Ухвала

від 28.04.2015 по справі 815/4079/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 року м. Київ К/800/66966/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддяВербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 року

у справі № 815/4079/14

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД» доДержавної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проскасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Велес-Агро ЛТД») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 року позовні вимоги ТОВ «Велес-Агро ЛТД» задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ на підставі постанови слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області полковника податкової міліції Рожко Б.А. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Велес-Агро ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 19.06.2014 року № 1775/15-54-22-03/31427962.

При проведенні перевірки ДПІ було використано податкову інформацію, відображену в актах: Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів в Київській області №30/22-10/37170280 від 25.01.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «КУЛМЕН ПЛЮС» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.012.2013 року», ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №589/22-03/20242917 від 17.02.2014 року «Про результати перевірки ТОВ «ТМ-Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 251/20-34-22-01-05/38632066 від 24.11.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Люкс Інвест Маркет» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.04.2013 року по 31.05.2013 року та з 01.07.2013 року по 30.09.2013 року», ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №14/26-55-22-01/38607218 від 09.01.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МАРКЕТ ПРОДАКТ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2013 року по 30.09.2013 року», ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві: №2488/26-59-22-07/32830554 від 24.12.213 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Атрас-Трейдінг» з контрагентами, з якими платник податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року та № 2357/2207/38689128 від 17.12.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ» щодо документального підтвердження господарських відносин та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 31.10.2013 року», ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві: № 1836/26-57-22-04-09/38441936 від 12.11.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Анвір Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за серпень 2012 року» та №1549/26-57-22-04-09/38441936 від 03.10.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Анвір Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року», даних підсистеми «Перегляд результатів співставлення» АІС «Податковий блок» контрагента-постачальника ТОВ «ПРОМФІНІНВЕСТ-ГРУП» за відповідні податкові періоди, та стану 28 «триває процедура припинення». Згідно вищевказаних актів, податковими органами не встановлено реального здійснення господарських операцій зазначеними підприємствами, у зв'язку з не встановленням у них необхідних умов для ведення господарської діяльності, а саме: основних фондів, технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів, через відсутність підприємств за місцезнаходженням.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 187.1 ст. 187 , п. 198.1 , п. 198.2 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 201.1 , п. 201.4 , п. 201.6 , п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України , а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 388 503,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2014 року № 0002262203, яким ТОВ «Велес-Агро ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем та штрафними санкціями.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ «Велес-Агро ЛТД» та ТОВ «ТМ-ТРЕЙД», ТОВ «Анвір-Груп», ТОВ «Атрас-Трейдінг», ТОВ «МАРКЕТ ПРОДАКТ», ПП «КУЛМЕН ПЛЮС», ТОВ «Люкс Інвест Маркет», ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ» та ТОВ «ПРОМФІНІНВЕСТ-ГРУП» були здійсненні господарські операції щодо придбання товарів та послуг за договорами від 02.01.2013 року №15, від 01.06.2013 року № 78, від 22.07.2013 року № 22-07, від 01.10.2013 року № 107, від 01.08.2013 року № 90, від 01.08.2013 року № 88, від 19.02.2013 року №1902/1, від 19.03.2013 року № ДГ-М/015.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), тощо.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є документами первинного обліку.

Використання позивачем придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо реальності господарських операцій, укладених між позивачем та вищевказаними контрагентами.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ТМ-ТРЕЙД», ТОВ «Анвір-Груп», ТОВ «Атрас-Трейдінг», ТОВ «МАРКЕТ ПРОДАКТ», ПП «КУЛМЕН ПЛЮС», ТОВ «Люкс Інвест Маркет», ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ» та ТОВ «ПРОМФІНІНВЕСТ-ГРУП» на час спірних відносин були зареєстровані як платники податку (відповідно до вимог чинного законодавства).

Також, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов