9/55
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13.08.09 р. Справа № 9/55
Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.
при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Закритого акціонерного товариства „Донецька макаронна фабрика”, м. Донецьк
до відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства „Бассіс”, м. Краматорськ
про стягнення 7 436грн.63коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Горбатиков А.В. – юрисконсульт (за дорученням №12-01/618 від 18.06.2009р.);
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Закрите акціонерне товариство „Донецька макаронна фабрика”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного виробничо-комерційного підприємства „Бассіс”, м. Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 7 436грн.63коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 6 637грн.09коп., пені в розмірі 545грн.51коп., 3% річних в розмірі 68грн.19коп. та інфляційних витрат в розмірі 185грн.84коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №27 від 05.02.2009р., видаткову накладну №МФ-0000488 від 12.02.2009р., довіреність №3559 від 16.08.2008р.
Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 30.06.2009р., 21.07.2009р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №549457 Приватне виробничо-комерційне підприємство „Бассіс”, м. Краматорськ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.
Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
05.02.2009р. між Закритим акціонерним товариством „Донецька макаронна фабрика”, м. Донецьк та Приватним виробничо-комерційним підприємством „Бассіс”, м. Краматорськ укладений договір на поставку макаронних виробів №27, відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити на адресу покупця макаронні вироби (надалі - продукція), а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її (п.1.1 договору).
Відповідно до п.10.1 договору, цей договір набирає законної сили від дня його підписання та діє до 30.12.2009р.
Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором на поставку макаронних виробів №27 від 05.02.2009р.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна кількість поставленої за договором продукції встановлюється шляхом складання кількості продукції, фактично відвантаженої покупцю згідно накладним.
За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 6 637грн.09коп., що підтверджується видатковою накладною №МФ-0000488 від 12.02.2009р., копія якої наявна в матеріалах справи.
Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначеній накладній (повноваження представника, який отримав продукцію підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю №3559 від 16.08.2008р.), на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.
Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що поставка продукції здійснюється за цінами, що діяли у постачальника на день поставки продукції, згідно наданих прайс-листів, які відображені у товарно-транспортних накладних, за передплатою (повною або частковою) або з відстроченням платежу протягом 7-ми календарних днів від дня отримання продукції.
За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати товару, отриманого за видатковою накладною №МФ-0000488 від 12.02.2009р. є 20.02.2009р.
За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 6 637грн.09коп.
У зв`язку з несплатою боргу, 17.03.2009р. позивачем на адресу відповідача направлена вимога №12-11/299 від 16.03.2009р. про погашення виниклої заборгованості (докази направлення вказаної вимоги та отримання її відповідачем наявні в матеріалах справи). Однак дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 6 637грн.09коп.
Крім того, вказана заборгованість підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.01.209р. по 15.04.2009р., який доданий до матеріалів справи.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 6 637грн.09коп. не погашена до теперішнього часу.
З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем спірної продукції, суд вважає позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Донецька макаронна фабрика”, м. Донецьк в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 6 637грн.09коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 545грн.51коп.
Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.
За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату отриманої продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, за весь період прострочення платежу. Сума заборгованості в даному випадку нараховується з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.
На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 545грн.51коп. за період прострочення з 20.02.2009р. по 24.06.2009р.
Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд вважає, що зазначені ним суми не суперечать вимогам чинного законодавства, а тому, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 545грн.51коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 68грн.19коп. та інфляційних витрат в розмірі 185грн.84коп.
За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума індексу інфляції становить 185грн.84коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 68грн.19коп. за період прострочення з 20.02.2009р. по 24.06.2009р.
Перевіривши арифметичний розрахунок позивача суд вважає, що зазначені ним суми не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 185грн.84коп. та 3% річних в розмірі 68грн.19коп. підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Закритого акціонерного товариства „Донецька макаронна фабрика”, м. Донецьк до відповідача, Приватного виробничо-комерційного підприємства „Бассіс”, м. Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 7 436грн.63коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 6 637грн.09коп., пені в розмірі 545грн.51коп., 3% річних в розмірі 68грн.19коп. та інфляційних витрат в розмірі 185грн.84коп. – задовольнити.
Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства „Бассіс” (за адресою: вул. М. Тереза, буд.98, кв.16, м. Краматорськ, Донецька область, 84303; р/р 260038922 у відділенні №3 1Ф ВАТ „Укргазбанк”, м. Краматорськ, МФО 335894, код ЄДРПОУ 20387509) на користь Закритого акціонерного товариства „Донецька макаронна фабрика” (за адресою: проспект Ілліча, 111, м. Донецьк, 83059; р/р 260060151121 у філії ВАТ „Укрексімбанк”, м. Донецьк, МФО 334817, код ЄДРПОУ 00382310) суму основного боргу в розмірі 6 637грн.09коп., пеню в розмірі 545грн.51коп., 3% річних в розмірі 68грн.19коп. та інфляційні витрати в розмірі 185грн.84коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312грн.50коп.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 13.08.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Марченко О.А.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2009 |
Оприлюднено | 22.08.2009 |
Номер документу | 4390122 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні