Ухвала

від 20.04.2015 по справі 813/7586/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 р. Справа № 876/458/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Святецького В.В.,

Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Захід» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі №813/7586/14 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Захід» про стягнення коштів з рахунків,-

В С Т А Н О В И В :

06.11.2014р. Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ) звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Захід» (далі - Товариство), просила стягнути з відповідача на користь державного бюджету України грошові кошти в розмірі 112 731,75 грн. з рахунків у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2014р., прийнятою в порядку скороченого провадження, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2014р. та прийняти нову, якою у позові відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на підставі акта перевірки від 29.11.2010р. винесено податкові повідомлення-рішення №0003032300/0/28928 та №0003042300/0/28927 від 02.12.2010р. за якими ДПІ подано даний позов про стягнення коштів з рахунків Товариства. Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Товариство оскаржило їх в судовому порядку. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.01.2015р. залишено в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. по справі №2а-5784/11/1370, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.12.2010р. З огляду на вказане в задоволенні позову слід відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТзОВ «Ферро-захід» зареєстроване як юридична особа 12.06.2009р. з присвоєнням коду за ЄДРПОУ 36462582, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9).

Згідно з довідкою № 1413071400688 від 09.10.2014р. відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби з 15.06.2009р. за № 88 та перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (а.с.7).

Станом на 10.10.2014р. заборгованість Товариства перед бюджетом по податках та платежах складала 112731,75 грн., що підтверджується Довідкою ДПІ у Шевчненківському районі м.Львова (а.с.6).

Вказана заборгованість виникла в результаті несплати сум по податку на прибуток згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0003032300/0/28928 від 02.12.2010р. та податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням №0003042300/0/28927 від 02.12.2010р. (а.с.12).

На адресу відповідача надіслано податкову вимогу від 28.08.2014р. №761-25, отриману Товариством 02.09.2014р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.11).

Враховуючи те, що вжиті контролюючим органом заходи щодо погашення заборгованості перед бюджетом відповідачем у встановленому законом порядку не мали позитивних наслідків, Товариством не було вчинено жодних дій спрямованих на повне чи часткове погашення податкового боргу, ДПІ звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Згідно з п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст.57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що з 11.11.2010р. по 17.11.2010р. ДПІ проводилась позапланова виїзна перевірка Товариства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» за період листопад-грудень 2009р., за результатами якої складено акт від 22.11.2010р. №1829/327/23-118/36462582 (а.с.24-29).

На підставі проведеної перевірки у зв'язку з встановленими порушеннями податкового законодавства, позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 02.12.2010р. № 0003032300/0/28928 та №0003042300/0/28927, на підставі яких, з врахуванням переплати згідно з карткою платника, виникла заборгованість в сумі 112 731,75 грн..

Товариством подано позовну заяву про визнання нечинними вказаних податкових повідомлень-рішень, яку постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. у справі №2а-5784/11/1370 задоволено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2014р. рішення суду першої інстанції у справі №2а-5784/11/1370 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.15-23).

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до переконання, що на момент надіслання податкової вимоги сума грошового зобов'язання була узгодженою, так як постанова Львівського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з положеннями ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4).

Згідно з п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент звернення з позовом до суду спірна сума мала статус податкового боргу, не була сплачена, а тому підлягала до стягнення.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що суду апеляційної інстанції надано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.01.2015р. у справі К/800/31065/14, якою скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2014р. у справі №2а-5784/11/1370 та залишено в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. Таким чином, податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, визнано незаконними та скасовано.

Оскільки вказане рішення Вищого адміністративного суду України винесено після прийняття рішення судом першої інстанції, яке є предметом апеляційного перегляду, а тому не може бути підставою для його скасування.

В свою чергу, рішення суду першої інстанції у даній справі ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були наданні сторонами.

Враховуючи те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення виходив з висновків, викладених в постанові суду апеляційної інстанції, яка скасована Вищим адміністративним судом України, а тому вказане є підставою для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України.

Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачем подано довідку від 17.04.2015р. №6303/13-07-20-0021 про відсутність у Товариства заборгованості перед бюджетом по податках та платежах станом на 17.04.2015р.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Захід» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі №813/7586/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: В.В. Святецький

М.А. Пліш

Повний текст Ухвали виготовлено 24.04.2015р.