Постанова

від 17.04.2015 по справі 821/308/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/308/15-а 13 год. 28 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представиків позивача Квятковського О.М., Бахмат С.О., представника відповідача Пєріна А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "СОБ"

до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Фермерське господарство "СОБ" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області (відповідач), в якому просить визнати неправомірними дії Цюрупинської ОДПІ та скасувати рішення № 2 від 25.12.14 про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 01.09.14, поновити фермерське господарство "СОБ" в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 01.09.14 . Позовні вимоги мотивовані тим, що фермерське господарство "СОБ" правомірно перебуває на спеціальному режимі оподаткування ПДВ у сфері сільського господарства, оскільки має частку сільськогосподарського товаровиробництва за 2013р. та перше півріччя 2014р., в розмірі 100% від загальних доходів господарства. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято за висновками акту позапланової виїзної перевірки ФГ "СОБ" від 01.12.14 № 720/22-032783405, при проведені якої ОДПІ не були враховані надані на перевірку податкової інспекції документи. Позивач посилається на те, що висновки ОДПІ щодо відсутності у фермерського господарства реальних господарських операцій по вирощуванню та продажу сільськогосподарської продукції не ґрунтуються на належних доказах, а є припущеннями, які нічим не були підтверджені.

Представники позивача прибули в судове засідання, підтримали позов.

Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (відповідач) в письмових запереченнях проти позову просить відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що позивач тільки документував вирощування продукції на папері без здійснення такої діяльності в натурі. За наданими до перевірки документами фермерське господарство не підтвердило вирощування та продаж власного врожаю, тому фермерське господарство реалізовувало продукцію не власного врожаю, а невідомого походження для штучного формування податкового кредиту третім особам. Належних доказів вирощування продукції, її транспортування та зберігання до перевірки не було надано, тому, на думку ОДПІ, ця продукція була придбана у інших осіб і не може враховуватись при визначенні питомої ваги власної сільськогосподарської продукції. ФГ "СОБ" не є виробником сільгосппродукції, не є посередником з купівлі-продажу, воно неправомірно знаходиться на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, повинно сплачувати податок на додану вартість на загальних підставах. Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову,

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, заслухавши представників позивача, суд встановив, що фермерське господарство «СОБ» зареєстровано в 2004 році як юридична особа, є платником податків, знаходиться на обліку в Цюрупинській ОДПІ, є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, відповідно до ст. 209 ПКУ, подає до ОДПІ розрахунки визначення питомої ваги доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства. Вартість товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів складала 5948466 грн., в тому числі сільськогосподарських товарів 100%.

Цюрупинською ОДПІ був надісланий позивачу запит від 28.08.14 № 3879/10/15-018 (отримано господарством 03.09.14), в якому з посиланням на п. 20.1. 6 п. 20.1 ст. 20 та п. 73.3 ст. 73 ПКУ позивача просили надати в 10-денний строк пояснення та документальне підтвердження з питань достовірності нарахування податку на додану вартість та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податковій декларації з ПДВ за липень 2013 року - серпень 2014 року по постачальникам та покупцям ФГ «СОБ»: фінансово-господарські документи, що підтверджують грошову сплату, в т.ч. рух коштів по позабалансовому спецрахунку; фінансово-господарські документи (товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, та ін.); квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН; форма розрахунків, стан розрахунків на кінець періоду, який перевіряється, та на дату проведення звірки; фінансово-господарські відносини з контрагентом відповідно до укладених угод та первинних документів, повнота відображення їх результатів у податковому та бухгалтерському обліку; перевізники товару на всіх етапах його руху; оформлення довіреностей на отримання ТМЦ (посадові та/або службові особи, що отримали (відпустили) ТМЦ (роботи, послуги тощо); умови зберігання (наявність власних або орендованих складських приміщень) (№ та дата договора про зберігання); наявність ліцензій, дозволів, наявність виробничих потужностей, транспортних засобів, матеріальних і фінансових ресурсів, працюючих, підприємство, у якого придбавається паливо, яке перевозиться власним або найманим транспортом, наявність основних фондів та їх використання у виробничому процесі, відображення у первинних документах та документах бухгалтерського обліку обсягів операцій з відвантаження ТМЦ (виконання робіт, надання послуг тощо), копії звітів за формою 29-сг, 50-сг, 4-сг, 21-зах, 10-мех, обсяги використаної води, відповідно до договорів, скільки реалізовано с/г продукції (назва продукції, кількість, вартість) , в т.ч. залишки с/г продукції; наявність земельної ділянки (власної, орендованої), їх нормативно-грошова оцінка, строк дії та чи переглядалися умови договору; перелік сільськогосподарської продукції, яка вирощувалась в розрізі культур та на якій площі; основні контрагенти щодо реалізованої сільськогосподарської продукції власного виробництва (кому, яка кількість і на яку суму).

На запит Цюрупинської ОДПІ, позивач не надав відповіді.

Тому відповідачем було прийнято рішення про проведення перевірки. Цюрупинською ОДПІ був виданий наказ від 24.10.14 № 548 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «СОБ» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.13 по 31.08.14. Направлення про проведення перевірки та копія наказу були вручені голові Ф/г «СОБ».

Фахівцем Цюрупинської ОДПІ був складений акт № 720/22-032783405 від 01.12.2014 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «СОБ» з питань дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 року по 31.08.2014 року ", відповідно до висновку якого позивачем в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 209.1, п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 ПКУ завищено податкові зобов'язання з ПДВ по спеціальній деклараціям за перевірений період в сумі 1183255 грн. ДПІ зазначає в акті перевірки про те, що службові особи Ф/г «СОБ» протягом липня 2013 року - серпня 2014 року здійснили реалізацію сільськогосподарської продукції в адресу покупців не власного виробництва, відобразивши операції з реалізації продукції в скороченій декларації з ПДВ, чим порушили вимоги п.6 ст. 209 ПКУ. До таких висновків податкова інспекція прийшла з огляду на те, що господарством здається статистична звітність, які свідчить про засіяння та зібрання сільгосппродукції, в той же час у господарства за даними УДАІ та Держсільгоспінспекції в Херсонській області відсутній власний транспорт для збирання врожаю. Фермерське господарство має 5 вантажних автомобілів ( КАМАЗ, ЗИЛ, ГАЗ, УАЗ), один легковий автомобіль Нива, три автомобільних два причепи, 7 колісних тракторів. Також податкова інспекція виявила у господарства в орендні та у власності земельні ділянки загальною площею 1847,6 га, у голови господарства Бахмата С.О. в користуванні та власності - 216 га. Відповідно до звітності 1-ДФ середня чисельність працюючих в господарстві складала в 3 кварталі 2013 року 43 особи, 4-му кварталі 2013 року 31 особа, 1 кварталі 2014 року 7 осіб, 2 кварталі 2014 року 35 осіб. До перевірки позивачем не були надані договори про надання автотранспортних послуг по збиранню урожаю, акти виконаних робіт та інші документи, які б підтверджували виконання робіт по збиранню врожаю. В акті перевірки зазначено, що фермерським господарством не надано первинні документи, що підтверджують процес вирощування сільгосппродукції, а саме: документи первинного обліку руху ТМЦ та готової продукції, акти на оприбуткування та списання ТМЦ, палива, насіння, добрив тощо, перелік відповідальних осіб за рухом та залишками ТМЦ, документів, що підтверджують збирання сільгоспкультур, не надано товарно-транспортних накладних на поставку сільгосппродукції на елеватор, документів на зберігання товару.

В акті перевірки зазначено, що протягом весняного періоду 2013 року на площах пошкоджені посіви озимої пшениці на площі 500 га на 72 %, озимого ріпаку на площі 160 га на 65%, ярого ячменю на площі 300 га на 75%, в 2014 році посіви соняшнику на площі 450 га загинули та підлягали списанню.

ОДПІ зазначає в акті перевірки, що оскільки на момент проведення перевірки у позивача не було в наявності документів, які б підтвердили процес вирощування сільськогосподарської продукції, тому відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість, господарство як наслідок надавало послуги по незаконного податкового кредиту іншим СГД та відповідно незаконно формував витрати, що призвело до завищення податкового зобов'язання з ПДВ за перевіряємий період з 01.07.2013 року по 31.08.2014 року в скорочених деклараціях на суму 1183255 грн., фермерське господарство має бути виключеним із реєстру суб'єктів спеціального оподаткування.

Позивач написав заперечення на акт 09.12.14, в яких зазначив, що перевірка проводилась в приміщенні податкової інспекції, документи витребовувались інспектором в телефонному режимі та передавались без складання відповідного опису, в акті зазначені не всі транспортні засоби, які є на підприємстві, крім переліку, наведеному в акті, у фермерського господарства є два зернозбиральних комбайни: комбайн КЗС-9-1 реєст. № 06982 ЕН, зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич» р. № 05627 ВТ, та у лізингу комбайн зернозбиральний "Claas. Tucano 320" № 56699 АА. Також господарством були надані транспортні документи за липень 2013 року, виписки з книги реєстрації видачі подорожніх листів, договори продажу зерна, докази складського зберігання зерна, виписка з книги ваговика, акти витрат посівного матеріалу, акт на списання мінеральних добрив та інші документи.

Цюрупинська ОДПІ дала відповідь, в якій залишила заперечення без задоволення.

Відповідно до акта № 720/22-032783405 від 01.12.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «СОБ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 року по 31.08.2014 року» ОДПІ прийняла рішення № 2 від 25.12.2014 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 01.09.2014 .

Незгода позивача з зазначеними діями зумовила його звернення до суду за захистом своїх порушених прав з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд враховує такі обставини.

Позивач є сільськогосподарським підприємством та використовує спеціальний режим оподаткування ПДВ. Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (п. 209.2 ст. 209 ПКУ).

Згідно з п. 209.12 ст. 209 ПКУ сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли:

а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах;

б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах;

в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.

За наявності підстав, визначених у підпунктах а) та б), сільськогосподарське підприємство знімається з реєстрації як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник податку на загальних підставах.

Ознаки, за наявності яких суб'єкт спеціального режиму оподаткування повинен перейти на загальний порядок оподаткування з ПДВ, визначались у спірний період діючим на той час у п. 6.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 16.01.2014 р. № 26. Зокрема, контролюючий орган відмовляв сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо такий платник податків поставляв протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищувала 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), або не відповідав іншим критеріям, встановленим п. 209.6 ПКУ.

Як вже було зазначено вище, підставою для позбавлення права фермерського господарства перебувати на спеціальному режимі оподаткування ПДВ відповідач визначив відсутність у позивача власної вирощеної сільськогосподарської продукції, враховуючи, що фермерське господарство не дало на перевірку достатнього підтвердження вирощування та продажу сільгосппродукції. Отже, з викладеного випливає, що наявність порушення податкового законодавства відповідач пов'язує саме з відсутністю такої кваліфікуючої вимоги, яке надає позивачу право обирати спеціальний режим оподаткування, як відсутність документів первинного бухгалтерського та податкового обліку. Інших підстав для прийняття рішення № 2 від 25.12.2004 відповідачем під час перевірки не встановив. Тому оцінюючі правомірність рішення, відповідача суд приходить до наступних висновків.

Документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі поданих податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Перевірка позивача ґрунтується на нормі пп. 78.1.1 ст. 78 ПКУ, який передбачає підставу для проведення документальної позапланової перевірки - якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 73.3. ст. 73 ПКУ письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Перевіряючи дотримання відповідачем умов, що передують прийняттю рішення про проведення перевірки, дослідивши запит, який надсилався у спірних правовідносинах податковим органом на адресу платника податків, суд встановив, що зазначений запит оформлений неналежним чином, а саме: зміст вказаного запиту не містить зазначення підстав для його формування та направлення фермерському господарству, не зазначено жодного факту порушення ФГ "СОБ" вимог податкового чи іншого законодавства, отже, запит складений податковим органом з порушенням приписів абз. 1 і 2 п. 73.3 ПКУ, з нього неможливо зробити висновок, чи є він запитом щодо збору податкової інформації, чи обумовлений конкретними підставами, що в силу абз. 5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що керівником фермерського господарства були допущені посадові особи ОДПІ до перевірки, отже, порушень у оформленні наказу та направлень на перевірку позивач не вбачав. Незгода платника податків із проведенням перевірки повинна реалізовуватись шляхом не допущення представників податкового органу до проведення перевірки, крім того, він не позбавлений права оскаржити у судовому порядку рішення керівника податкового органу про проведення перевірки, яке оформлене наказом. Таких дій позивач не вчиняв.

В акті перевірки (п. 2.8) вказано, що при перевірці використовувались декларації, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, договори поставки, податкові та видаткові накладні. Посилання відповідача на те, що на перевірку не були надані всі первинні документи, а лише частину з них, суд вважає необгрунтованим, оскільки як пояснили представники позивача, перевірка відбувалась в приміщенні ОДПІ, документи передавались за запитами інспектора по телефону, опису переданих на перевірку документів не складалось. Цей факт не заперечує і інспектор Вашина А.М., яка була допитана як свідок в судовому процесі.

Крім того, суд приймає до уваги, що додаткові документи були надані разом з запереченнями на акт перевірки.

Пунктом 85.6 ст. 84 ПКУ передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п. 85.7 ст. 85 ПКУ).

Факт витребування певних документів для перевірки та факт їх ненадання не підтверджено при розгляді справи. Цюрупинська ОДПІ не надала належних доказів того, що платник податків не надав документи для проведення перевірки, доказів того, що складались опис документів та відповідний акт про ненадання витребуваних документів, зареєстрований у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної фіскальної служби.

Визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. Обов'язковими умовами для встановлення фактів не відповідності сільськогосподарського підприємства критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 ПКУ є результати проведення документальної перевірки платника податків, з якими законодавець пов'язує безпосереднє виникнення у податкового органу підстав для прийняття рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Відповідачем не надано суду достовірних доказів , які стали підставою для скасування свідоцтва платника ПДВ на спеціальному режимі оподаткування .

За змістом ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Твердження податкової інспекції стосовно неможливості виростити задекларований обсяг врожаю суд не приймає до уваги, оскільки в акті перевірки викладено, що позивач має відповідні ресурси - матеріальні та трудові, земельні ділянки, які свідчать про те, що позивач може займатись вирощуванням сільгосппродукції. Доводи відповідача в акті перевірки щодо неможливості вирощування сільськогосподарської продукції та реалізації зазначеним в акті перевірки контрагентам- покупцям суд вважає необгрунтованими та безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказами. Ті документи, які були надані платником на перевірку, не були оцінені з точки зору відповідності їх вимогам ведення бухгалтерського та податкового обліку. Покупці сільськогосподарської продукції фермерського господарства не перевірялись податковою інспекцією на предмет заперечення проти факту придбання продукції, доказів не відображення господарських операцій з позивачем в податковому обліку цими покупцями в акті не зазначено.

Суду надано довідку Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про наявність станом на 22.01.14 зареєстрованої сільгосптехніки, а саме 7 тракторів колісних, 2 шт. сівалок, 5 агрегатів ґрунтообробних , 4 культиваторів, 3 причепів, 2 комбайнів зернозбиральних, 2 оприскувачів причепних, борони дискової, машини для внесення добрив 2 шт., коток польовий, жниварки. Позивач надав докази реєстрації за фермерським господарством автотранспорту - копії свідоцтв про реєстрацію вантажних самоскидів ЗИЛ - ММЗ держ. номери ВТ9806АО, ВТ9027АЕ, ВТ9806АО, КАМАЗ держ.номер ВТ 8027 АЕ, КАМАЗ держ.номер ВТ 1658 АТ, вантажного бортового УАЗ держ. Номер ВТ5867АН, ГАЗ самосвал держ.номер ВТ0192АС, Нива універсал ВТ0210МІ, причепів самохвальних держ.номери ВТ3100ХТ, ВТ7519ХХ , ВТ3100ХТ, ВТ7518ХХ, ВТ5404ХТ. Крім цього, надано акти витрат насіння та садивного матеріалу за вересень 2013 р. - квітень 2014 р. , книгу реєстрації подорожних листів на легковий та вантажний автомобіль та облікових листів трактористів-машиністів, акти списання ПММ, статистичну звітність № 21-заг за 2013 - 2014 рр., форму 118 на внесення добрив, докази продажу врожаю ПАТ «Аграрний фонд», ПАТ «Державна продовольча корпорація України» , докази зберігання зерна філією корпорації - Голопристанським елеватором, врожаю 2013 року, докази перевезення сільгосппродукції на елеватор, докази само вивезення продукції покупцем ТОВ «Імперія Агро» ( ТТН, довіреності, накладні) та інші документи.

Ті документи, які зазначає податкова інспекція в акті перевірки, як не надані (арк. 9 акту) не є документами податкового або бухгалтерського обліку, а відносяться до документального супроводження процесу вирощування, контролювання якого не входить до компетенції податкової інспекції. Крім того, податкова інспекція не довела з посиланням на норми законодавства обов'язковість складання фермерським господарством перелічених в акті перевірки недостаючих документів - лімітно-заборних карт, внутрішньогосподарських накладних, звітів матеріально-відповідальних осіб, перелік відповідальних осіб за рухом та залишками ТМЦ, талонів водія та комбайнера.

Відповідач ніяким чином не аналізував особливості діяльності господарства, виробничі потужності, кількість закупленого та використаного насіння, матеріалів, з урахуванням залишків на день проведення перевірки, кількості електричної енергії, палива, чисельності працівників, розміру виплаченої заробітної плати та інших елементів витрат виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг), що підтверджують зобов'язання зі сплати податків, статистичної звітності та інших показників. Податковий ревізор-інспектор не знайомився із виробничим процесом, визначенням основних витратних елементів виробництва, за фактичним використанням яких можна визначити орієнтовні обсяги випуску продукції. Не встановлено податковою службою фактів прихованої закупівлі позивачем сільгосппродукції у інших виробників або посередників, суду не надано доказів того, що для виявлення таких фактів були вчинені зустрічні перевірки, оперативно-розшукові заходи тощо. Не опитані працівники господарства та особи, які перебували у трудових відносинах або у відносинах найму, не опитано покупців продукції щодо питання реальності отримання та перевезення продукції від позивача, не доведено вчинення посадовими особами позивача дій, спрямованих на приховання або маскування незаконного походження продукції, джерела її походження, місцезнаходження, переміщення. Крім того, на думку суду, оцінка ефективності вирощування, та перевірка кількості вирощеної продукції не є компетенцією податкової служби, для таких висновків необхідні певні знання в області сільськогосподарського виробництва. Податкові органи наділені повноваженнями контролювати дотримання платниками податків норм податкового та окремих норм господарського законодавства у випадках, прямо передбачених законом.

Суд дослідивши надані позивачем докази, які не спростовані відповідачем, зазначає, що позивачем доведено факт виробництва сільськогосподарської продукції власними силами підприємства. Отже, підприємство законно користується статусом суб'єкта спеціального режиму оподаткування .

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Посилання представника відповідача на те, що позивачем не вірно визначено частку сільськогосподарського товаровиробника у перевіряємому періоді є таким, що не підтверджено жодним доказом.

З урахуванням викладеного, при відсутності доказів недотримання ФГ "СОБ" норм ст. 209 ПК України, в податкового органу були відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до позивача, в тому числі позбавлення статусу платника ПДВ зі спеціальним режимом. Рішення № 2 від 25.12.14 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ є неправомірним та підлягає скасуванню. З урахуванням задоволення позовної вимоги про скасування рішення № 2, суд вживає заходи щодо відновлення первісного стану позивача шляхом зобов'язання відповідача поновити з 01 вересня 2014 року в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування запису про реєстрацію фермерського господарства "СОБ" як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Позовні вимоги про визнання про визнання неправомірними дії ОДПІ суд залишає без задоволення, оскільки позивачем не конкретизовано, які саме дії позивач просить визнати неправомірними.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Задовольнити позов фермерського господарства "СОБ" частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 2 від 25.12.14 про виключення фермерського господарства "СОБ" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Зобов'язати Цюрупинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області поновити з 1 вересня 2014 року в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію фермерського господарства "СОБ" (код ЄДРПОУ 32783405) як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Відшкодувати фермерському господарству "СОБ" (код ЄДРПОУ 32783405) з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 73(сімдесят три гривні ) 08 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 квітня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8