Рішення

від 17.08.2009 по справі 41/195-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/195-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.08.09р.

Справа № 41/195-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область 

до  Закритого акціонерного товариства "КСтрейдінг", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 10600,36 грн.

                                                                                Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Голота Н.В., довіреність № 172 від 17.06.09 року

Від відповідача: Тютюнник В.М., довіреність б/н від 01.03.09 року 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог (заява № 170 від 03.07.09 року) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості в розмірі –4055,17 грн., інфляційних витрат –705,94 грн., 3 % річних –278,73 грн., пені –1140,95 грн., всього –6180,79 грн.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за  умовами укладеного між сторонами договору № 102 від 01.01.07 року.

Представник позивача позов підтримав, просить суд його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність предмету спору, просить суд припинити провадження у справі.

          За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено  вступну та резолютивну частини рішення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю «ЕвроДнепр»та відповідачем –закритим акціонерним товариством «КСтрейдінг» укладений договір № 102 від 01.01.07 року (далі –договір), за умовами якого постачальник  (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання поставити покупцю (відповідачу у справі)  товар та покупець, відповідно, зобов'язання прийняти цей товар та його сплатити.

На виконання умов договору позивачем в період з 09.08.08 року по 18.10.08 року поставлено відповідачу продукції на загальну суму 9533,80 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких додані до позовної заяви.

Пунктом 1 додатку № 1 від 01.01.07 року к договору № 102 від 01.01.07 року передбачено, що покупець сплачує товари протягом 30 банківських днів з дня їх отримання за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні. Постачальник зобов'язується надати покупцю товарний запас в кількості, що необхідна для заповнення виділених під товар постачальника полиць в магазинах покупця на суму 15000 грн. Оплата вартості даного товару здійснюється по закінченні дії договору, або при його розірванні.

Позивач посилається на часткову повернення відповідачем товару та на часткову його оплату, до стягнення ним пред'явлений борг в розмірі 4055,17 грн.

Згідно п. 8.1 договору, він укладений строком до 31 грудня 2007 рок включно. Строк дії договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менш ніж на 30 днів до закінчення строку його дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити договір чи припинити його дію.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказів, що підтверджують припинення дії договору або зміну його умов  сторонами не подано, таким чином до суми боргу позивач включив в суму товарного запасу, термін сплати за який на момент розгляду справи  ще не настав.

З огляду на викладені обставини, у відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України, відповідач в даному випадку не може вважатися таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, внаслідок чого право позивача, відповідно не може вважатися порушеним, і, відповідно, у позивача не виникає права вимагати стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4055,17 грн.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства мають право звертатися за захистом свого порушеного або оспорюваного права.

Виходячи з вищевикладеного, позивач права на  таке звернення на момент вирішення спору ще не набув, правові підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                                   Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 17.08.09 року