Рішення

від 21.07.2009 по справі 1/22-16/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/22-16/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2009 р.   Справа № 1/22-16/100   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Калашника В. О.   

При секретарі   Колісник О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи  

за позовом:  ТзОВ "Концерн АПФ".  

                 вул.Мурманська, 3,  м. Київ,02660

до відповідача:  ПП  "Фітофарм".  

               вул. Чорновола, 134 А/8,  м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення заборгованості в сумі 1804,56 грн. за поставлений товар.

Представники:

Від позивача: Батасова О.Ю. - регіональний менеджер компанії, (довіреність №б/н від 05.06.09.)

Від відповідача: не з"явилися.

        Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.09. справу №1/22, у зв"язку з перебуванням судді Соботник В.В. у відпустці, передано на розгляд судді Калашнику В.О.

        Представник позивача в судовому засіданні 21.07.09. подав заяву про уточнення позовних вимог  (вих. № 728-07 від 17.07.09.) та просить суд стягнути з відповідача 1178,00 грн. - основного боргу , 660,36 грн. -пені, 82,54 грн. - 3 %   річних  та 482,13грн.- інфляційних нарахувань.

        Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.                    

       Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав, причини неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином  повідомлений про розгляд справи ухвалою суду від 30.06.09., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення    №12660852  від 09.07.09.

        Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

       За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України,  суд  вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

      Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно  з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються  вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами даного спору 07.02.08. укладено договір поставки   №24/08, згідно якого позивач (постачальник) зобов”язався  поставити (передавати у власність) покупцю товар, а відповідач (покупець) прийняти та своєчасно оплатити  даний товар відповідно до умов договору (п.1.1.).

Відповідно до  розділу 7 "Умови оплати" договору поставки №24/08 від 07.02.08., покупець оплачує вартість реалізованого ним товару, згідно його видаткової накладної, 2 рази на місяць ( до 5 та 20 числа кожного календарного місяця) на підставі звіту про продаж і залишок товару. Оплата  за товар здійснюється на рахунок продавця протягом 2-х днів з моменту надання звіту  про реалізацію та залишки товару. Якщо  жодна частина партії товару не було реалізовано протягом 60 календарних днів після його отримання, або не надано звітів про реалізацію товару покупець повертає товар продавцю не пізніше 3-х днів після отримання вимоги про повернення товару або повністю оплачує його вартість згідно видаткової накладної.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК  України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 17990,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №АРН-000184 від 10.02.08. та №АРН-000436 від 21.03.08., копії яких долучені до матеріалів справи.             

        Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач  своєчасно та в повному обсязі не оплатив отриманий товар.

        З метою досудового врегулювання спору позивачем  направлялась відповідачу претензія  від 22.01.09. з вимогою погасити борг, копія якої знаходиться в  матеріалах  справи (а.с.8). Дана претензія станом, на 26.05.09 р., залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

          Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення пунктів 7.1. та 7.3. договору поставки №24/08 від 07.02.09., а також беручи до уваги  акт звірки взаємних розрахунків станом на 11.06.09.(а.с.55), заборгованість відповідача перед позивачем становить 1178,00 грн.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Отже, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання, щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача про  стягнення 1178,00 грн. боргу обгрунтовані та  підлягають задоволенню.    

Пунктом 10.2. договору  №24/08 від 07.02.09.  сторони узгодили, що при пропущенні строку оплати за реалізований товар чи його повернення  у відповідності до умов договору, відповідач зобов"язаний сплатити на користь позивача пеню в  розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості,  за  кожний  день простроченої в оплаті суми, обгрунтований розмір якої, згідно розрахунку позивача становить 660,36 грн. та підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язанння, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

     З врахуванням наведеної норми закону, позивачем правомірно нараховано відповідачу 482,13 грн. інфляційних витрат та 82,54 грн. - 3% річних від простроченої суми.

         Таким чином, позовні вимоги слід задоволити повністю.

        Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

    На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121, 129 Конституції України,                        ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629 Цивільного Кодексу України, ст.173 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

          Стягнути з Відповідача, Приватне  підприємство  "Фітофарм",  вул. Чорновола, 134 А/8,  м.Івано-Франківськ,76000 (код 31789982) на користь Позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн АПФ",  вул.Мурманська, 3,  м. Київ,02660 (код 31112290)   заборгованість в  сумі 2403,03 грн. за поставлений товар , з яких: 1178,00 грн.- сума основного боргу, 660,36 грн. пені, 482,13 грн. - інфляційних витрат та 82,54 грн. - 3% річних від простроченої суми , а також 102,00 грн. державного мита і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання  рішенням  законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 13.08.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

13.08.09.