи за відсутності його представника (а. с. 59).

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, поштове відправлення з ухвалами про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, а також повістка про виклик до суду, надіслані на адресу відповідача, повернулись до суду з довідкою відділення поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 52-57), тобто не вручене адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається, що останній належним чином був повідомлений про розгляд справи. Від відповідача заперечень проти позову або заяви про визнання позову не надійшло, про причини неприбуття представника до суду відповідач не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності також не заявив.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому позивачем було заявлено письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 10 грудня 1993 року СВК "Дружба" зареєстрований як суб'єкт господарювання, місцезнаходженням юридичної особи значиться: Волинська обл., Старовижівський р-н, с. Галина Воля, ідентифікаційний код: 03736180. Дані обставини стверджуються спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20501554 від 28 квітня 2015 року (а.с. 61); взятий на облік в УПФУ в Старовижівському районі як платник страхових внесків та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

УПФУ в Старовижівському районі проведено та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року (а.с. 8-14).

Пільгові пенсії було призначено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - особам, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується відповідними довідками, виданими СВК "Дружба". На підтвердження призначення вказаним особам пільгових пенсій позивачем надано суду подання про призначення пенсій, протоколи про призначення пенсій, розпорядження на перерахунок пенсій, довідки про склад сімей, копії трудових книжок (а.с. 15-43).

Як слідує із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року, позивачем у січні-березні 2015 року понесені витрати на виплату і доставку пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пільгових пенсій в сумі 12 609 грн. 96 коп.; відповідач зобов'язаний був відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку вказаних пільгових пенсій, проте таке відшкодування не провів, у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно із карткою особового рахунку за СВК "Дружба" рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в загальній сумі 12 609 грн. 96 коп. (а.с. 6-7).

Відповідно до пунктів "в", "ж" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (Інструкція).

Вказана Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що до роботодавців - страхувальників відносяться підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 2.1 Інструкції).

Розділ 6 Інструкції визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, оскільки відповідач, який зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не відшкодував таких витрат, у зв'язку з чим виникла заборгованість, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (44424, Волинська область, Старовижівський район, село Галина Воля, ідентифікаційний код юридичної особи 03736180) на користь управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області (44400, Волинська область, селище міського типу Стара Вижівка, вулиця Незалежності, будинок 42, ідентифікаційний код 20129173) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 12 609 грн. 96 коп. (дванадцять тисяч шістсот дев'ять гривень дев'яносто шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова