Ухвала

від 19.06.2012 по справі 2-а-1388

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Прищепа Т.П.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"19" червня 2012 р. Справа № 2-а-1388

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області на постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від "14" листопада 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат за вказаним законом проводиться за рахунок коштів державного бюджету, в межах наданих розрахунків та виділених коштів з державного бюджету.

Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та перебуває на обліку в ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, а також є потерпілим від аварії на ЧАЕС 4-ї категорії.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

За змістом ст. 51 зазначеного Закону передбачено, що особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу вказані доплати виплачувалися у фіксованому розмірі, відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року та № 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закон України "Про соціальний захист дітей війни" мають вищу юридичну силу по відношенню до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року та № 836 від 26.07.1996 року відповідач неправомірно виплачував доплати до пенсії та додаткову пенсію в менших розмірах, ніж це передбачено зазначеними Законами.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У зв'язку з викладеним, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 200,205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від "14" листопада 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: ОСОБА_5

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Чиж Поліна Яківна вул. Шевченка 19 а,смт. Ємільчине,Ємільчинський район, Житомирська область,11200

3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області вул. Леніна, 45,смт. Ємільчине,Ємільчинський район, Житомирська область,11200