Постанова

від 16.04.2015 по справі 810/515/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року (14:55 год.) м. Київ 810/515/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Гай А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Агава» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, НОМЕР_1;

відповідача - не з'явився

Суть спору: Приватне підприємство «Агава» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, у якому просить скасувати рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 30 грудня 2014 року №0000742110 та №0000752110.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними, оскільки відповідач дійшов помилкових висновків про порушення ПП «Агава» законодавства у сфері обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Позивач стверджує, що всі алкогольні напої, що перебувають на реалізації у підприємства мають відповідне маркування та реалізуються за ціною, що є більшою за мінімальну ціну, розраховану згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що у ході проведення фактичної перевірки позивача посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області виявлено зберігання пакету вина «Портвейн 333» без марки акцизного податку та встановлено факт реалізації горілки «Люботин» об'ємом 0,5 л за ціною 24,00 грн., у той час як мінімальна роздрібна ціна для такого напою встановлена на рівні 39,90 грн. Викладені в акті перевірки порушення встановлені з урахуванням фактичних обставин та пояснень посадової особи позивача, який був присутнім на момент проведення перевірки, тому оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій є законними і не підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач у судове засідання 16 квітня 2015 року не прибув, 17 березня 2015 року до суду надійшло клопотання, яким відповідач у задоволенні позову просив відмовити, а розгляд справи здійснювати за відсутності уповноваженого представника.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши докази, які є у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Агава» зареєстроване Макарівською районною державною адміністрацією Київської області 24 квітня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №229975 (а.с. 55).

Відповідно до ліцензії Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Київській області позивач має право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині-кафетерії за адресою: Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 50 (а.с. 67-68).

5 грудня 2014 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області, на підставі наказу від 27 листопада 2014 року №60, направлень від 5 грудня 2014 року №613 та №614 проведено фактичну перевірку магазину-кафетерію, що розташований за адресою: Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 50.

Результати перевірки оформлені актом про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами №298/10-36-21/32449348 (далі - акт перевірки) (а.с. 31-32).

У ході перевірки встановлено зберігання позивачем пакету вина «Портвейн 333» місткістю 1 л за ціною 28,00 грн., виробництва ТОВ «Котовський винзавод» без марки акцизного податку встановленого зразка та факт реалізації пляшки горілки «Люботин» об'ємом 0,5 л, міцністю 40% об. по ціні 24,00 грн., що підтверджується фіскальним Z-звітом від 5 вересня 2014 року, у той час коли мінімальна роздрібна ціна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» для вказаного напою становить 39,90 грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про порушення ПП «Агава» вимог статтей 11 та 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР.

З огляду на встановлені порушення та на підставі акту перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області рішення про застосування фінансових санкцій від 30 грудня 2014 року №0000752110, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 8) та рішення про застосування фінансових санкцій від 30 грудня 2014 року №0000742110, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 9).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

Розглядаючи вимогу позивача про скасування рішення від 30 грудня 2014 року №0000742110, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка у розмірі 17000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями), алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

У відповідності до пункту 226.11 статті 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Згідно з приписом пункту 226.7 статті 226 Податкового кодексу України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Відповідно до пункту 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Згідно пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854, зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Відповідно до абзацу 5 пункту 20 цього Положення, вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Абзацом 2 пункту 20 Положення передбачено, що контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи ДФС, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи ДФС. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Відповідно до пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Спеціальним законом, що визначає перелік правопорушень у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів є Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно із статтею 17 вказаного Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку в сумі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до акту перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Київській області встановлено зберігання позивачем пакету вина «Портвейн 333», місткістю 1 л, виробництва ТОВ «Котовський винзавод» без марки акцизного податку встановленого зразка.

Беручи до уваги, що для встановлення факту наявності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених статтею 17 «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», необхідно встановити чи мало місце зберігання (реалізація) ПП «Агава» алкогольних напоїв, на яких відсутні марки акцизного податку, судом у судовому засіданні 26 березня 2015 року оглянуто як речовий доказ пакет вина «Портвейн 333», місткістю 1 л, виробництва ТОВ «Котовський винзавод», який був об'єктом фактичної перевірки.

З оглянутого пакету вина «Портвейн 333», місткістю 1 л, виробництва ТОВ «Котовський винзавод» судом встановлено, що марка акцизного податку була наклеєна на відповідний пакет вина, але у зв'язку з очевидними вадами клею відклеїлась. При цьому, суд зазначає, що відклеєну марку акцизного податку позивачем згодом було віднайдено та надано для огляду у судове засідання 26 березня 2015 року.

Судом встановлено, що зазначена марка акцизного податку має серію 15ААБЄ №173317, датована червнем 2014 року та підтверджує сплату податку у розмірі 2,860 грн. (а.с. 121).

Відповідно до положень підпункту 215.3.1 пункту 215 статті 215 Податкового кодексу України (у редакції від 8 червня 2014 року) для вин натуральних з доданням спирту та міцних (кріплених) ставку податку встановлено у розмірі 2,86 грн. за 1 л.

Оглянувши зазначені речові докази, суд звертає увагу, що залишки клею на пакеті вина та марці акцизного податку, розміри марки акцизного податку та її вартість дають підстави для висновку, що віднайдена позивачем марка акцизного податку належала тому пакету вина «Портвейн 333», щодо якого посадовими особами відповідача встановлені порушення.

Судом також було досліджено аналогічний пакет вина «Портвейн 333» виробництва ТОВ «Котовський винзавод», який зберігався в магазині позивача на момент перевірки, про що свідчить відповідність штрих-коду обох пакетів товаросупровідним документам та встановлено, що обидва пакети вина мають аналогічні вади клею, за допомогою яких марка акцизного податку наклеєна на упаковку.

Водночас, слід зауважити, що за приписами пунктів 20 та 21 Положення, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Разом з тим, у ході розгляду справи судом встановлено, що використаний виробником (постачальником) клей є нестійким та не забезпечує збереження марки акцизного податку на упаковці вина типу «Тетра-пак» при звичайному його переміщенні та дає змогу зняти її з виробу без пошкодження.

Неякісність нанесення клею на досліджені упаковки вина «Портвейн 333» виробництва ТОВ «Котовський винзавод» підтверджується також фототаблицями, які наявні у матеріалах справи та з яких вбачається можливість зняття марки акцизного податку без її пошкодження.

За таких обставин суд зазначає, що пакет вина «Портвейн 333», місткістю 1 л, виробництва ТОВ «Котовський винзавод» був маркований марками акцизного податку встановленого зразка. Натомість обставини, з якими відповідач пов'язує факт виявленого порушення трапились з об'єктивних причин, не залежали від волевиявлення позивача та не могли бути ним передбачені чи попереджені, позаяк позивач не є особою, що здійснює купівлю відповідних марок та їх наклеювання, а відтак не можуть бути покладені в основу спірного рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн.

Отже, враховуючи, що необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення як сукупності об'єктивних та суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення, у тому числі, встановлення вини, у даному випадку підстави для застосування до позивача штрафу в розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, - відсутні.

Тому, рішення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 30 грудня 2014 року №0000742110 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на пояснення

гр. ОСОБА_2, що містяться у додатках до акту перевірки. По-перше, відповідач дійшов помилкового висновку, що вказана особа є директором ПП «Агава», оскільки як вбачається з довідки АА №808219 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Статуту ПП «Агава» (ідентифікаційний код 32449348) керівником ПП «Агава» є ОСОБА_1, а така посада як «директор» на підприємстві не передбачена.

По-друге, позивач у позовній заяві та у ході розгляду справи заперечує щодо присутності гр. ОСОБА_2 безпосередньо під час перевірки та наголошує, що останній виконував функції адміністратора магазину позивача та прибув до місця проведення перевірки коли ревізорами вже складався акт перевірки та не був обізнаний щодо фактичних обставин перевірки, а відповідні пояснення написав зі слів перевіряючих.

ОСОБА_2 у письмових поясненнях підтвердив обставини, на які посилається позивач та зазначив, що в момент прибуття до магазину на столі стояв пакет вина «Портвейн 333» без акцизної марки, проте чи зберігався даний пакет вина без акцизної марки до початку перевірки йому не відомо, оскільки до магазину він прибув, коли посадові особи відповідача складали акт перевірки.

Досліджуючи акт перевірки, як основний доказ на який посилається відповідач в обґрунтування своїх доводів, суд вважає, що він не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем правил маркування алкогольних виробів з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів оглянутої продукції, опису дій, вчинених ревізорами у ході фактичної перевірки.

Суд наголошує, що складанням ревізором акту перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо відсутності марки акцизного податку є недостатнім, і повинно здійснюватись шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин і зазначеного висновку, в тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото і відеозасобами, відібрання та опечатування зразків продукції, детального опису порушників, учасників такого порушення та опису усіх дій, запитань і пропозицій, вчинених під час перевірки, для підтвердження факту вжиття інспекторами усіх передбачених Законом заходів з метою підтвердження факту правопорушення, а також обставин, що їм перешкоджали.

Посадові особи відповідача під час перевірки вказаними правами не скористались, докази на підтвердження обставин, які вказані в акті перевірки, у податкового органу відсутні.

Щодо вимог позивача про скасування рішення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про застосування фінансових санкцій від 30 грудня 2014 року №0000752110, суд зазначає наступне.

Так, вказане рішення ґрунтується на висновку відповідача про здійснення позивачем торгівлі лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої.

Підставою для такого висновку стало виявлення посадовими особами відповідача факту реалізації пляшки горілки «Люботин» об'ємом 0,5 л, міцністю 40% об. за ціною 24,00 грн., що підтверджується фіскальним Z-звітом від 5 вересня 2014 року.

Відповідно до розрахунку відповідача, мінімальна роздрібна ціна для вказаного алкогольного виробу з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 19 грудня 1995 року №957, становить 39,90 грн.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №481/95-ВР мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Частиною 10 статті 18 Закону №481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва

Згідно з додатком до вказаної постанови, розмір мінімальної роздрібної ціни горілки та лікеро-горілчаних виробів становить 199,50 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту, оптово відпускна - 133,00 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Як вказано у постанові Кабінету Міністрів України №957, мінімальна роздрібна ціна під час реалізації (продажу) горілки різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), розділений на 100 відсотків.

Отже, мінімальна роздрібна ціна на алкогольний виріб об'ємом 0,5 л, міцністю 40% об. становить 39,90 грн. (199,5 х 40 х 0,5 : 100 = 39,9 грн.).

Разом з тим, позивач зазначає, що виявлене порушення пов'язане з технічною помилкою при здійсненні попереднього програмування у реєстраторі розрахункових операцій найменування товару.

Так, позивач звертає увагу суду, що на реалізації у магазині ПП «Агава» перебуває горілка «Люботин» місткістю 0,25 л, вартістю 26,50 грн. та місткістю 0,5 л. і вартістю 50,50 грн., в підтвердження чого суду надано договір поставки №32449348 від 8 серпня 2013 року (а.с. 115) та видаткову накладну №РНК-39008 від 27 червня 2014 року (а.с. 113).

З видаткової накладної №РНК-39008 від 27 червня 2014 року судом встановлено, що позивачем було придбано горілчану продукцію, у тому числі горілку «Люботин преміум пшенична» місткістю 0,5 л у загальній кількості 5 пляшок на суму 114,00 грн. (27,36 грн. за пляшку) та горілку «Люботин пшенична» місткістю 0,25 л у загальній кількості 60 пляшок на суму 681,00 грн. (13,62 грн. за пляшку) (а.с. 113).

При отриманні зазначеного товару від постачальника згідно видаткової накладної №РНК-39008 позивачем здійснювалось попереднє програмування реєстратора розрахункових операцій Mini T400ME, до якого вносились найменування горілчаних виробів, встановлювалась їх ціна та місткість.

Позивач зазначає, що горілці «Люботин» місткістю 0,25 л було присвоєно код « 355» та встановлено ціну 26,50 грн., а горілці «Люботин» місткістю 0,5 л - код « 359» та встановлено ціну 50,50 грн. Проте, у ході внесення відповідних даних до реєстратора розрахункових операцій продавцем магазину було допущено технічну помилку і горілку «Люботин» місткістю 0,25 л за кодом « 355» та ціною 26,50 грн. до реєстратора запрограмовано із зазначенням місткості 0,5 л.

Таким чином, внаслідок зазначеної технічної помилки у пам'яті РРО Mini T400ME горілка «Люботин» місткістю 0,25 л обліковується як така, що має місткість 0,5 л.

Наведені обставини підтверджуються роздруківкою чеку «дані по товарам» з оперативної пам'яті РРО Mini T400ME за 29 січня 2015 року з якого вбачається, що горілка за кодами « 355» та « 359» має однакове найменування та однакове значення місткості (а.с. 103).

Крім того, в матеріалах справи наявні фіскальні чеки від 29 січня 2015 року №3394 та 3395 з яких вбачається, що позивачем реалізовувалась горілка «Люботин» за ціною як 26,50 грн. так і за ціною 50,50 грн., що узгоджується з цінами, встановленими для горілки «Люботин» місткістю 0,25 л і 0,5 л відповідно (а.с. 130).

Суд зауважує, що відповідно до Постанови №957 мінімальна роздрібна ціна на алкогольний виріб об'ємом 0,25 л і міцністю 40% об. становить 19,95 грн. (199,5 х 40 х 0,25 : 100 = 19,95 грн.), тобто ціна за горілку «Люботин» місткістю 0,25 у розмірі 26,50 грн. не порушує вимог вказаної постанови.

Отже, суд зазначає, що наданими позивачем доказами та обставинами, встановленими у ході розгляду справи, спростовано висновок відповідача про реалізацію позивачем алкогольних напоїв за ціною, нижчою за встановлені роздрібні ціни, тому рішення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про застосування фінансових санкцій від 30 грудня 2014 року №0000752110 підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, що підтверджували б правомірність оскаржуваних рішень, у ході розгляду справи не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 182,70 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету України.

Судом 16 квітня 2015 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови. Повний текст судового рішення виготовлено 21 квітня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про застосування фінансових санкцій від 30 грудня 2014 року №0000742110 та №0000752110.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Агава» (ідентифікаційний код 32449348, місцезнаходження: 08044, Київська область, Макарівський район, с. Фасова, вул. Франка, буд. 1) судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.