Рішення

від 17.06.2009 по справі 33/217-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/217-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.09р.

Справа № 33/217-09

За позовом  Приватного підприємства "Квадр", м. Дніпропетровськ  

До Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 324 423 грн. 01 коп.

                                                                                                                  Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Миц О.І. –довіреність №01/09 від 01.01.2009р.

Від відповідача: Деркач В.А. –довіреність №24-5-17 від 02.01.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

         Приватне підприємство "Квадр" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення 297 536 грн. 02 коп. - основної заборгованості по договору №560080479 від 28.01.2008 року, 15 748 грн. 56 коп. - пені, 9 169 грн. 86 коп. - інфляційних витрат, 1 968 грн. 57 коп. –3% річних та витрат по справі.

      Представник позивача 15.06.2009р. доповнив позовні вимоги та просить стягнути 297 536 грн. 02 коп. –основної заборгованості, 15 748 грн. 56 коп. –пені, 12 799 грн. 80 коп. –інфляційних витрат, 3 446 грн. 50 коп. –3% річних.  

       Представником відповідача в судовому засіданні 17.06.2009 року подав заяву, в якій просить про розстрочення виконання рішення суду на 6 календарних місяців рівними частинами до 30 числа кожного місяця.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

                                                                 ВСТАНОВИВ:

     28 січня 2008 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір № 560080479 (далі –Договір).

       Відповідно до пункту 1.1. Договору виконавець прийняв на себе зобов'язання виконання робіт на одному обсадному прольоті в ТПЦ-4 відповідача по фарбуванню, ув'язки труб та інших робіт, які вказані в додатку №1, який є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконані роботи на умовах даного Договору.

     Відповідно до п.4.1. Договору, прийом виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту здачі-прийому виконаних робіт уповноваженими представниками сторін до 3-го числа місяця, наступного за звітним.

    Пунктом 5.1. договору розрахунки по Договору здійснюється поетапно, шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця вартості робіт не пізніше 10-го числа кожного місяця, після підписання сторонами акта здачі-прийому виконання робіт, при наявності рахунку та податкової накладної.

        Позивач свої зобов'язання, передбачені даним Договором виконав в повному обсязі, що підтверджується актами прийомки виконаних робіт № 1 від 29.02.008 року, № 2 від 01.04.2009 року, № 3 від 06.05.2009 року, № 4 від 01.06.2009 року, № 5 від 03.07.2008 року, № 6 від 04.08.2009 року, № 7 від 03.09.2008 року, № 8 від 03.10.2008 року, № 9 від 03.11.2008 року.

    Сторонами 01.11.2008 року було підписано додаткову угоду, згідно якої відповідач зобов'язався провести розрахунки за виконані роботи в наступному порядку: грудень 2008р. –20% вартості робіт, січень 2008р. –20% вартості робіт, лютий 2009р. –20% вартості робіт, березень 2009р. –20% вартості робіт, квітень 2009 року –20% вартості робіт.  

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №1 від 20.01.2009р. з вимогою у строк до 31.01.2009р. погасити заборгованість, відповідь на претензію відповідачем не надано, про результати розгляду претензії позивача не повідомлено (а.с. 23-24).

      11.02.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про переведення боргу №88/2009 відповідно до якого відповідач за погодженням позивача передав набувачу частину своїх зобов'язань за Договором №560080479 від 28.01.08р. на суму 31138,62 грн.

       Відповідач договірні зобов'язання в частині оплати виконаних робіт здійснив частково, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 297 536 грн. 02 коп.

Основні  засади  господарювання  в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

    Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

        Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 297 536 грн. 02 коп. повністю підтверджується матеріалами справи, підлягає задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача.

       Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

      За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

       Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

       Відповідно до п.6.1. Договору за порушення строків оплати виконання робіт замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми. Пеня з урахуванням доповнення до позовної заяви складає 15 748 грн. 56 коп. і підлягає стягненню.

     Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором  або законом,  інфляційні втрати з урахуванням доповнення до позовної заяви підлягають стягненню з відповідача  у сумі –12 799 грн. 80 коп.  та  3 %  річних  - 3 446 грн. 50 коп.

      Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

  Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд, приймаючи рішення, має право  відстрочити або розстрочити  виконання рішення.

 Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду на шість місяців, суд вважає що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав:

 Відповідно до статті 121 ГПК України  при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

  Згідно  Роз'яснення  ВАСУ від 12.09.96р.   N 02-5/333  “Про деякі питання практики застосування статті 121  Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки,  розстрочки,  зміни  способу  та порядку  виконання  рішення  можуть  бути  конкретні обставини, що ускладнюють   виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте,  вирішуючи  питання  про відстрочку  чи  розстрочку  виконання  рішення,  зміну  способу  і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси  сторін,  їх  фінансовий  стан, ступінь вини відповідача  у  виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці  держави та інші обставини справи.  

Враховуючи  матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини  відповідача  у виникненні спору, суд вважає, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про  наявність обставин для надання розстрочки виконання рішення.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на  відповідача.

       Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити з урахуванням доповнення до позовної заяви.

     Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, (49081, м. Дніпропетровськ, вул.Столєтова, 21, п/р 2600930000321 в Банк „Кредит-Дніпро”, МФО 305749, ЄДРПОУ 05393116) на користь Приватного підприємства «Квадр», (49008, м. Дніпропетровськ, вул.Робоча, 75/289, п/р 2600704270732 в АКБ „Правекс-Банк”, МФО 321983, ЄДРПОУ 32470783) 297 536 (двісті дев'яносто сім тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 02 коп. –основної заборгованості за договором №560080479 від 28.01.2008 року, 15 748 (п'ятнадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 56 коп. –пені, 3 446 (три тисячі чотириста сорок шість) грн. 50 коп. –3% річних, 12 799 (дванадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 80 коп. –інфляційних витрат, 3 295 (три тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн. 31 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          У задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суд відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

                       І.А. Рудовська

 Рішення підписано 31.07.2009 року