Ухвала

від 29.04.2015 по справі 821/22/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2015 р. Справа № 821/22/15-а

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарської агрофірми "Прогрес" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарської агрофірми «Прогрес» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Бериславського відділення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Сільськогосподарська агрофірма "Прогрес" звернулася з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області Бериславського відділення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень - рішень:

- №0002152200 від 01 грудня 2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, у розмірі 27229,14 грн., з яких за основним платежем 18152,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -9076,38 грн.;

- №0002172200 від 01 грудня 2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3089,31 грн., з яких за основним платежем 2059,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1029,77 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі Сільськогосподарської агрофірми "Прогрес" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату , час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що у період з 19.08.2014 р. по 25.08.2014 р. фахівцем Новокаховської ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку сільськогосподарської агрофірми "Прогрес", код ЄДРПОУ 14121492, з питань дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за землю за період з 01.11.2012 р. по 30.06.2014 р., за результатами якої складено акт від 29.08.2014 р. № 165/21-02-22-014/14121492.

У висновку акта перевірки зазначено, що встановлено порушення:

1) п.286.2 ст.286 ПК України в частині неподання податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в результаті чого донараховано орендної плати за землю станом на 30.06.2014 р. в сумі - 2120,07 грн., в тому числі: 1413,38 грн. за січень-грудень 2013 року; 706,69 грн. за січень-червень 2014 року;

2) п.288.1 п.288.4 ст.288 ПК України, в зв'язку з чим донараховано орендної плати за землю в сумі 18572,99 грн., в тому числі: 2185,08 грн. за листопад-грудень 2012 року; 13110,35 грн. за січень-грудень 2013 року; 3277,56 грн. за січень-березень 2014 року.

На підставі акта перевірки від 29.08.2014 р. № 165/21-02-22-014/14121492 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 09.09.2014 р.:

- № 0001802200 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 2120,07 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1060,04 грн.;

- № 0001812200 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 18572,99 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 9286,50 грн.

Не погоджуючись із рішеннями контролюючого органу САФ "Прогрес" оскаржила їх в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Херсонській області.

Рішенням ГУ ДФС у Херсонській області від 20.11.2014 р. № 236/10/21-22-10-06-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Новокаховської ОДПІ (Бериславське відділення) ГУ Міндоходів у Херсонській області від 09.09.2014 р. № 0001802200; скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.09.2014 р. № 0001812200 в частині визначеного до сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 420,23 грн. та 210,12 грн. штрафних санкцій, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення; збільшено грошове зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 2059,54 грн. і на 1029,77 грн. штрафну санкцію.

На підставі рішення про результати розгляду скарги Новокаховською ОДПІ (Бериславське відділення) винесено податкові повідомлення-рішення від 01.12.2014 р.:

- № 0002152200 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб (Червономаяцька сільська рада) на 27229,14 грн., з яких за основним платежем на 18152,76 грн., за штрафними санкціями на 9076,38 грн.;

- № 0002172200 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на 3089,31 грн., з яких за основним платежем на 2059,54 грн., за штрафними санкціями на 1029,77 грн.

Не погоджуючись з вказаними повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх рішень, а тому позов задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 року питання справляння плати за землю регулюється Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 25.11.2003 р. між Червономаяцькою сільською радою (орендодавець) та аграрною фірмою "Прогрес" (орендар) укладено договір оренди № 040471500016, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею1,5746 га. Грошова оцінка земельної ділянки - 551510,35 грн.

Відповідно до п.2.1 договору земельна ділянка передається в оренду з метою здійснення підприємницької діяльності для розміщення консервного цеху.

Договір оренди укладено строком на 10 років (п.2.2 договору), а орендна плата складає 110 грн. на місяць (п.2.3 договору).

21 квітня 2009 року Червономаяцькою сільською радою Бериславського району Херсонської області прийнято рішення № 232, відповідно до якого для САФ "Прогрес" встановлено орендну плату у розмірі 3 % від грошової оцінки землі.

В подальшому Червономаяцька сільська рада Бериславського району Херсонської області звернулась до господарського суду Херсонської області із позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 040471500016 від 25.11.2003 р. в частині орендної плати (справа № 15/16-ПД-10).

16 лютого 2010 року Господарським судом Херсонської області винесено рішення, яким позов задоволено частково: внесено зміни до договору оренди земельної ділянки № 040471500016 від 25.11.2006 р. в частині орендної плати; п.2.3 договору викладено у такій редакції - орендна плата вноситься орендарем у вигляді та у розмірах: в грошовій формі у розмірі 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що складає 1235 грн. на місяць, або 14823,74 грн. на рік; в задоволенні позову в частині стягнення 5754,54 грн. відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.04.2010 р. апеляційну скаргу САФ "Прогрес" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 16.02.2010 р. - без змін.

26 серпня 2010 року Вищим господарським судом України винесено постанову, якою касаційну скаргу САФ "Прогрес" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 16.02.2010 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.04.2010 р. - без змін.

Підставою для донарахування САФ "Прогрес" податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб (Червономаяцька сільська рада) в розмірі 27229,14 грн. (основний платіж 18152,76 грн., штрафні санкції 9076,38 грн.) стало невиконання позивачем рішення Господарського суду Херсонської області від 16.02.2010 р. у період з листопада 2012 року по червень 2014 року.

На переконання позивача та в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказано, що працівниками ДПІ безпідставно донарахування орендну плату в розмірі 18572,99 грн. за використання земельної ділянки, оскільки зміни до договору оренди землі від 25.11.2003 року, а саме зміни розміру орендної плати не пройшли державної реєстрації, у зв'язку з чим неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 р. № 0002152200.

Проте, колегія суддів критично відноситься та не приймає такі доводи до уваги, виходячи із наступного.

За приписами п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу, а згідно пп. «в» п. 288.5.2 цього ж пункту не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Відхиляючи доводи позивача про необхідність сплати орендної плати у відповідності до умов договору від 25.11.2003 року, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що договір оренди земельної ділянки №040471500016 від 25.11.2003 року змінено з 14.04.2010 оскільки рішення Господарського суду Херсонської області від 16.02.2010 року у справі №15/16-ПД- 10 набрало законної сили, договір в частині визначення орендної плати у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями Податкового кодексу України (ст. 9 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 Податкового кодексу України).

Базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок (ст. 271 Податкового кодексу України).

У відповідності до ст. 9 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати яких регламентований положеннями Податкового кодексу України.

Зміна умов договору оренди землі визначені ст.30 Закону України "Про оренду землі".

Положеннями ч.ч.4, 5 ст.188 ГК України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями Податкового кодексу України, тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать Податковому кодексу України в частині визначення розміру орендної плати, не можуть застосовуватися та мати пріоритет над нормами Податкового кодексу України.

Викладене дозволяє погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволені позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення №0002152200 від 01 грудня 2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, у розмірі 27229,14 грн., з яких за основним платежем 18152,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9076,38 грн..

При цьому, з огляду на норми ст. 244-2 КАС України, судом апеляційної інстанції враховується правова позиція Верховного Суду України, викладена у рішенні від 02.12.2014 року у справі № 21-274а14.

Також, слід погодитися з правильністю висновків суду першої інстанції щодо законності донарахування податковим органом грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за податковим повідомленням - рішенням № 0002172200 від 01 грудня 2014 року у розмірі 3089,31 грн., виходячи із наступного.

Судом першої інстанції з повним та всебічним з'ясуванням обставин у справі правильно встановлено, що 27.10.2004 р. між Бериславською міською радою (орендодавець) та САФ "Прогрес" (орендар) укладено договір оренди землі, за яким орендар прийняв в строкове платне користування три земельні ділянки несільськогосподарського призначення, які знаходяться в місті Бериславі Херсонської області: для розміщення орендованої будівлі кінотеатру "Іскра" по вул. Леніна, 236, для розміщення орендованої будівлі банно-прального комбінату по вул. 1 Травня, 233, для розміщення виробничих і адміністративних приміщень агрофірми по АДРЕСА_1, площею 0,4696 га, 0,0889 га та 0,504 га відповідно, який зареєстровано 08.11.2004 р. № 040471500103 у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК.

Договір оренди земельної ділянки площею 0,504 га під розміщення виробничих і адміністративних приміщень агрофірми укладено строком на 10 років (п.8 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Бериславської міської ради за земельну ділянку площею 0,504 га під розміщення виробничих і адміністративних приміщень агрофірми в розмірі 2% від нормативної грошової оцінки на рік, що складає 1413,38 грн. (п.9 договору).

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що за період з 01.11.2012 р. по 30.06.2014 р. САФ "Прогрес" задекларовано орендну плату за земельні ділянки загальною площею 1,0625 га, в тому числі 0,504 га (Бериславська міська рада) у сумі 5146,53 грн., з яких за податковою декларацією від 20.02.2012 р. № 1563 задекларовано за листопад 2012 року 203,43 грн., за грудень 2012 року 203,43 грн.; за період 2013-2014 роки податкова декларація з плати за землю не подавалась.

На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 09.09.2014 р. № 0001802200 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 2120,07 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1060,04 грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення - рішення скасовано та сформовано податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 р. № 0002172200, яким донараховано грошові зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 2059,54 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1029,77 грн.

Колегія суддів зауважує, що позивач підтверджує факт неподання САФ "Прогрес" податкових декларацій з плати за землю за періоди січень - грудень 2013 р., та січень- червень 2014 року.

При цьому, заперечуючи обґрунтованість висновків відповідача, позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що у 2008 році САФ "Прогрес" за договором - купівлі - продажу відчужено нерухоме майно, розміщеного на земельній ділянці по АДРЕСА_1, тобто позивач відмовився від користування земельною ділянкою площею 0,504 га під розміщення виробничих і адміністративних приміщень, відтак право на оренду вищезазначеної ділянки перейшло до іншої особи.

Згідно з п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

В силу вимог п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.287.3 ст.287 ПК України - податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена пунктом 120.1 статті 120 ПК України.

Частинами 1, 2 ст.125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно з ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України - якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що договір оренди земельної ділянки між Бериславською міською радою та САФ "Прогрес" загальною площею 0,504 га, в т.ч. земель під забудовою 0,504 га, зареєстрований від 08.11.2004 р. за №040471500103 терміном на 10 років.

Строк дії даного договору закінчується 08.11.2014 р. Жодних доказів розірвання цього договору позивачем не надано.

Згідно відповіді КП "Херсонське БТІ" від 09.10.2014 р. НОМЕР_1, за даними архівних матеріалів Бериславської філії КП "Херсонське БТІ" ХОР станом на 31.12.2012 р. об'єкт нерухомого майна який знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: адмінбудівля, їдальня, склад овочесховище, склад склотари, а також навіс зареєстровані 05.02.2004 р. за приватною сільськогосподарською фірмою "Прогрес". 07.10.2008 року склад - овочесховище, навіс були продані ОСОБА_2

За результатом встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку, що платником орендної плати є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (в даному випадку правом користування), у зв'язку з чим обов'язок особи сплачувати відповідну суму орендної плати виникає з моменту виникнення права на землю та припиняється з дня фактичного припинення такого права, що в даному випадку є розірвання договору оренди.

При цьому після фактичного припинення користування орендованою земельною ділянкою, підприємство мало право вчинити відповідні юридичні дії, спрямовані на розірвання договору оренди, що ним не зроблено протягом.

Таким чином, наявність дійсного договору оренди земельної ділянки є підставою для сплати визначеної ним суми орендної плати, що зумовлено такою ознакою будь-якого договору, як обов'язковість його виконання, а тому не звільняє сторону за договором виконувати свої зобов'язання зі сплати орендної плати.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що приймаючи оскаржувані рішення, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, та без порушень законних прав позивача.

З урахуванням викладеного на думку колегії суддів вмотивованого дійшов висновку суд першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог САФ "Прогрес".

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарської агрофірми «Прогрес» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко