Постанова

від 23.04.2015 по справі 490/1670/15-п

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Дата документу 23.04.2015

Справа № 490/1670/15-п

н\п 3/490/627/2015

Центральний районний суд м. Миколаєва

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 квітня 2015 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Тішко Д.А., за участю прокурора Шаповалової В.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисників - адвоката ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, розглянувши справу про притягнення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, депутата Миколаївської міської ради VI скликання, працюючого директором КП "Миколаївкомунтранс", проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 18 лютого 2015 року прокурором прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4,

ОСОБА_3 набув статус депутата міської ради відповідно до рішення сесії VI скликання Миколаївської міської ради Миколаївської області за №1/2 від 17.11.2010 «Про підсумки виборів депутатів Миколаївської міської ради та Миколаївського міського голови і визнання їхніх повноважень».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади та запобігання протидії корупції» (далі - Закону), корупція - це використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей. Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є депутати місцевих рад.

Стаття 14 Закону передбачає урегулювання конфлікту інтересів. Згідно з ч. 1 вказаної статті, особи, зокрема, зазначені у підпункті «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів; невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.Відповідно до ст. 1 Закону, конфлікт інтересів - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 2 цього Закону, суб'єктами, на яких поширюється дія цього закону, є депутати місцевих рад. Також, згідно п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат повинен дотримуватись правил депутатської етики та не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях. Частиною 3 вище названої статті визначено, що на депутатів місцевих рад поширюються вимоги та обмеження встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Водночас, депутат Миколаївської міської ради VІ скликання ОСОБА_3 не вжив заходів щодо недопущення можливості виникнення конфлікту інтересів, а також не повідомив у письмовій формі голову Миколаївської міської ради та сесію міської ради про наявність конфлікту інтересів.

Так, 30.01.2014 р. до Миколаївської міської ради від ОСОБА_5, яка є дружиною сина ОСОБА_3 надійшла заява про надання дозволу на продовження договору оренди земельної ділянки для обслуговування індивідуального гаражу поблизу житлового будинку №47 по вул. Севастопольській у місті Миколаєві.

Крім того, до Миколаївської міської ради від ОСОБА_6, який є сином ОСОБА_3 надійшла заява про надання дозволу на продовження договору оренди земельної ділянки для обслуговування індивідуального гаражу поблизу житлового будинку №47 по вул. Севастопольській у місті Миколаєві.

25.04.2014 р. на черговому засіданні ХХХІХ сесії Миколаївської міської ради VІ скликання ОСОБА_3, будучи депутатом Миколаївської міської ради прийняв участь у голосуванні за прийняття рішень по питаннях, які були винесені на сесію міської ради, згідно порядку денного. Серед іншого, на розгляд сесії були винесені питання «Про продовження ОСОБА_6 із співвласниками оренди терміном на 10 років земельної ділянки загальною площею 602 кв.м для обслуговування індивідуального гаража поблизу жилого будинку №47 по вул. Севастопольській» та «Про продовження ОСОБА_7 із співвласниками оренди земельної ділянки загальною площею 602 кв.м для обслуговування індивідуального гаражу поблизу житлового будинку №47 по вул. Севастопольській», тобто близьким особам ОСОБА_3 Однак, не зважаючи на виниклий конфлікт інтересів, а саме суперечність між особистими та службовими повноваженнями, яка вплинула на об'єктивність прийняття рішення в інтересах близьких осіб, депутат Миколаївської міської ради ОСОБА_3 не вжив заходів щодо недопущення конфлікту інтересів та не повідомив у письмовій формі про наявний конфлікт інтересів міського голову та сесію Миколаївської міської ради про розгляд питань щодо продовження ОСОБА_6 та ОСОБА_5 оренди терміном на 10 років земельної ділянки розташованої поблизу житлового будинку №47 по вул. Севастопольській.

Рішенням №39/60 вказаної сесії Миколаївської міської ОСОБА_6 із співвласниками продовжено оренду терміном на 10 років земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:09:075:0007) загальною площею 602 кв.м, з визначеною ідеальною часткою 755/10000 від земельної ділянки, що складає 45 кв.м, переданої йому рішенням Миколаївської міської ради від 25.03.2004 №19/16, для обслуговування індивідуального гаража поблизу жилого будинку №47 по вул. Севастопольській. Крім того, вказаним рішенням ОСОБА_7 із співвласниками продовжено оренду терміном на 10 років земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:09:075:0007) загальною площею 602 кв.м, з визначеною ідеальною часткою 725/10000 від земельної ділянки, що складає 43 кв.м, переданої їй рішенням Миколаївської міської ради від 25.03.2004 №19/16, для обслуговування індивідуального гаражу поблизу житлового будинку №47 по вул. Севастопольській.

Таким чином, на думку прокурора Мостовой Ю.В., будучи депутатом Миколаївської міської ради, порушив вимоги статті 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», умисно скоївши адміністративне корупційне правопорушення, яке полягає у невжитті заходів, щодо недопущення можливості виникнення конфлікту інтересів, неповідомлення у письмовій формі безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, за що передбачена відповідальність за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_3 у судовому засіданні своєї вини у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення не визнав, пояснив суду, що не перебуває у складі земельної комісії Миколаївської міської ради, якою було здійснено погодження проектів рішень, що виносилися на розгляд сесії, а питання голосувалися на сесії "файлами" в цілому по конкретному району міста, у звязку з чим про розгляд питання, що стосувалося інтересів його сина ОСОБА_6 та дружини ОСОБА_7 йому не було відомо. Крім того, зазначав, що син та дружина сина більше 15 років проживають у місті Києві та не ведуть з ним спільного господарства. Також ним разом із декларацією про отримані доходи подавалося повідомлення про ймовірне виникнення конфлікту інтересів.

Захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 пояснив, що у діях ОСОБА_8 відсутній склад корупційного правопорушення, так як воно не містить умислу та не повязане з отриманням будь-якої неправомірної вигоди. Зазначав, що земельна ділянка, щодо якої приймалось рішення перебувала в користуванні його сина, який разом із своєю сім'єю безпосередньо знаходиться у м. Києві де проживає та працює.

Захисник ОСОБА_2 зазначала, що правова оцінка дій ОСОБА_3 має здійснюватися саме за положеннями Закону України «Про запобігання корупції», який набрав чинності із з 26.10.2014 р. та відповідно до положень ч. 2 ст. 8 КУпАП має зворотню силу у часі та яким розмежовані реальні та потенційні конфлікти інтереси. А тому, можливий потенційний конфлікт з боку ОСОБА_8 не утворює складу адміністративного проступку, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.172-7 КУпАП. Таким чином, в діях ОСОБА_3 відсутній склад корупційного діяння, оскільки невід'ємними ознаками корупції є, з одного боку: використання службових повноважень та відповідних можливостей як форма діяння; неправомірна вигода як предмет або як мета, - з іншого: обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди як форма діяння; використання службових повноважень та відповідних можливостей як мета.

Суддя, заслухавши доводи прокурора, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисників, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про таке.

Стаття 172-7 КУпАП, за якою кваліфіковане діяння ОСОБА_3, включена до Глави 13-А КУпАП «Адміністративні корупційні правопорушення», згідно з приміткою до ст. 172-7 КУпАП, її суб'єктом є особи, визначені відповідними нормами Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції». Наведене свідчить, що передбачене даною нормою неповідомлення особою безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів є корупційним правопорушенням.

У силу ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» корупційним правопорушенням визнається умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене її суб'єктом, за яке законом установлено, з поміж іншого, адміністративну відповідальність.

Згідно з цією ж правовою нормою корупцією є використання відповідною особою службових повноважень, пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, прийняття обіцянки такої вигоди для себе чи інших осіб.

Неправомірна вигода - це є грошові кошти, інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Отже, обов'язковою ознакою корупційного діяння є наявність умислу на отримання суб'єктом корупції неправомірної вигоди.

Тобто, результатом дій, які ставляться у провину ОСОБА_3, має бути одержання ним за відсутності законних підстав грошових коштів або іншого майна, активів у нематеріальній формі, отримання переваг, пільг або послуг.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи внаслідок прийняття Миколаївською міською радою рішення «Про продовження ОСОБА_6 із співвласниками оренди терміном на 10 років земельної ділянки загальною площею 602 кв.м для обслуговування індивідуального гаража поблизу жилого будинку №47 по вул. Севастопольській» та «Про продовження ОСОБА_7 із співвласниками оренди земельної ділянки загальною площею 602 кв.м для обслуговування індивідуального гаражу поблизу житлового будинку №47 по вул. Севастопольській» в декілька разів збільшився розмір орендної плати, яку повинні платити ОСОБА_6 та ОСОБА_7

При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є єдиними власниками споруд за вищевказаною адресою, тобто у силу ст.120 Земельного кодексу будь-яка інша особа, не будучи власником даного об'єкта нерухомості, не має права ініціювати відведення їй земельної ділянки з наступним укладанням договору оренди. Даний висновок виключає отримання особою, щодо якої відкрито провадження про адміністративне правопорушення, переваг перед іншими рівноправними власниками.

Статтею 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» конфлікт інтересів визначений, зокрема, як суперечність між особистими майновими, інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Отже, особисті інтереси суб'єкта корупційних дій мають не просто не співпадати, а створювати конфлікт з інтересами того органу державної влади або місцевого самоврядування, в якому така особа здійснює діяльність.

Разом з тим, прокурором у протоколі не зазначено та під час судового розгляду не конкретизовано, з якими саме службовими повноваженнями як депутатата Миколаївської міської ради створили колізію особисті майнові інтереси громадянина ОСОБА_3 В той же, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не проживають разом з ОСОБА_3 однією сім'єю, що підтверджується довідкою ОСББ "Добробут" №35 від 26.02.2015 р.

Також під час судового засідання не було спростовано доводів ОСОБА_3 про те, що йому особисто не було відомо про розгляд та прийняття рішення Миколаївської міської ради №39/60 від 25.04.2014 р. в частині передачі земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зазначене узгоджується із стенограмою 39 сесії Миколаївської міської ради з якої вбачається, що голосування здійснювалося не за конкретними адресами або прізвищами, а за файл №466 щодо земельних ділянок по Центральному району м. Миколаєва. При цьому, до голосування жодні адреси або прізвища користувачів ділянок у сесійній залі не оголошувалися та не обговорювалися.

Суд також приймає до уваги, що згідно з ст.58 Конституції України закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи, мають зворотну дію у часі.

Частиною 2 статті 8 КУпАПтакож визначено, що закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну силу, тобто поширюються на правопорушення, вчиненні до видання цих законів.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції», який відповідно до п.1 Прикінцевих положень набув чинності з 26.10.2014, розмежовані потенційний та реальний конфлікти інтересів.

Так, потенційний конфлікт інтересів визначений як наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Тоді як реальний конфлікт інтересів має безпосередньо впливати на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Прикінцевими положеннями названого закону також внесені зміни до ст.172-7 КУпАП, якою передбачена відповідальність за неповідомлення суб'єктом корупційних діянь про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Наведене приводить до висновку, що Законом України «Про запобігання корупції» скасована адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання потенційного конфлікту інтересів.

Дія даної норми поширюється як на правовідносини, що виникли до її введення, так і після набуття нею чинності, тобто з 26.10.2014 р.

Враховуючи, що дії, які ставляться у провину ОСОБА_3, мали місце у період березня -квітня 2014 року, їх правова оцінка має здійснюватися саме за положеннями ЗаконуУкраїни «Про запобігання корупції».

Отже, потенційний конфлікт не утворює складу адміністративного проступку, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.172-7КУпАП.

Враховуючи сукупність наведених фактів та обставин, суд прийшов до переконання про відсутність в діянні ОСОБА_3 складу адміністративного корупційного правопорушення, що відповідно до ст. 247 КУпАП має наслідком закриття провадження за справою.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва може бути внесено протест прокурора.

Суддя: