Постанова

від 11.08.2009 по справі 19/50-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/50-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2009 року                                    Справа №  19/50-08

    Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Мороз В.Ф, Швець В.В.

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

з участю представників сторін :

позивача –Беленкова Н.В.

відповідача –Куценко О.М.

розглянувши апеляційну скаргу міської лікарні №3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2008р. по справі   

за позовом     Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Міської лікарні №3, м. Дніпропетровськ

про виселення

        В С Т А Н О В И В :

    11.04.2008р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну” (далі Завод ім. Комінтерну) про виселення міської лікарні №3 (далі Лікарня) з нежитлових приміщень, розташованих за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Артюшенко,1. Свої вимоги позивач мотивував тим, що Завод ім. Комінтерну є власником спірних приміщень, які фактично займає Лікарня. Відповідач знаходився у приміщеннях на підставі договору оренди, але після закінчення його строку Лікарня відмовилась продовжувати його дію. На цій підставні позивач просив виселити Лікарню за спірних приміщень.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2008р. (суддя Петренко І.В.) позов задоволено.

      Не погодившись з рішенням Лікарня звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт послався на те, що суд безпідставно відхилив клопотання відповідача про зупинення розгляду справи до закінчення розгляду іншої, пов'язаної з нею справи. Крім того, суд не залучив до участі в якості третіх осіб Дніпропетровську міську раду та управління охорони здоров'я.  

    Ухвалою апеляційного суду від 13.08.2008р. провадження у справі зупинялось до закінчення розгляду іншої справи (а.с.157).

    Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

    З матеріалів справи вбачається, що Завод ім. Комінтерну обґрунтовує свої вимоги про виселення Лікарні зі спірних приміщень тим, що він є їх власником.

    Проте, з тексту рішення господарського суду від 2.07.2009р. у справі №32/131-09, яке набрало законної сили (а.с.165-167) вбачається, що під час розгляду вказаної справи було задоволено позов заступника прокурора Дніпропетровської області та визнано недійсним перелік Фонду державного майна України від 5.11.1998р. в частині передання Заводу ім. Комінтерну нерухомого майна : будівлі лікарні та поліклініки, будівлі амбулаторії, будівлі пральні лікарні №3 та інш., розташованого за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Артюшенка,1. Цим же рішенням суду за територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради визнано право комунальної власності на зазначене майно.

    При цьому, під час розгляду справи №32/131-09 було встановлено, що об'єкти нерухомості, розташовані вул. Артюшенка,1 з 1991р. знаходяться у комунальній власності міста Дніпропетровська, а тому ані Міністерство промисловості України, ані Фонд державного майна при корпоратизації позивача у 1994р. не мали права розпоряджатися вказаним майном.

    Оскільки позивач та відповідач брали участь у розгляді справи №32/131-09, факти встановлені рішенням господарського суду під час її розгляду не доводяться під час розгляду справи №19/50-08.

    В зв'язку з тим, що Завод ім. Комінтерну не є ані власником спірного майна, ані особою, що має законні права ним розпоряджатися, позивач не набув права вимагати від Лікарні звільнити об'єкти нерухомості, тобто вимоги позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, що унеможливлює задоволення позову. Те, що відповідач до грудня 2007р. знаходився у спірних приміщеннях на підставі укладеного з Заводом ім. Комінтерну  договору оренди не має значення для розгляду справи, оскільки договір від 2.01.2007р. (а.с.20-21) є недійсним на підставі приписів ч1 ст.215, ч1 ст.203 ЦК України через те, що  договір було укладено від імені орендодавця не власником об'єктів нерухомості.

    Що стосується посилання апелянта на необхідність залучення до розгляду справи Дніпропетровську міську раду та управління охорони здоров'я, то це клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідач є юридичною особою, що має необхідний обсяг правоздатності та дієздатності для самостійного захисту своїх інтересів, а рішення суду у справі №19/50-08 не впливає безпосередньо на права та обв'язки Дніпропетровської міської ради та управління охорони здоров'я щодо спірних приміщень.

    Клопотання Заводу ім. Комінтерну про зупинення провадження у справі №19/50-08 до закінчення розгляду справи №32/131-09 також не підлягає задоволенню з огляду та таке.

    Відповідно до ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду від 2.07.2009р. у справі №32/131-09 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили, а тому, у відповідності до ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України є обов'язковим на всій території України. Доказів того, що касаційну скаргу Заводу ім. Комінтерну прийнято до провадження касаційної інстанції немає, тому відсутні перешкоди для застосування в якості преюдиціального рішення у справі №32/131-09.

    Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

                                                                 П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу міської лікарні №3 задовольнити.

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2008р. скасувати.

    В позові відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну” відмовити.

    Головуючий                                                                                                     А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                                       В.В. Швець

    Суддя                                                                                                                       В.Ф. Мороз

Постанову оформлено у відповідності до ст.85 ГПК України 11.08.2009р.