Рішення

від 15.07.2009 по справі 13/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/48

15.07.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Автомобіліст"

до                Закритого акціонерного товариства "Форум - ДС"

про              стягнення 43984,26 грн.

Суддя   І.Д. Курдельчук

Представники:

від позивача              Каращук В.Г. - дов.№46 від 25.05.09

від відповідача          не з'явились,

Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:

29.05.09 Відкрите акціонерне товариство "Автомобіліст" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Форум -ДС»(надалі –відповідач) боргу у сумі 43984,26 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.09 №02-03/1130/17 на підставі ст.ст.15, 17 ГПК України матеріали позовної заяви передані до Господарського суду міста Києва.

11 червня 2009 року позовна заява надійшла до Господарського суду міста Києва.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача умов договору перевезення, відповідно до якого позивач здійснив перевезення, а відповідач за нього не сплатив у повному розмірі заборгувавши 43984,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.09 провадження у справі № 13/48 було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 01.07.09, на сторони покладено обов'язок надати документи та вчинити дії.

У тексті позовної заяви викладене клопотання про забезпечення позову накладенням арешту на грошові суми, що належать Відповідачеві в межах заявлених вимог.

Відповідно до положень ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв'язку з повною відсутністю обґрунтування, вказане клопотання залишене без задоволення.

В судове засідання представник позивача надав витребувані документи.

Однак відповідач повноважного представника не направив, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав і витребувані документи господарському суду не подав, проте через канцелярію господарського суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи до 27.07.09 обґрунтувавши неявку представника перебуванням юриста підприємства у відпустці.

В порядку ст.77 ГПК України через неявку представника відповідача та невиконання відповідачем вимог ухвали господарського суду про порушення провадження у справі чим суттєво ускладнено вирішення спору, розгляд справи був відкладений до 11:30, 15.07.09

15.07.09 через канцелярію суду представник відповідача за довіреністю №627/1 від 28.07.08 Коваленко В.М. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він представляє відповідача у Київському апеляційному господарському суді у справі №50/71, слухання по якій призначено на 15.07.09 о 10:30.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив через його безпідставність.

Обґрунтування клопотання від 15.07.09 спростовує доводи попереднього клопотання Відповідача, а наведені доводи про участь представника у засіданні іншого суду, яке проходить раніше на одну годину є не переконливими, щодо неможливості участі представників відповідача у цій справі, оскільки, враховуючи положення ст.28 ГПК України, коло осіб, які можуть бути представниками не є обмеженим і відповідач не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили про неможливість направити в судове засідання іншу особу крім п.Коваленка В.М.

Відповідачем вимоги ухвали невиконані повністю вдруге.

У судовому засіданні 15.07.09 представник позивача надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просив задовольнити їх повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги, зазначив, що за замовленням відповідача позивач здійснював перевезення та надавав рахунки на загальну суму 50947,80грн , а відповідач не оплачував їх вчасно і у повному обсязі.

Лише після пред'явлення претензії на суму 54984,26грн. у листопаді 2008 року відповідач частково здійснив розрахунок у сумі 11000,00 грн. заборгувавши 43984,26 грн.

Такі дії відповідача, на думку позивача, є неправильними та незаконними суперечать умовам договору та законодавства.

В судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення відповідно яких між сторонами у справі існують правовідносини, які виникли на підставі лише одного договору №239В-09/08, укладеного 01 лютого 2007 року. При оформленні додатків № 2 - №6до договору, складених 30.10.07, 19.03.08, 04.06.08, 09.06.08 та 01.07.08 було допущено описку у даті договору, яку слід читати «01.02.07», а не «01.01.07»

Крім того, представник позивача надав письмові пояснення відповідно яких грошові кошти перераховані відповідачем платіжними вимогами-дорученнями №1527 від 09.12.08 на суму 5000,00грн., №291 від 23.01.09 -1000,00грн., №300 від 26.01.09 -1000,00грн, №22 від 03.02.09 –1000,00грн., №242 від 10.03.09 -1000,00грн., №259 від 11.03.09 -1000,00грн. та №309 від 11.03.09 на суму 1000,00грн. зараховані відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором №239В-09/08 від 01.02.07, а не №239В-09/08-25 від 01.12.07 з вищезазначених підстав.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України та роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Відповідно з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

01 лютого 2007 між Відкритим акціонерним товариством "Автомобіліст" (далі-Позивач) та Закритим акціонерним товариством "Форум - ДС" (далі-відповідач) був укладений договір №239В-09/08 (далі-Договір) відповідно умов якого Позивач зобов'язався надати послуги до доставці силікатної цегли зі складу ВАТ «Цегла Трипілля»до пунктів призначення вказаних замовником - відповідачем, а останній зобов'язався сплатити їх вартість за цінами визначеними у додатку (п.1.1).

Отже правовідносини, що виникли між сторонами є договором перевезення.

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1,3 та 5 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Сторони погодили, що розрахунки між ними здійснюються за договірними цінами визначеними у додатку (п.3.1), при зміні тарифів сторони укладають додаткову угоду або замовник –відповідач розриває договір в односторонньому порядку.(п.3.3).

Відповідно до додатку №1 до Договору сторони встановили договірну вартість транспортних послуг та простою автотранспорту , які склали 045,грн. за тонно-кілометр та 68грн./ годину відповідно.

В подальшому 30.10.07, 19.03.08, 04.06.08, 09.06.08 та 01.07.08 сторони уклали шість додатків якими вносили зміни у вартість транспортних послуг яка відповідно складала з 01.11.07 0,52грн./тонно-кілометр, з 17.03.07 0,58грн./тонно-кілометр, з 05.06.07 0,65грн./тонно-кілометр, з 10.06.07 0,70грн./тонно-кілометр та з 01.07.08 0,75грн./тонно-кілометр.

Відповідно до п.3.4 по закінченню кожного робочого тижня позивач надає відповідачу рахунки по кожному одержувачу вантажу окремо.

Зведені дані внесені у рахунки реєстри №323 від 17.10.08 (за період з 01.10.08 до 14.10.08), №324 від17.10.08 за 06.10.08, №332 від 23.10.08 за 14-20.10.08, №350від 31.10.08 за 23.10.08.

На підставі рахунків реєстрів складені акти прийому –передач №АВ-000150 від 17.10.08 на суму 33358,01 грн., №АВ-000151 від 17.10.08 на суму 285,00 грн, № АВ-000160 від 23.10.08 –9914,70грн, №АВ-000185 від 31.10.08 –7390,09грн (п. 5.1 Договору)

Ці акти підписані керівниками сторін у справі, а їх підписи скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача.

Позивачем виставлені рахунки –фактури №АВ-000150 від 17.10.08 на суму 33358,01 грн, №АВ-000151 від 17.10.08 на суму 285,00 грн, № АВ-000160 від 23.10.08 –9914,70грн, №АВ-000185 від 31.10.08 –7390,09грн.

Строк оплати рахунків сторони погодили протягом 5-ти банківських днів з моменту їх отримання(п.3.5).

В порушення умов цього пункту відповідач свій обов'язок не виконав оплату не здійснив, що підтверджено поясненнями позивача та письмовими доказами зокрема листом відповідача №1008 від 10.12.08 про готовність погасити заборгованість в період до 31.12.08.

Згідно до п.3.8 Загальна ціна договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних перевезень протягом його дії.

Пунктом 9.4 Договору встановлено строк дії договору до 31.12.07 , але до повного виконання зобов'язань за ним. Додатковою угодою №1 (1-9) до договору, укладеною 28.12.08 строк дії договору продовжено до 31.12.2008.

Договірні сторони визначили, що за підсумками кожного календарного місяця складають акти прийому-передачі виконаних робіт із внесенням конкретики їх виконання, зокрема із зазначенням номеру товарно-транспортної накладної (далі-ТТН) (п.5.1).

У випадку виникнення неможливості вирішення розбіжностей за цим договором вирішення спору передається на розгляд господа сього суду.

Документально підтверджено, що на виконання договору позивач здійснив перевезення силікатної цегли, про що свідчать ТТН із зазначенням позивача як перевізника, відповідача як вантажовідправника та співвантажозамовника, а також третіх осіб як співвантажозамовників та вантажоотримувачів. Копі яких долучені до матеріалів справи.

Такі ТТН підписані представниками співвантажозамовників - вантажоодержувачів з прикладенням штампу або печатки юридичної особи вантажоодержувачів і вантажовідправника (співвантажозамовника) –відповідача у справі.

Не чітке дотримання сторонами умов пунктів 3.4. та 5.1. договору оцінюється господарським судом як недотримання вимог щодо діловодства, однак не є неналежним виконанням зобов'язань за Договором наслідком якого могло б бути покладення відповідальності на учасників цивільно-правових відносин в т.ч. і у вигляді невиконання обов'язку надання послуг чи оплати наданих послуг.

Договір на який посилається позивач як на підставу виникнення правовідносин між сторонами у справі не визнаний у встановленому порядку недійсним, не є розірваним і є чинним на час розгляду справи, оскільки не всі зобов'язання за ним виконані у повному обсязі.

Таким чином виконання позивачем зобов'язань за договором на загальну суму 50947,80грн. підтверджено поясненнями представника та зібраними письмовими доказами у справі.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно до п.14.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997, № 363 форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов'язаних з цим, визначаються Перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними Договору на перевезення вантажів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з дотриманням вимог законодавства до пред'явлення позову до відповідача у господарському суді пред'явив йому 24.11.08 претензію.

В свою чергу відповідач реагуючи на претензію повідомив позивача листом №1008 від 10.12.08 про готовність погасити заборгованість в період до 31.12.08 і на виконання зобов'язання платіжними вимогами-дорученнями №1527 від 09.12.08, №291 від 23.01.09, №300 від 26.01.09, №22 від 03.02.09, №242 від 10.03.09, №259 від 11.03.09 та №309 від 11.03.09 на загальну суму 11000,00грн. частково погасив заборгованість зараховані Відповідачем прийнята оплата за договором №239В-09/08 від 01.02.07.

Доказів наявності права вимоги у позивача з відповідача різниці сум пред'явленої претензії 54984,26грн. та вартості наданих послуг - 50947,80грн., яка складає 4036,46грн. позивачем не надано, а отже позов в цій частині є безпідставним і не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно до норми ч.1 та 2 ст.916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Доказів на підтвердження оплати відповідачем залишку боргу у сумі 39974,80 грн. господарському суду не надано. Сума боргу відповідачем не оспорена, інший розрахунок боргу ним не наданий.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу у сумі 39974,80 грн., а в частині необґрунтованої і безпідставно пред'явленої суми 4036,36 грн. – відмові.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на обидві сторони при частковому задоволенні позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 66, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Форум - ДС" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська,1, п/р 26005300007067 в АКБ «Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 31777631) на користь Відкритого акціонерного товариства "Автомобіліст" (юр.адр.:08700, м. Обухів, Київської області, Промвузол, факт.адр.:08720, м. Українка, Київської обл.,а/с74, р/р 26001302270094 в відділенні Промінвестбанку в м. Українка, МФО 321262, код ЄДРПОУ 20595426) борг у сумі 39974 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири),80 грн., витрати по оплаті державного мита у сумі 399 (триста дев'яності дев'ять),74 грн., 283(двісті вісімдесят три),82грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову на суму 4036,36грн.відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяІ.Д. Курдельчук