Рішення

від 13.08.2009 по справі 33/282-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/282-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.09р.

Справа № 33/282-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія-Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інжінірінг", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 259 987 грн. 03 коп.

                                                                                                                   Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Пайос Ю.В., довіреність б/н від 06.04.2008 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином) 

СУТЬ СПОРУ:

      Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія-Дніпропетровськ" звернулось з позовом до господарського суду Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інжінірінг" про стягнення 228 883 грн. 79 коп. – основного боргу за договором поставки № 64/08-Пр-М від 19.05.2008 року, 27 647 грн. 05 коп. –пені, 3 456 грн. 19 коп. –3% річних та витрат по справі.

        В судове засідання 01.07.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити в повному обсязі.

     Представник відповідача в судове засідання не  з'явився, відзив та витребувані документи ухвалою суду від 28.05.2009 р., суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, про що свідчить поштове повідомлення №12254410.

         На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

У судовому засіданні 01.07.2009 р.   за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

                                                                 ВСТАНОВИВ :

      19.05.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 64/08-Пр-М (далі –Договір).

    Відповідно до умов Договору постачальник взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, найменування, характеристика та ціна якого вказані в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору.  

Поставка здійснюється на умовах 100% передплати, якщо інше не передбачено додатковими угодами або Специфікаціями на окрему партію продукції (п.п.5.2, 5.5 Договору).

Cпецифікаціями до Договору передбачені умови розрахунків у вигляді 100% оплати з відстрочкою платежу з моменту підписання видаткової накладної.

     Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, поставив відповідачу товар на загальну суму 252 337 грн. 60 коп., що підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 26-29) та видатковими накладними № 0808-1 від 08.08.2008 року на суму 35 308 грн. 00 коп., № 0813-16 від 13.08.2008 року на суму 1979 грн. 64 коп., № 0814-11 від 14.08.2008 року на суму 7300 грн. 80 коп. № 0815-06 від 15.08.2008 року на суму 56 511 грн. 00 коп., № 0815-07 від 15.08.2008 року на суму 78 783 грн. 36 коп., № 0828-13 від 28.08.2008 року на суму 72 454 грн. 80 коп. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом повноважного представника відповідача на видаткових накладних та довіреностями на отримання ТМЦ (а.с. 30-33).

        Відповідач, свої зобов'язання за Договором в частині оплати товару здійснив частково, сплативши позивачу 23 453 грн. 81 коп.

   Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

        Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

        Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

        Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

         До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

      Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

  Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

  Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

  Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення  основного боргу у розмірі   228 883 грн. 79 коп.  доведені і підлягають задоволенню.

            Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

            За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

        Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

        Пунктом 7.2. Договору передбачено, що в разі прострочення покупцем перерахування грошових коштів за відвантажений товар, покупець сплачує продавцю пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який сплачується пеня. Пеня складає 27 647 грн. 05 коп. та підлягає задоволенню.           

      Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором  або законом, 3 %  річні  складають 3 456 грн. 19 коп. та підлягають задоволенню.

        З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають   задоволенню у сумі –228 883 грн. 79 коп. –основного боргу за договором поставки № 64/08-Пр-М від 19.05.2008 року, 27 647 грн. 05 коп. – пені, 3 456 грн. 19 коп. –3% річних.

       Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

     Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на   відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -                                                                  

ВИРІШИВ:

       Позов задовольнити.

      Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інжінірінг" (49027, м. Дніпропетровськ, вул.. Дзержинського, 35Б, корпус 2, ЄДРПОУ 31890848, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія-Дніпропетровськ" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Громова, 7, МФО 305299, код ЄДРПОУ 32470867) 228 883 (двісті двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 79 коп. –основного боргу, 27 647 (двадцять сім тисяч шістсот сорок сім) грн. 05 коп. –пені, 3 456 (три тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 19 коп. –3% річних, 2 599 грн. 87 коп. –державного мита та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн.  50 коп.

          Видати наказ.

       Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

                     І.А. Рудовська

Рішення підписано 31.07.2009 року