У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 802/305/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
28 квітня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Білоуса О.В. Курка О. П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Бабія Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іллінецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аероститльбуд" до Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, який прибув в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту Іллінецької ОДПІ Дмитрик Л.В., проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Аеростильбуд" дотримання вимог податкового законодавства з питань перевірки достовірності нарахування сум податку на додану вартість при здійсненні правових відносин з ТОВ "Пазл-Строй" за період з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року та ПП ПВК "Проксин" за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року.
За результатами проведеної перевірки складено Акт № 1/22/38046167 від 22.12.2014 року. Вказаним актом задокументовано ряд, наявних на думку контролюючого органу, порушень податкового законодавства, що допущені у своїй діяльності позивачем, в тому числі й ті, яким надається оцінка у справі яка розглядається, а зокрема:
- п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), які спричинили заниження податкового зобов'язання з ПДВ всього на суму 116820 грн, в тому числі за лютий 2014 року в сумі 35097 грн, за березень 2014 року в сумі 81723 грн.
Зазначені висновки Акта перевірки № 1/22/38046167 від 22.12.2014 року стали підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000032200 від 16.01.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 146025,00 грн., в тому числі за основним платежем - 116820 грн та штрафними санкціями - 29205 грн.
Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковим органом протиправно, необґрунтовано з порушенням норм чинного законодавства прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях.
Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
При цьому нормами ч. 2 ст. 9 вказаного Закону встановлені вимоги до первинних документів. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
На підтвердження позовних вимог позивач надав у суді першої інстанції долучено до матеріалів справи копії первинних документів по взаємовідносинам зі своїми контрагентами ТОВ "Пазл-Строй" та ПП ПВК "Проксин" а саме, договори надання послуг, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення про перерахування грошових коштів, тощо.
Усі вищезазначені документи були надані контролюючому органу до перевірки. Факт надання їх відповідачем не заперечується. Як встановлено з акту перевірки, пояснень представників сторін, жодних зауважень щодо оформлення цих документів у контролюючого органу не виникало. Водночас, підставою для винесення Іллінецькою ОДПІ спірного податкового повідомлення-рішення слугувала інформація щодо контрагентів позивача.
Надаючи оцінку підставам прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення суд враховує, що основними видами діяльності ТОВ "Аеростильбуд" за КВЕД є: будівництво житлових і нежитлових приміщень (41.20), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21), діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.17), оптова торгівля м'ясом і мясними продуктами (46.32), оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями і жирами (46.33).
Судом встановлено, що між ТОВ "Аеростильбуд" та ТОВ "Пазл-Строй" укладено договора про надання послуг, які містяться в матеріалах справи, відповідно до умов яких Замовник (ТОВ "Аеростильбуд") доручає, а Виконавець (ТОВ "Пазл-Строй") бере на себе зобов'язання по монтажу конструкцій на об'єктах згідно зі специфікацією, що є невід'ємною частиною договору.
ТОВ Пазл-Строй» надало послуги по монтажу металевих конструкцій на наступних об'єктах:
- м. Київ вул. Л.Толстого ,1 в сумі 3582,00 грн. в тому числі ПДВ 597,00 грн.-02.04.2014 року;
- м. Київ вул.. Столичне шосе,103 в сумі 3532,80 грн. в тому числі ПДВ 588,80 грн. -02.04.2014 року, в сумі 25900,00 грн. в тому числі ПДВ 4316,67 грн.-30.04.2014 року, в сумі 22094,40 грн. в тому числі ПДВ 3682,40 грн. -30.04.2014 року,
- в сумі 276771,36 грн. в тому числі ПДВ 46128,56 грн.-, не визначено
- в сумі 70560,00 грн. в тому числі ПДВ 11760,00 грн. - не визначено
- м. Вінниця вул.. Зодчих ,10 в сумі 24804,00 грн. в тому числі ПДВ 4134,00 грн.-24.04.2014 року, в сумі 28000,00 грн. в тому числі ПДВ 4666,67 грн. -03.03.2014 року
- м. Дніпропетровськ вул.. Рогальова,28 в сумі 19152,00 грн. в тому числі ПДВ 3192,00 грн.-30.04.2014року, в сумі 5093,10 грн. в тому числі ПДВ 848,85 грн.-З0.05.2014 року,
- м. Бровари вул.. Гагаріна,28 в сумі 2036,76 грн. в тому числі ПДВ 339,76 грн.-30.04.2014 року,
- м. Одеса вул. Маршала Жукова,2 в сумі 65913,62 грн. в тому числі ПДВ 10985,60 грн. "30.04.2014 року.
- м. Київ вул.. Маршала Конєва в сумі 14407,20 грн. в тому числі ПДВ 2401,20 грн.-30.05.2014 року.
На виконання вказаного договору та в підтвердження господарської операції, позивачем надано суду податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти прийому-передачі матеріалів, виписки по особовим рахункам, рахунки-фактура, які містяться в матеріалах справи та досліджувались судом першої інстанції. Тому, суд приходить до висновку про неправомірність посилань відповідача, викладених в акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій, а також необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо відсутності намірів сторін по Договору для настання реальних наслідків за наслідками виконання договорів.
Також, між ТОВ "Аеростильбуд" та ПП ПВК "Проксин" укладено договора про надання послуг, відповідно до умов яких Замовник (ТОВ "Аеростильбуд") доручає, а Виконавець (ПП ПВК "Проксин") бере на себе зобов'язання по монтажу конструкцій на об'єктах згідно зі специфікацією, що є невід'ємною частиною договору.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на безтоварність вказаних господарських операцій, оскільки матеріали справи містять податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткову накладну, виписки по особовим рахункам .
Отже, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються твердження податкового органу про те, що взаємовідносини позивача з його контрагентами не мали реального характеру.
Окрім вказаного, в обґрунтування своєї позиції відповідач також зазначає, що отримання послуг щодо монтажу конструкцій на об'єктах не пов'язана з господарською діяльністю ТОВ "Аеростильбуд".
Суд вважає безпідставним вказані посилання відповідача, оскільки як вбачається із самого акта перевірки № 1/22/38046167 від 22.12.2014 року, основними видами діяльності ТОВ "Аеростильбуд" згідно з Довідкою про включення до ЄДРПОУ (КВЕД) є, в тому числі, будівництво житлових і нежитлових приміщень (41.20).
В ході судового розгляду судом встановлено, що ТОВ "Аеростильбуд" як генеральний підрядник для будівництва житлових і нежитлових приміщень наймав субпідрядників ТОВ "Пазл-Строй" та ПП ПВК "Проксин" для здійснення монтажу конструкцій на об'єктах.
Отже, отримання послуг щодо монтажу не суперечить діяльності позивача, а навпаки відповідає їй, а тому є доцільним та обґрунтоване діловою метою.
Крім того, про отримання послуг у господарській діяльності ТОВ "Аеростильбуд" від ТОВ "Пазл-Строй" та ПП ПВК "Проксин" свідчать також виписки про рух коштів.
Податковий орган вважає, що господарська операція між позивачем та ТОВ Пазл-Строй» не спрямована на реальне настання наслідків, оскільки під час перевірки на підтвердження здійснення господарських операцій по договору № 140314-1 від 14.03.2014 року позивачем був наданий акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1145 від 30.05.2014 року, однак під час розгляду справи позивачем на виконання умов вказаного договору № 140314-1 було надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 26 від 30.05.2014 року.
Суд не може погодитись із вказаними доводами відповідача, оскільки наявність дефекту у одного акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) у сукупності із іншими первинними документами не може свідчити про безтоварність усіх господарських операцій.
В доповнення слід зазначити, що помилки у оформленні окремих документів, не є підставою для висновків про відсутність у реальності господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Враховуючи наведене, суд вважає, що недоліки в заповненні акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) виявлені відповідачем, не свідчать про недопустимість його використання як доказу отримання послуг. Крім того, слід зазначити, що недолік на який звертає увагу податковий орган стосується лише номеру документа, а у інших даних які характеризують зміст та обсяг господарської операції, розбіжностей не виявлено.
Суд звертає увагу, що форма та зміст документів первинної бухгалтерської звітності, наданих суду на підтвердження виконання договорів поставки, відповідають вимогам закону і свідчать про реальність операцій проведених договірними сторонами. Зокрема, податкові накладні, що в силу приписів податкового закону є підставою для формування податкового кредиту, не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності.
Також, податковий орган дійшов висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Пазл-Строй" та ПП ПВК "Проксин" не спрямовані на реальне настання наслідків, оскільки, в окремих випадках, не зрозуміло на яких саме об'єктах були проведені монтажні роботи.
Суд не може погодитись із зазначеними доводами відповідача, оскільки у судовому засіданні з'ясовано, що детальна інформація щодо об'єктів, на яких мали проводитись монтажні роботи, узгоджувалася з ТОВ "Пазл-Строй" та ПП ПВК "Проксин" в усному порядку, тому підстав вважати, що господарська діяльність позивача носить безтоварний характер є помилковою.
Щодо зазначення відповідачем в акті перевірки, обставин за якими ставиться під сумнів реальність господарських операцій через не здійснення ТОВ "Пазл-Строй" та ПП ПВК "Проксин" господарської діяльності в окремих місяцях, а також щодо посилання відповідача на те що у ТОВ "Пазл-Строй" та ПП ПВК "Проксин" відсутні матеріальні та трудові ресурси суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).
Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.
Разом з тим, суд звертає увагу, що операції з надання послуг монтажних робіт ТОВ "Пазл-Строй" та ПП ПВК "Проксин", відображені у отриманих і виданих податкових накладних, а факт їх надання підтвердженні всіма первинними документами. Крім того, як зазначено в самому акті перевірки, контрагенти виконували свої обов'язки щодо декларування зобов'язань, що додатково свідчить про здійснення господарських операцій. У судовому засіданні представником відповідача також зазначено, що зазначені контрагенти позивача у періоди які перевірялись обов'язки декларування податкових зобов'язань із податку на додану вартість виконували.
Водночас, суд звертає увагу, що інформація встановлена при перевірці ПП ПВК "Проксин" щодо неможливості підтвердження господарських операцій, визнана такою, що не грунтується на правовій підставі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року, а тому висновки податкового органу, що ставились у вину позивача є необґрунтованими та помилковими.
Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Іллінецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Білоус О.В.
Курко О. П.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2015 |
Оприлюднено | 08.05.2015 |
Номер документу | 43884580 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Совгира Д. І.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні