Постанова

від 30.04.2015 по справі 826/3988/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2015 року м. Київ № 826/3988/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛО» про стягнення заборгованості, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі також - позивач) про стягнення з ТОВ «КОЛО» (далі також - відповідач) заборгованості по сплаті земельного податку з юридичних осіб у розмірі 61 082, 68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість внаслідок несплати в установлений законодавством строк грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податку в декларації з плати за землю за 2014 рік, які є узгодженими з дати подання такої декларації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2015 року було відкрито скорочене провадження у справі № 826/3988/15 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Зазначена ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі, була направлена відповідачу, проте на адресу суду надійшло повідомлення про повернення поштового відправлення із позначкою: «за закінченням терміну зберігання».

ТОВ «КОЛО», у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надало, як і заяви про визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «КОЛО» (код ЄДРПОУ 31991890) знаходиться за адресою: 01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 20, квартира 52, та перебуває на податковому обліку як платник податків в ДПІ в Оболонському у районі ГУ ДФС у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, відповідно до якої, річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника податків, становить 110 086, 56 грн., з щомісячним платежем - 9 173, 88 грн.

Податковим органом на юридичну адресу ТОВ «КОЛО» надсилалась податкова вимога форми «Ю» від 01 серпня 2014 року № 7487-25 на суму 5 869, 40 грн., відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення, вказане відправлення не вручене за закінченням терміну зберігання.

Також, 08 серпня 2014 року заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі прийнято рішення № 16819/10/26-54-25-24 про опис майна платника податків ТОВ «КОЛО» у податкову заставу.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.

Як вбачається з долученої позивачем до матеріалів справи облікової картки платника податків ТОВ «КОЛО», за останнім рахується заборгованість по сплаті земельного податку з юридичних осіб в сумі 61 082, 68 грн.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 269 ПК України визначено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 статті 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

У відповідності до п. 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В силу вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що податкові зобов'язання, самостійно визначені відповідачем в поданій декларації є узгодженими з моменту їх подання, але не сплачені в повному обсязі у строк, визначений податковим законодавством, суд приходить до висновку про визнання таких зобов'язань податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження податкової вимоги відповідачем суду не надано.

Отже, за відповідачем обліковується сума податкової заборгованості по сплаті земельного податку з юридичних осіб у розмірі 61 082, 68 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату зазначеної суми податкового боргу відповідачем надано не було.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, не спростував тверджень позивача, у добровільному порядку кошти не сплатив, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи і дослідженими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69-71, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛО» (код ЄДРПОУ 319991890) заборгованість по сплаті земельного податку з юридичних осіб у розмірі 61 082, 68 грн. (шістдесят одна тисяча вісімдесят дві гривні 68 коп.) на користь Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (р/р 33210812700006, УДКС України в Оболонському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38002491, МФО 820019).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк