Справа № 344/4484/15-ц
Провадження № 2/344/2558/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
16 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі головуючого - судді: Барашкова В.В.
за участю секретаря: Струк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Лексворд", ПП "Медвар" про визнання договору недійсним ,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТзОВ "Лексворд", ПП "Медвар" про визнання договору недійсним.
У судове засідання позивач не зявився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, незаперечив проти заочного розгляду справи та просив позов задволити у повному обсязі.
Представники відповідачів у судове засідання не зявились та не повідомили про причини неявки, хоча повідомлялись належним чином судом про час та місце судового розгляду.
За таких обставин суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності сторін та їх представників, з врахуванням особливостей цивільного процесу, передбачених ст. 197 ЦПК України.
Ознайомившись з позовною заявою, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд встановив, що 17.01.2015 року у м.Івано-Франківськ між позивачкою та ТзОВ "Лексворд" було укладено договір № 005600. Згідно статті 1 даного Договору Товариство зобов'язується вчинити від імені Учаснида певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної в Додатку № 1 до Договору, на підставі ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України та на умовах діяльності Програми «Платинум гроші», інформація про яку міститься в Додатку № 2, організувати та проводити розподіл Фонду Учасників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь Учасника за рахунок Фонду Учасників. Сума позики визначалася згідно Додатка № 1 на день укладення Договору у сумі 20 000,00. Згодом, даний додаток було анульовано, та 30.01.2015 року укладено Додаток № 4 сума позики була змінена у встановлена у розмірі 80 000,00 грн. Як передбачено ст.1 та ст.2 Договору ТзОВ «Лексворд» зобов'язується: організовувати та проводити розподіл фонду учасників; здійснити надання безвідсоткової позики на користь учасника за рахунок фонду учасників; надавати інші послуги та здійснювати інші правочини, узгоджені сторонами; за зверненням учасника надавати необхідну інформацію, що стосується умов договору тощо.
Позивачка, згідно Договору, зобов'язувалась, в свою чергу, не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати платіж до фонду учасників, за рахунок якого товариство надає відповідні суми у безвідсоткову позику за програмою « Платинум гроші».
Згідно Договору та додатків до нього, послуги ТзОВ « Лексворд» полягають в організації та адмініструванні програми «Платинум гроші», за якою товариство формує спілку учасників, яким надається право отримати безвідсоткову позику за рахунок коштів фонду учасників. Учасник за цією програмою зобов'язаний вносити щомісячний платіж до фонду учасників та інші кошти, передбачені договором та додатками до нього. Тобто, учасник отримує позику через механізм накопичення фонду спілки учасників.
При підписанні даного договору, представник ТзОВ «Лексворд» не надав позивачу можливості ознайомитися з текстом Договору, не роз'яснив умови отримання позики за Договором.
Згодом, на вимогу представника ТзОВ «Лексворд» Хомина Р.Л., який посилаючись на п. 2.1.4. та 2.4.2. Договору та мотивуючи тим, що Замовник зобов'язується укласти з Товариством на умовах визначених Договором необхідні документи з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань, зокрема, надавати необхідну інформацію, що стосується виконання умов Договору, а також для отримання кредитних коштів позивач уклала декілька Договорів № 005600 17.01.2015 року, від 26.012015року, 30.01.2015 року та з ПП «Медвар», в особі Хомина Р.Л., що діяв на підставі Довіреності № 813 від 10.11.2014 року.
Згідно п.1.1 вищевказаних Договорів ПП «Медвар» приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату надати інформаційні, консультаційні послуги та послуги з пошуку інформації та сплатити за надані послуги відповідну суму. Пунктом 2.2. визначено, що оплата наданих послуг визначених в п.1.1., сплачується Замовником через банківські установи на поточний рахунок Виконавця. 17.012015року ОСОБА_1 було сплачено 1750,00 грн.26.012015 року позивачкою було сплачено 1250, 00 грн.. 30.012015 року було сплачено 1500,00 грн.
Загальна сума сплачених позивачкою за вищевказаними Договорами становить 4500,00 грн. .
Слід зазначити, що позивач так і не тримала суму позики, яка була обумовленою Договором з ТзОВ «Лексворд», натомість сплатила 4 500,00 грн. на його виконання ПП «Медвар».
Таким чином, укладені мною Договори з ТзОВ « Лексворд» та ПП «Медвар» не передбачають будь-якої відповідальності цих товариств за невиконання умов Договору та будь-яких гарантій отримання ОСОБА_1 позики навіть у разі повної сплати щомісячних платежів. Зі змісту договору з ТзОВ « Лексворд» та додатків до нього випливає, що втримання позики учасником фонду можливе лише за умови виконання всіма учасниками договорів, які укладені з кожним з них, а реалізація права учасника фактично поставлена в залежність від наслідків дій інших учасників фонду.
Крім того за Договором, позивач сплачує кошти не в погашення позики, а за можливість одержання права на отримання грошей в позику, ТзОВ « Лексворд» та ПП «Медвар» без залучення власних коштів формували спілку учасників, за рахунок коштів яких здійснювалася передача права на отримання позики одним з учасників фонду, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми «Платинум гроші».
Така діяльність ТзОВ « Лексворд» та ПП «Медвар», ввела позивачку в оману шляхом замовчування окремих фактів, оскільки фонди учасників отримання безвідсоткової позики формуються виключно за рахунок внесків інших учасників системи, без залучення коштів цих товариств, а розподіл коштів фонду учасників між самими учасниками являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми і наявність ознак нечесної підприємницької діяльності.
Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. №_9, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Відповідно до п.7 ч.З ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Згідно ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. До нечесної підприємницької практики відноситься зокрема і будь-яка діяльність, що вводить споживача в оману.
Відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9 визначається, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.
Щодо нечесної підприємницької практики, то згідно Постанови Верховного Суду України у спорі про визнання правочину недійсним як такого, що здійснений з використанням нечесної підприємницької практики від 11 вересня 2013 року, Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого поняття «пірамідальна схема» у розумінні п. 7 ч. З ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару. Утворення та експлуатація пірамідальних схем забороняється як нечесна підприємницька практика, а правочин здійснений з використанням такої практики є недійсним.
Беручи до уваги вищенаведене, суд зазначає, що п. 2.1.1. Договору визначено, що Учасник щомісячно сплачує грошові кошти до Фонду, за рахунок якого Товариство надає іїдповідні суми у позику, тобто здійснюється сплата за можливість одержання учасником компенсації.
Пунктом. 1.5 Договору передбачено, що надання Учасникам безвідсоткової позики за рахунок коштів Фонду Учасників, а також Договором не передбачено продаж чи споживання товару.
Відповідно, до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Отже, умови вищевказаних договорів є несправедливими та непрозорими, внаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду ОСОБА_1, як споживачу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 213, 216, 230 ЦК України, ст.ст. 11, 19 ЗУ "Про захист прав споживачів", ст.ст. 208,209,212-215,218,224-233 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву - задоволити
Визнати Договір № 005600 від 17.01.2015 року укладений між ОСОБА_1 та ТзОВ "Лексворд" - недійсним.
Визнати Договір № 005600 від 17.01.2015 року, Договір № 005600 від 26.01.2015 року та Договір № 005600 від 30.01.2015 року укладені між ОСОБА_1 та ПП "Медвар" - недійсними.
Стягнути з ПП "Медвар" ( код ЄДРПОУ 39259076, вул. Радистів,38 м.Київ) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 кошти за Договором № 005600 від 17.01.2015 року, Договором № 005600 від 26.01.2015 року та Договором № 005600 від 30.01.2015 року в розмірі - 4500 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільно-Процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя : В.В.Барашков
Суд | Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2015 |
Оприлюднено | 08.05.2015 |
Номер документу | 43938926 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Барашков В. В.
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Барашков В. В.
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Барашков В. В.
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Барашков В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні