Постанова

від 29.04.2015 по справі 820/3788/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 квітня 2015 р. № 820/3788/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного підприємства "БАРІОН" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ПП "БАРІОН" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0004552201 від 25.12.2014 року, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю Шльонських О.М. та Селіверстов В.А. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Іхненко Я.В. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена позапланова невиїзна перевірка ПП "Баріон" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Прод-Логістік" за період серпень 2014 р., за результатами якої 16.12.2014 р. був складений акт за № 5882/20-30-22-03-01/23920909, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, внаслідок взаємовідносин з ТОВ "Прод-Логістік" та неможливістю подальшої реалізації нібито придбаних у вищезазначеного постачальника робіт, ПП "БАРІОН" завищено податкові зобов'язання на суму 35126 грн., у тому числі у серпні 2014 р. на суму 35126 грн.;

- п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, внаслідок взаємовідносин з ТОВ "Прод-Логістік" та неможливістю подальшої реалізації нібито придбаних у вищезазначеного постачальника робіт, ПП "БАРІОН" завищено податковий кредит на суму 35126 грн., у тому числі у серпні 2014 р. на суму 35126 грн.;

- п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, внаслідок взаємовідносин з ТОВ "Прод-Логістік" та неможливістю подальшої реалізації нібито придбаних у вищезазначеного постачальника робіт, ПП "БАРІОН" занижено податок на додану вартість, який підлягав сплаті в бюджет на 19116 грн., у тому числі у серпні 2014 р. на 19116 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 25.12.2014 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення №0004552201 на загальну суму грошового зобов'язання 23895,00 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, перевіркою встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ "Прод-Логістік" та АТ "ЮНІТІ" на підставі укладених договорів, а саме:

- договір поставки № 1408111, згідно умов якого ПП БАРІОН" придбало у ТОВ "Прод-Логістік" електротехнічні комплектуючі в асортименті;

- договір на створення науковотехнічної продукції № 140728, згідно умов якого ТОВ "Прод-Логістік" виконувало на користь ПП "БАРІОН" виготовлення комплекту модулів до приладу "РЗА-ТЕСТЕР";

- договір на створення науковотехнічної продукції № 28/07-14, згідно умов якого ПП "Баріон зобов'язується здати АТ "ЮНІТІ", який в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити комплекти модулів до приладу "РЗА-ТЕСТЕР".

При судовому розгляді встановлено, що реальність наявності ТМЦ та здійснення зазначених послуг підтверджується копіями накладних, договорами, технічними завданнями, тощо.

Як вбачається з висновків акту перевірки підставою для встановлення вищевказаних порушень з боку позивача послугував факт відсутності реального вчинення ним господарських операцій з його контрагентом, що базується на акті ДПІ у Печерському ГУ Мундоходів м. Києва № 2668/26-55-22-10/38605886 від 01.09.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Прод-Логістік" (код ЄДРПОУ 38605886) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року. Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення:

- п. 187.1. ст.187, п.198.1. ст.198, п.198.2., 198.3. та п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року на суму 1 698 476 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року на суму 1 673 001 грн.;

- за результатами звірки ТОВ "Прод-Логістік" не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року;

- перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Дана обставина була покладена відповідачем в обгрунтування порушень вимог податкового законодавства, допущених позивачем при здійсненні господарської діяльності, що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.

Так, у п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Положеннями п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За замістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

При судовому розгляді встановлено, що укладені між позивачем та вищевказаним контрагентом правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскаржені та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала.

А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на акт № 2668/26-55-22-10/38605886 від 01.09.2014 року, стосовно контрагента позивача, який не може бути взятий судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Окрім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 р., яка залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 року у справі № 804/20464/14, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по проведенню зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Логістік" (код за ЄДРПОУ 38605886), за результатами якої складено акт №2668/26-55-22-10/38605886 від 01.09.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Прод-Логістік" (код ЄДРПОУ 38605886) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.", визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Логістік" (код за ЄДРПОУ 38605886) у інформаційній базі даних АІС "Податковий Блок", що було здійснено на підставі акту № 2668/26-55-22-10/38605886 від 01.09.2014 року, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відновити показники податкової звітності додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Логістик" (код за ЄДРПОУ 38605886) у інформаційній базі даних АІС "Податковий Блок", що були змінені на підставі акту № 2668/26-55-22-10/38605886 від 01.09.2014 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, що має місце в даному випадку.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0004552201 від 25.12.2014 року, прийняте щодо приватного підприємства "БАРІОН".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь приватного підприємства "БАРІОН" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11, к. 310, код ЄДРПОУ: 23920909) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30.04.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.