Ухвала

від 17.07.2009 по справі 31/40-08-2235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/40-08-2235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" липня 2009 р.Справа  № 31/40-08-2235

Позивач: ТОВ «Винфорт»

Відповідач: ЗАТ «Ізмаїльський винзавод»

про стягнення 385 985 грн. 64 коп.  

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Армаш Г.А.

від відповідача: Волочнюк О.С.  

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст. 121 ГПК України.

Рішенням господарського суду від 23.09.2008 р. позов задоволений частково.

Рішення набрало законної сили.

15.12.2008 року у справі виданий наказ.

01.07.2009 року суд отримав заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення на 2 роки.

Заява мотивована тяжким матеріальним становищем відповідача.

В якості доказів тяжкого матеріального становища, відповідач надав баланс на 01.07.2009 року, балансову довідку від 09.07.2009 року, лист від 09.07.2009 року, лист від 09.07.2009 року, договір застави від 10.06.2008 року, довідку банку від 08.07.2009 року.

З вказаних документів убачається, що майно відповідача передано у заставу банку, заборгованість відповідача перед контрагентами складає 35 756 000 грн., грошові кошти на рахунках відповідача відсутні, заборгованість відповідача по кредиту перед банком складає 1 182 302 грн.  

 Відповідно до ст. 121 ГПК України - при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити  виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до Роз`яснення ВГСУ № 02-5/333 від 12.09.1996 року „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” –1.1. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення  на  новий  строк, який визначається господарським судом. 1.2. Розстрочка означає виконання    рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. 2. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення  можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими   конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи  питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку  виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін,  їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На підставі викладеного заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення слід задовольнити частково, оскільки його тяжке матеріальне становище ускладнює виконання рішення у справі.

Часткове задоволення заяви відповідача зумовлено тим, що 2 річний строк відстрочення заявлений відповідачем є надмірним. Суд вважає, що достатнім строком відстрочення з урахуванням заперечення позивача від 17.07.2009 року є річний строк.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Виконання рішення господарського суду Одеської області від 23.09.2008 р. у справі № 31/40-08-2235 –відстрочити на 1 рік починаючи з 17.07.2009 року.   

Суддя                                                                                 Лєсогоров В. М.