Ухвала

від 28.04.2015 по справі 297/2415/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/2415/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Леска В.В., Готри Т.Ю.,

при секретарі - Марчишак Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Берегівського районного суду від 18 грудня 2014 року по справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «МОГ-ФО», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 03.09.2007 між ТОВ «МОГ-ФО» та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір №СМ-SМЕ802/001/2007, згідно якого позичальник отримав від банку кредит на загальну суму 78 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 5 % + FIDR з кінцевим строком повернення 03.09.2014. В забезпечення виконання зобов'язання за цим кредитним договором 03.09.2007 між ПАТ «ОТП Банк» і відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір поруки №CM-SМЕ802/001/2007, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язувався відповідати за неналежне виконання ТОВ «МОГ-ФО» своїх обов'язків за вищевказаним кредитним договором. Також, з метою додаткового забезпечення повного та своєчасного виконання зобов'язань за Кредитним договором, 03.09.2007 між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «МОГ-ФО» було укладено договір іпотеки № РМ-SМЕ802/001/2007, предметом якого є нежитлове приміщення загальною площею 668,60 м.кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» без створення нової організаційно-правової форми. 27.04.2012 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» уклало з ПАТ «ОТП Банк» договір про відступлення права вимоги, згідно якого Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за вказаними вище кредитним договором, договором поруки та договором іпотеки, внаслідок чого відбулася заміна кредитора, тобто ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло статусу нового кредитора/стягувача за цими договорами. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 08.08.2014 виникла заборгованість у розмірі 607 019,48 грн. Посилаючись на дані обставини позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором та звернути стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Берегівського районного суду від 18 грудня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОГ-ФО» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в розмірі 607 019,48 грн. та судовий збір у розмірі 3 654 грн.; з метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «МОГ- ФО» перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №СМ-SME802/001/2007 від 03.09.2007 звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № РМ-SME802/001/2007 від 03.09.2007. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 як до поручителя. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором - скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити в повному обсязі. Апелянтом до скарги було також додано копію Додаткового договору № 7 до кредитного договору від 03.09.2007, укладеного 14.11.2013 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «МОГ-ФО», та копію досудової вимоги про погашення заборгованості, яка направлялась ОСОБА_1 14.08.2014.

Відповідач ТОВ «МОГ-ФО» рішення суду не оскаржував.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта та представника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та розглянувши справу в цих межах, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ЦПК України).

За змістом ст.ст. 11, 509, 526, 611, 614, 623, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, цивільно-правові зобов'язання виникають з договорів і повинні виконуватися належним чином; позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором; в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів; особа відповідальна за порушення зобов'язання, позичальник, який уклав і не виконує кредитний договір, повинен відшкодувати кредитору збитки в повному обсязі. Правовими наслідками порушення основного зобов'язання, забезпеченого порукою, є солідарна відповідальність боржника та поручителя (ст. 554 ЦК України)

З матеріалів справи вбачається, що виконання зобов'язань за кредитним договором №СМ-SМЕ802/001/2007, укладеним 03.09.2007 між ТОВ «МОГ-ФО» та ЗАТ «ОТП Банк», забезпечено двома договорами: договором поруки №CM-SМЕ802/001/2007 (а.с.11-12) та договором іпотеки № РМ-SМЕ802/001/2007 (а.с.13-16).

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Вбачається, що договором поруки від 03.09.2007, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» і відповідачем ОСОБА_1, не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором.

31.07.2013 за № 200038505 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надіслало ТОВ «МОГ-ФО» досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій, відповідно до положень п. 1.9 Кредитного длоговору, запропонувало достроково виконати боргові зобов'язання Позичальника за кредитним договором в повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги - залишок заборгованості за кредитом та суму відсотків за користування кредитом (а.с.19).

31.07.2013 за № 200038506 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, де було зазначено, що враховуючи допущені Позичальником порушення, на підставі положень п.3.1 Договору поруки, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вимагає достроково виконати боргові зобов'язання Позичальника за кредитним договором в повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги (а.с.23).

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання .

У разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати. Пред'явленням вимоги до поручителі є пред'явлення до нього позову.

Відповідні позиції сформульовані у постановах Верховного Суду України від 17.09.2014 № 6-53цс14, від 17.09.2014 № 6-125цс14, від 24.09.2014 № 6-106цс14від 21.01.2015 №6-190цс14, які, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковими для всіх судів України.

Відповідно до пункту 1.9.1. Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем, та/ або майновим поручителем своїх Боргових та інших зобов'язань за цим Договором. При цьому виконання Боргових зобов'язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Відповідно до пункту 3.4. Договору поруки обов'язок поручителя виконати богові Зобов'язання виникає при отриманні від Кредитора відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо Кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому договорі.

Таким чином, пред'явивши 31.07.2013 вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги, банк відповідно до положень статті 1050 ЦК України, пункту 1.9.1. Кредитного договору, пункту 3.4. Договору поруки, змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців з визначеної дати.

Аналогічний позов, з яким ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зверталось суду, ухвалою Берегівського районного суду від 9 січня 2014 року було залишено без розгляду (а.с.108).

Кредитор звернувся до суду із даним позовом лише 30.09.2014.

Отже, встановивши, що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив протягом шести місяців позову до ОСОБА_1 про виконання зобов'язання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання за договором поруки припинилися.

Судова колегія, відповідно до ст. 303 ЦПК України, не бере до уваги приєднані до апеляційної скарги копію Додаткового договору № 7 до кредитного договору від 03.09.2007, укладеного 14.11.2013 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «МОГ-ФО», та копію досудової вимоги про погашення заборгованості, яка направлялась ОСОБА_1 14.08.2014, оскільки про ці обставини у позовній заяві не вказувалось, відповідні документи не досліджувались судом першої інстанції і апелянтом не було наведено поважних причин неподання таких доказів до суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, судова колегії вважає, що підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає. Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - відхилити.

Рішення Берегівського районного суду від 18 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня на брання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча

Судді