Рішення

від 24.04.2015 по справі 381/787/15-ц

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

---

2/381/419/15

381/787/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2015 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді-Ковалевської Л.М., при секретарі -Омельчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

До суду з позовом про поділ майна подружжя звернулась ОСОБА_1 посилаючись на те, що з колишнім чоловіком, після розлучення вона не може в добровільному порядку поділити спільно нажите майно. Діти проживають разом з нею, а тому вважає, що її частку у спільному нерухомому майні необхідно збільшити, рухоме майно поділити порівну. Дані обставини і стали підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні позивачка та її представник просили суд позов задовольнити, визнати на ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини нерухомого майна та на певний перелік рухомого майна, іншу 1/3 частину нерухомого майна та половину рухомого майна визнати за відповідачем. А також просили суд стягнути з відповідача судовій збір та витрати на правову допомогу.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнали частково, не заперечують проти визнання за сторонами права власності на садовий будинок по ? частині за кожним, земельну ділянку вважають ділити неможливо, оскільки це власність лише відповідача і заперечували проти поділу рухомого майна, який визначений в позовній заяві. А також не погоджувались із вимогою про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 2000 гривень, оскільки в квитанції не зазначено, що саме відносно цієї справи покривались витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст.. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ст..372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, покази свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.01.2004 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_2, який вони зареєстрували у Відділі реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві, про що в Книзі реєстрації шлюбів 2004 року січня місяця 03 числа зроблено відповідний актовий запис №10.

За час спільного життя у сторін народилось двоє дітей донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвами про народження.

На час розгляду даної справи донька та син зареєстровані по місцю проживання позивачки де і проживають, що підтверджується довідкою форми №3 від 29.10.2014 року за №1649 (а.с.10).

04.12.2014 року рішенням Подільського районного суду м.Києва шлюб, зареєстрований 03.01.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві між відповідачем та позивачем розірвано.

За час подружнього життя сторонами було придбано нерухоме майно, право власності на яке було зареєстровано за відповідачем- Шевченко А.І., а саме: 24.04.2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0987 га. за адресою: Київська область, Фастівський район с.Червона Мотовилівка, садове товариство «Вишняки», кадастровий номер земельної ділянки 3224987200:02:005:0184, а також 26.12.2012 року відповідач отримав свідоцтво на право власності на нерухоме майно- на садовий будинок з прибудовами за адресою: Київська область, Фастівський район, сільська рада Червономотовилівська, садове товариство «Вишняки», будинок 28.

Протягом спільного проживання сторонами було придбано, ще і рухоме майно, а

саме: диван бежевого кольору вартістю 3500,00 грн., комп'ютерний стіл вартістю 1500 грн., телевізор LG вартістю 1285 грн., телевізор Sharp вартістю 800 грн., м'який куток з блідно-зеленим узором (диван, 2 крісла-ліжка) вартістю 2985 грн., DVD програвач вартістю 1100 грн., вітальня вартістю 1500 грн., кухня темно-коричневого кольору вартістю 3500 грн., пральна машина Агіston вартістю 2600 грн., варочна поверхня Агіston вартістю 1500 грн., духова шафа Агіston вартістю 2000 грн., холодильник LG-459 вартістю 4300 грн., стіл кухонний овальний темно-коричневого кольору вартістю 1000 грн., набір каструль Scarlett вартістю 500 грн., фотоапарат Sony вартістю 4100 грн., обігрівач масляний вартістю 350 грн., диван б/в синього кольору вартістю 800 грн., холодильник Агіston 2185 б/в вартістю 1500 грн., телевізор LG б/в вартістю 1500 грн., обігрівач UFO вартістю 1200 грн., два ліжка б/в вартістю 1000 грн., дві шафи б/в вартістю 1500 грн., кухня бежево-коричневого кольору вартістю 2650 грн., плита кухонна Гефест вартістю 2000 грн., моторолер б/в вартістю 4000 грн., ноутбук LENOVO вартістю 4500 грн., телевізор Samsung 3500 грн., диван темно-коричневий вартістю 3500 грн., дитяче ліжко (синя машинка) вартістю 3500 грн., комп'ютерний стіл б/в коричневого кольору вартістю 700 грн.

Як пояснила в судовому засіданні позивачка, при вирішенні даного спору , на її думку є доцільним відступити від рівності часток подружжя враховуючи ту обставину, що двоє неповнолітніх дітей на даний час та в майбутньому будуть проживати разом з позивачкою, тому вважає, що буде справедливим, якщо суд поділить будинок у наступному відношенні - 2/3 частини позивачу, а відповідачу 1/3 частину. Більша частина будинку необхідна для того щоб виділити окрему кімнату для проживання двох дітей.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є сестрами позивачки, суду пояснили, що з появою Наташі в квартирі ОСОБА_2 у м.Вишневому, житло почало приображатися, вони разом купували нові речі, робили ремонт, а потім придбали земельну ділянку у СТ «Вишняки» і почали будувати на цій ділянці садовий будинок. Пізніше купували на дачу меблі та обладнали її усім необхідним. Діти зараз проживають у м.Києві там і зареєстровані. Коли саме купувалося рухоме майно вони точно не пам»ятають, проте це відбувалось протягом подружнього життя.

Суд, при вирішенні спору щодо визначення часток у спільній сумісній власності враховує положення ст..69,70 СК України і вважає, що позивачкою на підтвердження обставин необхідності відступу від рівності часток не наведено жодного доказу та обставин, що мають істотне значення, зокрема не підтверджено, що відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Суд враховує ту обставину, що з позивачкою проживають діти сторін, проте дана обставина не може бути вирішальною на користь збільшення частки позивачки при розподілі майна, оскільки позивачкою також не доведено, що батько дітей їх не утримує чи не надає допомоги, чи не сплачує аліменти. До того ж, згідно наданої копії заповіту (а.с.35), відповідач заповідав належне йому нерухоме майно, а саме -садовий будинок №28 та земельну ділянку в СТ «Вишняки» своїм дітям від шлюбу з ОСОБА_1 Отже, відповідач, на думку суду, цим документом висловив свої майбутні наміри щодо нерухомості придбаної у шлюбі з позивачкою.

Тому, суд критично відноситься до доводів позивачки щодо збільшення її частки у спільному майні, з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей вважає, що нерухоме майно: і садовий будинок і земельну ділянку слід поділити порівну між сторонами, враховуючи також і наступне.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на той факт, що земельна ділянка, яка належить йому на підставі державного акту, є лише його особистою власністю, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка дійсно є: земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Однак, суд вважає, що при поділі земельної ділянки, яка набута одним із подружжя за час шлюбу внаслідок її приватизації слід враховувати конкретний час, в який вона була одержана у власність одним із подружжя, адже у різні роки правила щодо поділу цієї речі кількаразово змінювались. Дана обставина має значення лише при поділі «незабудованої» приватизованої земельної ділянки як окремої речі, адже у разі поділу житлового будинку, спільно побудованого подружжям за час шлюбу на такій земельній ділянці, то в цьому випадку кожному із подружжя переходить право власності на частину земельної ділянки пропорційно його частці на житловий будинок, яка виділяється такому подружжю.

Тому, за даних обставин, «частина» земельної ділянки, одержаної одним із подружжя-відповідачем ОСОБА_2 в порядку приватизації, має відійти у власність позивачки разом із частиною житлового будинку, який буде поділений між подружжям.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 з приводу поділу рухомого майна, яке перелічено в змісті позову з визначенням його вартості, то суд враховує наступне.

Як було встановлено в судовому засіданні, вартість рухомого майна, яка зазначена позивачкою у позові на деякі речі підтверджена квитанціями про сплату суми на день їх придбання (фотоапарат, ноутбук, кухня «Валерія», телевізор LG), та зазначені дати придбання. Визначення вартості іншого рухомого майна взагалі нічим не підтверджена.

Представник відповідача та відповідач не погоджувались із зазначеною позивачкою вартістю майна і зазначили, що деякі речі вже були продані, а деякі на день розгляду даної справи вже втратили свою вартісну цінність.

Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" вартість спільного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Позивачкою в ході судового розгляду клопотань про призначення по справі відповідної експертизи для визначення вартості зазначеного нею рухомого майна, не заявлялось, а тому суд позбавлений можливості порівну розподілити рухоме майно між подружжям без визначення вартості цього майна на час розгляду справи.

Відповідно до ст..88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає ? частина сплоченого судового збору в сумі -1830 гривень.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу позивачки в сумі 2000 гривень, то дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки було встановлено, що представник позивачки -ОСОБА_7 на підставі довіреності надавав позивачці правову допомогу і при представленні її інтересів під час іншого судового розгляду в процесі про стягнення аліментів. Згідно квитанції прибуткового касового ордеру №14 (на підставі угоди №14) не зазначено, що правова допомога та представництво інтересів ОСОБА_7 по даній квитанції здійснювалось саме в цій справі.

Керуючись ст.ст. 10,60,61,209,212-215 ЦПК України, ст..ст. 69-72 СК України, ст..372 ЦК України, Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11, Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину домоволодіння, що складається з садового будинку з прибудовами, А, загальна площа 72,0кв.м.; житлова площа -29,1 кв.м., літня кухня, Б площею 19,7 кв.м.; сарай, В; убиральня,Г; колодязь питний К; огорожа №, №1 за адресою: Київська область, Фастівський район, сільська рада Червономотовилівська, садове товариство «Вишняки», будинок 28.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки за адресою Київська область, Фастівський район, с.Червона Мотовилівка, садове товариство «Вишняки», кадастровий номер земельної ділянки - 3224987200:02:005:0184.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину домоволодіння, що складається з садового будинку з прибудовами, А, загальна площа 72,0кв.м.; житлова площа -29,1 кв.м., літня кухня, Б площею 19,7 кв.м.; сарай, В; убиральня,Г; колодязь питний К; огорожа №, №1 за адресою: Київська область, Фастівський район, сільська рада Червономотовилівська, садове товариство «Вишняки», будинок 28.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину земельної ділянки за адресою Київська область, Фастівський район, с.Червона Мотовилівка, садове товариство «Вишняки», кадастровий номер земельної ділянки - 3224987200:02:005:0184.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі -1830 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 Василівні- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: