5/52
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.08.2009 Справа № 5/52
За позовом: Об'єднання підприємств „Український музичний
альянс” м.Київ
До відповідача: ПП „Імекс-М” с.Кольчино, Мукачівського району
Про стягнення 187305,18 грн. (із урахуванням заяви про збільшення
позовних вимог)
Суддя О.С.Йосипчук
за участю представників сторін:
позивача: представник не з‘явився
відповідача: представник не з'явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Об'єднання підприємств „Український музичний альянс” м.Киїів до приватного підприємства „Імекс-М” с.Кольчино про стягнення 187305,18 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Предметом даного позову є вимога позивача, який є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України здійснювати збір та розподіл коштів між суб'єктами авторського права, стягнути з відповідача, який є імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснювати відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і/або відеограмах, суму 187305,18 грн. збору від вартості імпортованого обладнання, встановленого ст..42 Закону України „Про авторське право та суміжні права” у тому числі суми 16418,87 грн. інфляційних збитків та суми 3113,30 грн. –3х відсотків річних від суми заборгованості.
Представник позивача у засідання суду не з'явився.
На неодноразові вимоги суду відповідач письмових пояснень по суті позову не подав та не направив свого представника у судове засідання.
Тому, справу розглянуто в порядку ст..75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Листом від10.08.2009р. позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачу.
Як на підставу звернення із наведеним вище клопотанням, позивач посилається на те, що нез'явлення відповідача у засідання суду і ненадання ним письмових заперечень є свідченням свідомого ухилення від виконання покладених на нього законом обов'язках.
Однак, згідно ст..66 ГПК України, вжиття заходів забезпечення позову допускається на будь-якій стадії судового процесу, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, за чинним законодавством вжиття заходів забезпечення позову є превентивним заходом, а не мірою впливу за порушення покладених законодавством на суб'єкта права обов'язків
Тому, оскільки клопотання позивача не містять обгрунтовань того, що відповідач вчиняє дії, направленні на уникнення відповідальності, а також стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, воно судом відхиляється.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.08.2009р.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,
Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:
Згідно із Свідоцтвом про уповноваження організації №2/У виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 20.12.2007р., позивач є уповноваженою організацією на здійснення, збирання і розподіл між суб'єктами авторського права коштів від відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань зафіксованих у фонограмах і відеограмах.
Таким чином, позивач, будучи єдиною уповноваженою організацією колективного управління вправі вчиняти заходи, направлені на реалізацію прав, встановлених ст..42 Закону України „про авторське право та суміжні права.
Право відтворення у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах без згоди автора передбачено ст..42 Закону України „Про авторське право та суміжні права”, за умови виплати виконавцям чи авторам відповідної винагороди.
У відповідності до ч.4 ст.42 Закону України „Про авторське право та суміжні права” виплата винагороди виробникам фонограм та іншим особам, які мають авторське право здійснюється у формі відрахувань від вартості обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення.
При цьому, розмір зазначених вище відрахувань визначаються Кабінетом Міністрів України.
Найменування товарів з кодом згідно з УКТЗЕД та розмір відрахувань, які мають сплачуватися виробниками та імпортерами обладнання у відсотках від їх вартості, визначені додатком до Постанови КМ України „Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах” №992 від 27.06.2003р. Ці кошти перераховуються уповноваженим організаціям колективного управління.
Матеріалами справи, зокрема доказами, наданими на запит суду Державним департаментом інтелектуальної власності та Ужгородською митницею підтверджується факт здійснення відповідачем у період з 06.06.2006р. по 06.06.2009р. імпорту обладнання і матеріальних носіїв, що містяться у переліку товарів, вказаних у додатку до Постанови КМ України №992 від 27.06.2003р.
Однак, всупереч вимог ст..42 Закону України „Про авторське право та суміжні права”, та прийнятою на її виконання Постановою КМ України №992 від 27.06.2003р., відповідач у обумовлений строк свої зобов'язання щодо перерахування уповноваженій організації колективного управління збору від вартості імпортованого відтворюючого обладнання не виконав, внаслідок чого виник борг.
Згідно поданого позивачем розрахунку, складеного на підставі отриманих від Ужгородської митниці та Державного департаменту інтелектуальної власності відомостей, сума збору, яка підлягає сплаті на рахунки уповноваженої організації колективного управління за ввезене протягом 06.06.2006р.-06.06.2009р. відтворююче обладнання, складає суму 167773,01 грн., яка і підлягає стягненню у судовому порядку з огляду на викладене вище.
У відповідності до п.5 ст.42 Закону України „Про авторське право та суміжні права” датою сплати імпортерами збору від вартості відтворюючого обладнання, є дата ввезення на митну територію України цього обладнання.
Порушення встановленого строку сплати зазначеного вище відрахування є простроченням, що тягне за собою відповідальність, встановлену ч.2 ст.625 ЦК України.
За таких обставин, правомірними також слід вважати і вимоги позивача про стягнення суми 16418,87 грн. інфляційних збитків та суми 3113,30 грн. –3-х відсотків річних, нарахованих, з огляду на розмір нарахованого збору та подані Ужгородською митницею відомості про дати ВМД про ввезення на митну територію України відтворюючого обладнання протягом 06.06.2006р.-06.06.2009р.
Тому, зважаючи на викладене вище, та керуючись ст.ст.33,34,49,75, 82-85 ГПК України,
СУД ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити у повному обсязі.
Стягнути з приватного підприємства „Імекс-М” (с.Кольчино, Мукачівського району, вул..Шелестівська, 218 код 35705843) на користь Об'єднання підприємств „Український музичний альянс” (м.Київ, вул..Артема, буд..1-5,приміщення 814 код 31815383) суму 187305,18 грн., з яких сума 167773,01 грн. –відрахування від вартості імпортованого обладнання, сума 16418,87 грн. –інфляційні збитки, а сума 3113,30 грн. –3 відсотки річних.
Наказ видати.
Суддя О.С.Йосипчук
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2009 |
Оприлюднено | 22.08.2009 |
Номер документу | 4390623 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні