Рішення

від 13.08.2009 по справі 9/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/53

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.08.09 р.                                                                                     Справа № 9/53                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК”, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАГА-ДОНБАС”, м. Донецьк

про стягнення 20 515грн.88коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Шубчинская Л.М. – представник (за довіреністю вих.№01-юр від 19.01.2009р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДАК”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАГА-ДОНБАС”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 20 515грн.88коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 15 000грн.00коп., 3% річних в розмірі 1 064грн.85коп. та інфляційних витрат в розмірі 4 451грн.03коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №32/06 від 03.04.2006р., видаткову накладну №ДА-0000202 від 03.04.2006р., акт здачі-приймання виготовленої продукції від 03.04.2006р., претензію №68 від 11.03.2009р., банківські виписки.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 30.06.2009р., 08.07.2009р., 30.07.2009р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

03.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДАК”, м. Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛАГА-ДОНБАС”, м. Донецьк укладений договір купівлі-продажу №32/06, відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується передати у власність покупця установку ПБ-1 в кількості 2 (двох) штук, компресор пневматичний 1 (одна) штука (надалі - товар), а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити його в порядку та на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.7.2 договору, цей договір набирає законної сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором купівлі-продажу №32/06 від 03.04.2006р.

Пунктом 2.1, 2.2 договору передбачено, що ціна однієї установки ПБ-1 становить 12 000грн.00коп., в т.ч. ПДВ; ціна компресора пневматичного становить 6 000грн.00коп., в т.ч. ПДВ. Загальна кількість переданого за даним договором товару становить 3 одиниці. Загальна сума даного договору становить 30 000грн.00коп.

Відповідно до п.3.2 договору, датою поставки товару за даним договором вважається дата його поставки на склад покупця, згідно акту приймання-пердачі.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 30 000грн.00коп., що підтверджується видатковою накладною №ДА-0000202 від 03.04.2006р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначеній накладній в графі „отримав(ла)” та печаткою підприємства, а також актом здачі-приймання виготовленої продукції, який підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств (копія акту наявна в матеріалах справи).

Наразі, видаткова накладна №ДА-0000202 від 03.04.2006р. не містить посилань на договір купівлі-продажу №32/06 від 03.04.2006р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаної поставки є саме договір купівлі-продажу №32/06 від 03.04.2006р., оскільки спірний товар повністю ідентифікується розділом 1 та розділом 2 договору. Крім того, з податкової накладної №355 від 03.04.2006р., виписаної за видатковою накладною №ДА-0000202 від 03.04.2006р., вбачається, що умовою поставки є саме договір №32/06 від 03.04.2006р.

Одночасно, відповідно до пояснень позивача №136 від 14.07.2009р., останній зазначає, що жодних інших договірних відносин між позивачем та відповідачем , крім тих, що виникли на підставі договору купівлі-продажу №32/06 від 03.04.2006р., не існує.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що платежі за даним договором здійснюються на умовах розстрочення. Платіж здійснюється з 01.06.2006р. рівними частинами по 5 000грн.00коп. щомісячно, протягом 6-ти місяців.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару на суму 15 000грн.00коп., що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.

Наразі, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду відповідач не оплатив залишкову вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 15 000грн.00коп.

У зв`язку з несплатою боргу, 23.03.2009р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія вих.№68 від 11.03.2009р. про погашення виниклої заборгованості в строк до 16.03.2009р. (докази направлення вказаної претензії наявні в матеріалах справи). Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 15 000грн.00коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 15 000грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем спірної продукції, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК”, м. Донецьк в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 15 000грн.00коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 064грн.85коп. та інфляційних витрат в розмірі 4 451грн.03коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума індексу інфляції становить 4 451грн.03коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 1 064грн.85коп. за період прострочення з 01.01.2007р. по 30.04.2009р.

Розглянувши наданий розрахунок суд вважає, що позивачем не вірно визначений період нарахування інфляційних витрат та 3% річних, проте, перевіривши арифметичний розрахунок вказаних сум судом встановлено, що зазначені позивачем суми не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 4 451грн.03коп. та 3% річних в розмірі 1 064грн.85коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                     ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК”, м. Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАГА-ДОНБАС”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 20 515грн.88коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 15 000грн.00коп., 3% річних в розмірі 1 064грн.85коп. та інфляційних витрат в розмірі 4 451грн.03коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАГА-ДОНБАС” (за адресою: проспект Мира, 5, м. Донецьк, 83050; р/р 260007060009118 в Київському відділенні РУ „Приватбанк” м. Донецьк, МФО 335496, код ЄДРПОУ 33905379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК” (за адресою: вул. Поліграфічна, 1, м. Донецьк, 83054; р/р 2600001514083 в Донецькій філії „Укрексімбанк”, МФО 334817, код ЄДРПОУ 30998193) суму основного боргу в розмірі 15 000грн.00коп., 3% річних в розмірі 1 064грн.85коп. та інфляційні витрати в розмірі 4 451грн.03коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 205грн.15коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312грн.50коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 13.08.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя