Рішення

від 30.04.2015 по справі 636/1162/14-ц

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1162/14-ц

Провадження № 2/636/32/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2015 рокуЧугуївський міський суд Харківської області в складі:головуючого - судді Гуменного З.І.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Чугуївське районне ремонтне експлуатаційне підприємство» про стягнення розрахункових сум та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в:

26.03.2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Чугуївське районне ремонтне експлуатаційне підприємство» про стягнення розрахункових сум та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

В позовній заяві позивач вказала, що вона працювала у відповідача з 27.06.2012 по 31.12.2013 року на посаді виконроба. На день звільнення відповідач не провів із нею повний розрахунок по заробітній платі, тому 19.02.2014 року нею направлялися повідомлення за двома адресами позивача з вимогою провести розрахунок, чого не зроблено до теперішнього часу, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду задля захисту свого порушеного права. З урахуванням уточнених та доповнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача: не виплачену заробітну плату в сумі 43000 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 4772,72 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 48068,18 грн., витрати на відправку поштової кореспонденції та копіювальні роботи в сумі 64,90 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн., витрати на роздрукування позовної заяви (доповненої) та додатків до неї, клопотання від 04.09.2014 року та копіювальні роботи в сумі 8,80 грн., витрати на роздрукування позовної заяви (доповненої) та додатків до неї від 08.12.2014 року, клопотання від 17.09.2014 року, від 30.09.2014 року, від 13.10.2014 року, заяви від 08.12.2014 року, копіювальні роботи в сумі 13,00 грн., витрати на роздрукування позовної заяви (доповненої) та додатків до неї від 01.04.2015 року, заяв від 19.12.2014 року, від 22.12.2014 року, від 28.01.2015 року, скарги на адвоката ОСОБА_1, та відправлення поштою цієї скарги до ради адвокатів та до ради суддів, копіювальні роботи в сумі 52,35 грн., витрати на роздрукування позовної заяви (доповнено) від 21.04.2015 року та копіювальні роботи в сумі 10,00 грн., всього - 97037,95 грн.

Позивач в судовому засіданні просила заявлені нею уточнені та доповнені позовні вимоги задовольнити та пояснила, що окрім 2000 грн., які вона отримала у перші місяці роботи, більше їй заробітну плату не платили, а при звільнені їй віддали лише трудову книжку, а розрахункові виплати не виплати, так саме, як і відпускні. Також вона неодноразово усно зверталася до керівника підприємства з вимогою про розрахунок, але до цього часу розрахунок не проведений. Внаслідок неотримання коштів, на які вона розраховувала, в неї виникли матеріальні проблеми.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_1 проти позову заперечував в повному обсязі, пояснивши, що підприємством були виплачені позивачу всі виплати і заборгованості по заробітній платі підприємства перед ОСОБА_2 не має.

Колишній директор ТОВ «Чугуївське районне ремонтне експлуатаційне підприємство» ОСОБА_3, який працював на посаді директора при прийнятті на роботу позивача, у судовому засіданні пояснив, що при прийнятті на роботу позивач була ознайомлена з наказом про прийняття на роботу, штатним розписом і, відповідно, з розміром заробітної плати, який їй встановлений, ніяких претензій та зауважень позивач не висловлювала. З позовними вимогами щодо доплати до встановленої заробітної плати позивачу як відповідальній особі по охороні праці не згоден, оскільки це входило до її обов'язків як виконроба. Заробітна плата позивачу виплачувалась своєчасно і на теперішній час заборгованості не має.

Директор ТОВ «Чугуївське районне ремонтне експлуатаційне підприємство» ОСОБА_4, який на даний час працює на посаді директора, у судовому засіданні надав витребувані судом документи та пояснив, що заборгованості по заробітній платі позивачу підприємство не має, всі кошти виплачені.

Допитана як свідок бухгалтер ТОВ «Чугуївське районне ремонтне експлуатаційне підприємство» ОСОБА_5 пояснила, що заробітна плата позивачу виплачувалась, касові ордери, за якими проводилась виплата, зберігалися у шухляді письмового столу в приміщенні ТОВ, але на даний час вони пропали. Директор виплачує заробітну плату особисто кожному працівнику, запрошуючи до свого кабінету в день зарплати, і на підприємстві не заведено розмовляти між собою про розмір отриманої зарплати. Позивач за час роботи ніколи не висловлювалась з приводу невиплати зарплати та її недостатнього розміру, вона також, як усі працівники, заходили до кабінету директора згідно черги для отримання зарплати.

Допитана як свідок колишній бухгалтер ТОВ «Чугуївське районне ремонтне експлуатаційне підприємство» ОСОБА_6 пояснила, що вона працювала на підприємстві разом з позивачем, і та ніколи не висловлювала невдоволення з приводу розміру зарплати або її невиплати, за час її роботи свідок своєчасно отримувала заробітну плату, яку виплачував директор особисто кожному окремо, і на день звільнення заборгованості по зарплаті не було.

Вислухавши сторони та дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в ході судового розгляду, і що не заперечується сторонами, ОСОБА_2 була прийнята на посаду виконроба ТОВ «Чугуївське районне ремонтне експлуатаційне підприємство» з 27.06.2012 року з окладом згідно штатного розкладу, та з 31.12.2013 року звільнена із займаної посади за згодою сторін, про що свідчать копії наказів № 17 від 27.06.2012 року та № 34 від 31.12.2013 року (том 1 а.с. 38), та визнається сторонами.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Суд приймає доводи позивача щодо неотримання заробітної плати за весь час роботи, оскільки представником відповідача не надано доказів, які б це спростовували, а саме: банківських чеків, поштових переказів, відомостей з особистим підписом позивача щодо отримання заробітної плати тощо.

Заборгованість із заробітної плати, яка виникла у відповідача перед позивачем, визначається судом за податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь податку, і сум утриманого з них податку без урахування сум податків та обов'язкових платежів: за 2 квартал 2012 року - 57,89 грн., за 3 квартал 2012 року - 2267,89 грн., за 4 квартал 2012 року - 3345 грн., за 1 квартал 2013 року - 3440 грн., за 2 квартал 2013 року - 3450 грн., за 3 квартал 2013 року - 3450 грн., за 4 квартал 2013 року - 3450 грн., всього - 19460, 78 грн. ( том 1 а.с. 95, 102, 110, 118, 125, 133). При цьому суд враховує виплату позивачу авансу в липні 2012 року 2000 грн., про що заявлено самим позивачем, та вважає остаточною заборгованість по заробітній платі в сумі 17460,78 грн.

Суд відноситься критично до доводів позивача щодо невідповідності сум нарахованої заробітної плати та обіцяної усно оплати у розмірі 2500 грн., так як в матеріалах справи наявні копії матеріалів щодо призначення позивачу субсидій на оплату житлово-комунальних послуг з жовтня 2012 року по жовтень 2014 року, для розрахунку якої позивачем особисто надавалися довідки про доходи № 17 від 05.10.2012 року та № 96 від 09.10.2013 року (том 2 а.с. 13, 61), що свідчить про відсутність спору щодо розміру оплати праці в період роботи позивача на підприємстві відповідача.

В ході судового розгляду судом був допитаний директор Чугуївського МРЦЗ ОСОБА_7, яка пояснила суду, що сума заробітної плати, яка вказується у розміщенні вакансії орієнтована, і особа, яка направляється ЦЗ до підприємства, у разі незгоди з заробітною платою, яка буде їй встановлена, повідомляє про це ЦЗ, і їй буде запропонована інша вакансія. Однак, позивач до ЦЗ не зверталася, претензій щодо розміру заробітної плати не висловлювала.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість із заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні: з 01 січня 2014 року по день винесення судом рішення по справі.

Отже, виплата за затримку розрахунку при звільненні, яка пов'язана з трудовими правовідносинами, є оплатою праці.

Як роз'яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При розрахунку суми компенсації за невикористану відпустку, що підлягає стягненню на користь позивача, суд виходив з такого.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки, при цьому, відповідно до п. 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, при цьому, відповідно до п. 4 вказаного Порядку, заробітна плата на роботі за сумісництвом не враховуються.

Відповідно до п. 7 зазначеного порядку, нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Сума виплат за останні 12 календарних місяців роботи позивача, що передують місяцю виплати компенсації за невикористану відпустку, які відповідно до зазначеного Порядку, враховуються для обчислення компенсації за невикористану відпустку згідно даних довідок про доходи, становить 15179,87 грн. Кількість днів, за які має бути виплачена компенсація за невикористану відпустку, становить 36, а саме: 12 днів з розрахунку 2 дні за кожний відпрацьований місяць у 2012 році (з 27.06.2012р. по 31.12.2012р.= 2*6) та 24 календарних дні за 12 місяців 2013 року.

Таким чином, сума компенсації за невикористану відпустку становить 1725 грн. (575 грн. за 6 міс + 1150 грн. за 12 міс).

При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці", частини 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому, згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка, згідно з пунктом 8 цього Порядку, визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Згідно відомостей, що містяться в довідках про заробітну плату (для розрахунку виплат на випадок безробіття) від 09.01.2013р. № 2 (т.1 а.с. 11), заробітна плата, яка враховується для розрахунку середньої заробітної плати за останні два місяці, що передували звільненню, становить 1150 грн., середньоденна заробітна плата становить 37, 70 грн.

Сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2014р. по 29.04.2015р., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає, 18041,70 грн. (1150 грн. * 15 місяців + 37,70 грн. * 21 день).

Сума компенсації підлягає зменшенню на суму доходу, отриманого позивачем в період з 01 січня 2014р. по 26 березня 2014р. в сумі 2175,42 грн., та з 14 липня 2014р. по 16 січня 2015р. в сумі 5881,00 грн., що підтверджується довідками Чугуївського МРЦЗ (т. 2 а.с. 24, 25).

Остаточно на користь позивача підлягає стягненню компенсація за затримку розрахунку при звільненні 18041,70 грн. - 2175,42 грн. - 5881,00 грн. = 9985,28 грн.

В ході розгляду справи судом були досліджені надані директором ТОВ табелі обліку робочого часу та накази підприємства, однак суд не приймає їх до уваги, оскільки вони не відповідають вимогам діловодства, а зміст наказів сторонами не оспорюється. Як вбачається з наданого журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, інструктаж з працівниками ТОВ проводився не лише позивачем, а і іншими працівниками.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягнення витрати за надання правової допомоги у сумі 1000 грн., що підтверджується наданими суду квитанціями (т. 1 а.с. 191, 239).

Вимоги позивача в частині стягнення витрат на поштові послуги, витрат на роздрукування позовної заяви, доповнень, додатків, клопотань та скарг на адвоката, послуги ксерокопіювання задоволенню не підлягають, оскільки вони не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України й не входять до складу судових витрат.

В порядку ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «Чугуївське районне ремонтне експлуатаційне підприємство» про стягнення розрахункових сум та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Чугуївське районне ремонтне експлуатаційне підприємство» , код ЄДРПОУ 31869989, що знаходиться за адресою: смт. Есхар, Чугуївського р-ну, Харківської обл., вул. 152 стрілецької дивізії, № 16, на користь ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка народилася 27 червня 1963 року у м. Кармелава, Каунаського району, ОСОБА_7, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, невиплачену заробітну плату у сумі 21772,89 грн., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 1725,00 грн., середній заробіток за затримку розрахунку у сумі 9932,33 грн., витрати за надання правової допомоги у сумі 1000 грн., а всього 34430 (тридцять чотири тисячі чотириста тридцять) грн. 22 коп.

В іншій частині - відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає виконанню негайно.

Стягнути з ТОВ «Чугуївське районне ремонтне експлуатаційне підприємство» , що знаходиться за адресою: м. Чугуїв, Харківської обл., вул. Щорса, № 61, на користь держави судовий збір у сумі 344 (триста сорок чотири) грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя -