Рішення

від 13.08.2009 по справі 15/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/177

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.08.09 р.                                                                                     Справа № 15/177                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр” м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 30404186)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Сиеста-Клуб” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34777535)

про стягнення основного боргу в сумі 1720,00 грн., 3% річних у розмірі 86,66 грн., інфляції в сумі 724,12 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Боняк А.М. за довіреністю б/н від 04.02.2009 р.

від відповідача: Мастаков Ю.О. за довіреністю б/н від 20.07.2009 р. (в останнє судове засідання не з'явився)

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр” м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю “Сиеста-Клуб” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 1720,00 грн., 3% річних у розмірі 86,66 грн., інфляції в сумі 724,12 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/177, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 07.07.2009 р., 30.07.2009 р. відповідач витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2007 р. сторони уклали договір купівлі–продажу № 114КД, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупцю (відповідачу) товар (каву) в асортименті, кількості та за цінами, які вказуються в прайс–листі продавця та в накладних, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар згідно погодженому об'єму поставки, та з товаросупровідною документацією на умовах, передбачених договором. Партією товару вважається його кількість, вказана в одній накладній, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що товар вважається прийнятим по кількості, якості та асортименту згідно накладної.

Згідно п. 3.1 договору ціни на товар, що поставляються, вказуються в накладних.

Відповідно до п. 3.3 договору покупець зобов'язаний оплатити товар в строк до 20 календарних днів з моменту його отримання.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що він вступив у силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діяв до 23.05.2008 р.

До договору сторони уклали додаткову угоду, якою передбачили представників відповідача, уповноважених на отримання товару. Завірені копії договору та додаткової угоди додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору купівлі–продажу № 114КД від 23.05.2007 р. ним було передано відповідачу товар за видатковою накладною № 1006КД від 31.07.2007 р. на суму 1720,00 грн. Факт отримання відповідачем товару на суму 1720,00 грн. підтверджується підписом уповноваженої особи, яка фактично отримала товар для відповідача, на видатковій накладній в графі „Прийняв”, скріплений печаткою відповідача, а також податковою накладною № 1006КД від 31.07.2007 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 114КД від 23.05.2007 р. суд робить виходячи з того, що умовою поставки у видатковій та податковій накладних вказаний саме договір № 114КД від 23.05.2007 р.

Позивач надіслав відповідачу вимогу про виконання зобов'язань № 188 від 06.05.2008 р. щодо сплати суми основного боргу за товар, отриманий згідно спірної видаткової накладної. Факт відправлення позивачем вказаної вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист від 07.05.2008 р. Завірені копії вимоги та опису вкладення додані до позову.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 114КД від 23.05.2007 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором купівлі–продажу.

Спірний договір з врахуванням видаткової накладної як його невід'ємної частини містить усі істотні умови, необхідні для договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В договорі купівлі–продажу № 114КД від 23.05.2007 р. сторони передбачили, що покупець здійснює оплату отриманого товару протягом 20 календарних днів з моменту поставки, тобто від дати підписання накладної.

Виходячи з того, що відповідач за видатковою накладною № 1006КД отримав товар від позивача 31.07.2007 р., строк оплати наступив у період з 01.08.2007 р. по 20.08.2007 р. включно, а вже з 21.08.2007 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити в установлений договором строк вартість отриманого від позивача товару на суму 1720,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання відповідачем позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу інфляцію в сумі 724,12 грн. та 3% річних в розмірі 86,66 грн. (розрахунок доданий до позову).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунків суми інфляції та 3% річних судом встановлено, що позивач при нарахуванні інфляції помилково застосував середній індекс інфляції 142,10%, тоді як фактично він складає 143,42% за спірний період. При розрахунку 3% річних позивач припустився арифметичних помилок. Це призвело до зменшення суми інфляції та 3% річних у розрахунках позивача. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило, тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення інфляції в сумі 724,12 грн. та 3% річних в розмірі 86,66 грн.

Також позивач заявив, що у зв'язку з неналежним виконанням умов договору відповідачем з метою відновлення свого порушеного права, позивач поніс додаткові витрати на оплату послуг адвоката – Журікової І.В., яка провела правовий аналіз документів, надала юридичні консультації про можливість повернення заборгованості в судовому порядку, склала позовну заяву про стягнення з відповідача суми основного боргу, 3% річних та інфляції, що підтверджується договором про надання послуг № 03/04 від 03.04.2009 р., додатковою угодою № 1 від 03.04.2009 р. до договору, додатковою угодою № 2 від 04.08.2009 р. до договору, калькуляцією адвокатських послуг, актом приймання–передачі наданих консультаційних послуг, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1902, завірені копії яких додані до позову. Позивач в позовній заяві зазначає, що за надання вказаних послуг він сплатив 400,00 грн. на розрахунковий рахунок Журікової І.В. згідно платіжного доручення № 193 від 29.05.2009 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи з відміткою банку про проведення платежу, та просить суд стягнути вказану суму з відповідача в якості судових витрат при розгляді даної справи.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В даному випадку суд вважає, що позивач не довів належними доказами факт понесення саме ним витрат на оплату послуг адвоката, оскільки фактичну оплату здійснив не позивач, а інша особа. Згідно платіжного доручення № 193 від 29.05.2009 р. платіж в сумі 400,00 грн. за послуги по договору № 03/04 від 03.04.2009 р. був здійснений товариством з обмеженою відповідальністю „Кедр Еспрессо Хаус”, код ЄДРПОУ 35737974, в той час як позивачем у даній справі є товариство з обмеженою відповідальністю “Кедр”, код ЄДРПОУ 30404186.

За вказаних обставин суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача в якості судових витрат оплату послуг адвоката на суму 400,00 грн., необґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сиеста-Клуб” (юридична адреса: 83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80–В; код ЄДРПОУ 34777535; рахунок 26002085187980 ФДРУ у „Фінанси та кредит”, МФО 351816) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр” (юридична адреса: 49050, м. Дніпропетровськ, пл. Академіка Стародубова, 1/53; код ЄДРПОУ 30404186; рахунок 2600130288901 в АБ „Кредит–Днепр” м. Дніпропетровськ, МФО 305749) суму 2530,78 грн. (а саме: основний борг на суму 1720,00 грн., інфляцію в розмірі 724,12 грн., 3% річних в сумі 86,66 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача в якості судових витрат оплату послуг адвоката в сумі 400,00 грн.

У судовому засіданні 13.08.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Богатир К.В.                               

Нєразік М.М.

тел. 381-91-18

Надруковано у 3 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу

3 – господарському суду Донецької області