Рішення

від 30.04.2015 по справі 521/103/15-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/103/15-ц

Провадження №2/521/1805/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Святецькій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та перерозподіл розміру додаткових витрат на дитину, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми - додаткових витрат на утримання дитини та перерозподіл розміру додаткових витрат на дитину, уточнивши який, просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову суму у розмірі 3707 гривень 51 копійку, що складає 50% платежів, передбачених до сплати п.п. 3, 7, 8 укладеного між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони, Договору про сплату аліментів на дитину від 30 липня 2014 року. Змінити розмір аліментів, визначений за домовленістю між батьками і передбачений до сплати п.п. 3, 7, 8 укладеного між ОСОБА_2 з однієї сторони, та ОСОБА_1 з другої сторони Договору про сплату аліментів на дитину від 30 липня 2014 року наступним чином: зобов'язати 70% витрат, передбачених п.п.3, 7, 8 Договору сплачувати Відповідачем (відповідно решту - 30% витрат, передбачених п.п.3, 7, 8 Договору сплачуватиме Позивачка). Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 30 липня 2014 року між ними з відповідачем укладено Договір про сплату аліментів, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1143. Відповідно до п.2 умов Договору батько дитини прийняв на себе обов'язок щомісячно сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі 1300 гривень. Окрім того, згідно п.3 Договору «крім сплати суми аліментів, батько зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, які сплачується батьками порівну за погодженням між ними, мети та розміру таких витрат», вказаним пунктом договору передбачено, що «грошові кошти у розмірі 50% від погоджених витрат, які належить сплатити батькові, сплачується ним не пізніше 10 числа кожного поточного місяця на рахунок матері, зазначений у п.2 Договору. Окрім того, згідно п.7 Договору, відпочинок дитини Сторони зобов'язуються виплачувати порівну, а згідно п.8 Договору за необхідності стаціонарного лікування або обстеження дитини, батько виплачує матері грошові кошти для здійснення цього лікування або обстеження, при цьому вказані кошти виплачуються в розмірі 50% від коштів, вказаних в документах про сплату цього лікування або обстеження. Проте, відповідачем зазначений Договір належним чином не виконується, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за Договором у сумі 3134,33 гривні, що складає 50% платежів, передбачених до сплати п.п.3, 7, 8 укладеного між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони Договору про сплату аліментів на дитину від 30 липня 2014 року. В своєму позові ОСОБА_1 також ставила вимоги про зміну розміру додаткових витрат, визначених за домовленістю між батьками і передбаченого до сплати п.п. 3, 7, 8 укладеного між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони Договором про сплату аліментів на дитину від 30 липня 2014 року наступним чином, а саме зобов'язавши 70% витрат, передбачених п.п. 3, 7, 8 Договору сплачувати Відповідачем, відповідно решта 30% витрат буде сплачуватися нею. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що втратила засоби заробітку у зв'язку з ліквідацією роботодавця Одеської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, на даний час її переведено на неповний робочий день, а крім того вона знаходиться у відпустці за власний рахунок. Не погоджуючись з позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 подав до суду позовну заяву про зменшення розміру аліментів, визначених договором про сплату аліментів на дитину від 30 липня 2014 року укладеного між ним та відповідачкою, згідно з яким він виплачує аліменти на утримання дитини у сумі 1300 гривень на місяць. В своєму позові ОСОБА_2 вказує, що втратив роботу, перебуває на обліку як безробітний в Одеському МЦЗ, тому може сплачувати на утримання дитини тільки 500 гривень на місяць, у зв'язку з чим аліменти визначені договором підлягають зміні шляхом зменшення з 1300 гривень до 500 гривень на місяць.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги своєї довірительки підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові. Додатково показав суду, що відповідач не виконує вимоги Договору про сплату аліментів, який був укладений між сторонами 30 липня 2014 року, а саме відповідачем не виконуються окремі пункти договору п.п.3, 7, 8, які передбачають необхідність Додаткових витрат на дитину. Представник позивачки вважає, що належними та допустимими доказами, а саме копіями розрахункових документів підтверджено понесення позивачкою додаткових витрат на дитину у розмірі 2206 гривень. 1532,37 гривень витрачено матір'ю без підтверджуючих документів, крім цього додатково витрачено на дитину у листопаді 2014 року 1042,90 гривень, в грудні 2014 року - 1487,40 гривень, тобто загальна сума додаткових витрат за минулий період, яку мав би сплатити відповідач на виконання умов договору становить 3134,33 гривні, що складає 50% платежів, передбачених до сплати п.п.3, 7, 8 укладеного між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони, Договору про сплату аліментів на дитину від 30 липня 2014 року. Представник позивачки також вважав доведеними і позовні вимоги щодо зміну розміру додаткових витрат, визначених домовленістю між батьками і передбачений до сплати п.п. 3, 7, 8 укладеного між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони, Договором про сплату аліментів на дитину від 30 липня 2014 року, якщо ці витрати за рішенням суду будуть визначені наступним чином, а саме відповідач буде сплачувати 70% витрат, передбачених п.п. 3, 7, 8 Договору, а інші 30% - мати дитини. Представник ОСОБА_1 заперечував проти позовних вимог ОСОБА_2 щодо зміни розміру аліментів, який встановлено частиною 2 договору. Вважав доведеним той факт, що відповідач хоча і не офіційно, але працює та має дохід достатній для виплати як аліментів у сумі визначеній договором яка становить 1300 гривень на місяць, так і сплачувати 70% всіх витрат, визначених домовленістю між ним та позивачкою, які передбачені до сплати п.п.3, 7, 8 укладеного між сторонами Договору від 30.07.2014 року.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала, пояснивши суду, що Договором про сплату аліментів, який був укладений між його довірителем та позивачкою 30 липня 2014 року,відповідачем виконуються всі вимоги передбачені таким договором, а саме відповідач своєчасно виплачує аліменти на утримання дитини у розмірі - 1300 гривень на місяць. Крім цього пояснила, що на теперішній час ОСОБА_2 залишився без роботи, перебуває на обліку у Одеському центрі зайнятості, тому може сплачувати аліменти тільки у розмірі 500 гривень на місяць, що стало приводом для звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Стосовно виконання окремих пунктів договору, а саме п.п.3, 7, 8, які передбачають необхідність Додаткових витрат на дитину, представник відповідача вказав, що саме позивачкою не доведено необхідність понесення таких витрат, та фактичне понесення таких витрат, як передбачено умовами цього Договору.

Суд, вислухавши представника позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, позов ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів також не може бути задоволено з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина проживає разом з матір'ю.

Судом встановлено, що 30 липня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про сплату аліментів на дитину, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за № 1143, згідно з пунктом 1 якого, даний Договір укладено батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до пункту 2 вказаного договору за домовленістю Батьків, у зв'язку з тим, що дитина постійно проживає разом зі своєю матір'ю, у відповідності за статтями 180, 181, 184 СК України, даним Договором встановлюється обов'язок батька сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень 00 копійок щомісяця. Перерахунок суми виплати на утримання дитини здійснюється відповідно до офіційного індексу інфляції двічі на рік кожного року. Згідно з пунктом 3 Договору, крім сплати суми аліментів зазначених в п.2 даного Договору, Батько зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). За домовленістю Батьків, додаткові витрати на дитину сплачуються Батьками порівну за погодженням між ними мети та розміру таких витрат. Грошові кошти у розмірі 50% від погоджених витрат, які належить сплатити Батькові, сплачуються ним не пізніше 10 (десятого) числа кожного поточного місяця на рахунок Матері, зазначений у п.2 цього Договору. Відповідно до пункту 7 Договору відпочинок Дитини, який потребує додаткових витрат, Сторони зобов'язуються сплачувати порівну. Згідно до пункту 8 Договору укладеному між Сторонами, в доповнення умов, що містяться в пунктах 3 та 7 цього Договору, за необхідності стаціонарного лікування або обстеження Дитини, Батько виплачує Матері грошові кошти для здійснення цього лікування або обстеження у державному або недержавному лікувальному закладі. Вказані кошти виплачуються Батьком в розмірі 50% від коштів вказаних в документах про сплату цього лікування або обстеження, виданих організацією, яка буде проводити це лікування або обстеження протягом десяти днів з моменту пред'явлення йому Матір'ю вказаних вище документів.

Зобов'язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, законодавець врегулював у Сімейному Кодексі України, згідно з ч.1 ст.185 якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Сторони поданій справі врегулювали питання сплати додаткових витрат у нотаріально посвідченому договорі від 30.07.2014 року, у п.2 якого зазначено, що Батько зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо).

В підтвердження понесення додаткових витрат на дитину ОСОБА_1 в якості доказів надано до суду: чек від 16.11.14 року на суму - 44,95 гривень, чек від 18.11.14 року - 257,30 гривень, чек від 18.11.14 року - 280,90 гривень, чек від 30.11.14 - 9,75 гривень, квитанція від 03.11.14 - 450,00 гривень, квитанція б/н - 70,00 гривень, чек від 08.12.14 - 54,30 гривень, квитанція від 02.12.14 - 450 гривень, рахунок № 1988 від 06.12.14 - 356,00 гривень, квиток в театр на 28.12.14 - 50,00 гривень, квиток в театр на 11.01.15 року - 40,00 гривень, рахунок б/н - 20,00 гривень, чек від 20.12.14 - 100,00 гривень, чек від 20.12.14 - 22,80 гривень, квитанцію № 01-025 від 29.01.2015 року на суму 400 гривень на навчання; 160 гривень - квиток в Одеський цирк серія ОЦ 000094 від 30.01.15; квиток в кінотеатр «Сінема Сіті» від 09.01.15 - 45 гривень, чек від 02.01.15 року за товари аптеки на суму 699, 37 гривень, чек від 28.12.14 за товари аптеки (ліки) - 30,50 гривень, чек від 02.01.15 року за товари аптеки (ліки); чек на суму 60 гривень, чек на ліки на суму 114,72 гривень, чек на ліки на суму 136,65 гривень; квитанція від 26.02.2015 року на суму 400 гривень - оплата за навчання англійської мови, квитанція від 26.03.2015 року на суму 400 гривень - оплата за навчання англійської мови, квитанція на суму 10 гривень - вхідний квіток до зоопарку; квитанція на суму 25 гривень - вхідний квіток до ОСОБА_5 та Східного мистецтва.

В контексті статті 185 СК України, участь у додаткових витратах батьків, можуть бути лише у випадках, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). Особливими обставинами можуть бути: несподіване тяжке захворювання, для лікування якого необхідна велика грошова сума, харчування, післяопераційне одужання, нещасний випадок. Законодавець до особливих чинників відносить і позитивні чинники. Так особливими позитивними обставинами називають розвиток здібностей дитини, схильність до музики, до занять спортом.

Надані позивачкою квитанції та чеки про сплату коштів на придбання медичних препаратів, не приймаються судом до уваги, як докази підтверджуючи понесення додаткових витрат, так як з цих квитанцій неможливо встановити необхідність таких придбань саме для доньки сторін по справі - ОСОБА_3. Стороною позивачки не підтверджено жодними документами, що дитина в період коли купалися ліки, хворіла, та саме ці препарати призначалися їй лікарями. Квитанції підтверджуючи сплату позивачкою грошей на навчання дитини, відвідування цирку, театру, музею та зоопарку суд відносить до витрат понесених при звичайному способі життя, і хоча вони є і додатковими, але не викликані особливими обставинами, тому суд вважає, що участь другого з батьків у цих витратах не є обов'язковою і відмовляє в задоволенні в цієї частині позову.

При визначенні розміру додаткових витрат суд, відповідно до статті 182 СК України, враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника додаткових витрат; наявність у платника інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні розміру участі у додаткових витратах на дитину суд виходить із того, що така участь батьків має бути рівною, водночас враховуючи можливість батьків надавати таку допомогу.

Укладаючи договір про сплату аліментів на дитину 30.07.2014 року сторони по справі у п.3 Договору визначили обов'язок Батька брати учать у додаткових витратах на дитину що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) і домовилися що додаткові витрати сплачуються батьками порівну за погодженням між ними мети та розміру таких витрат. В ході розгляду справи стороною позивачки не доведено, що грошова сума, витрачена нею на утримання дитини в якості додаткових витрат, погоджувалася з відповідачем, як це передбачено п.3 договору.

В судовому засіданні встановлено, що на час укладення цієї домовленості обидві сторони офіційно працювали, мали стабільний дохід. У позовній заяві ОСОБА_1 також вказує, що втратила засоби заробітку у зв'язку з ліквідацією Одеської державної лабораторії ветеринарної медицини, її переведено на неповний робочий день. Ці обставини підтверджено наказом № 14 від 23.01.2015 року «Про припинення діяльності Одеської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини» згідно з яким наказано: припинити діяльність Одеської регіональної медицини (код із ЄДРПОУ 00702972, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька дорога,27) шляхом її ліквідації згідно з чинним законодавством; наказ № 2 від 05.01.2015 року Державної ветеринарної та Фітосанітарної служби України, згідно з яким керівникам територіальних органів Державної ветеринарної та фіто санітарної служби наказано встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня без врахування обмежень, встановлених статями 32, 56 Кодексу законів про працю України; лист начальника Головного Управління ветеринарної медицини в Одеській області, в якому він рекомендує провести застережливі заходи з економії фонду заробітної плати та енергоресурсів, а саме - перевести працівників на неповний робочий день, або надати відпустки без збереження заробітної плати до 15 днів; наказ № 66 -в від 17.01.2015 року, виданий Одеською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини про надання ОСОБА_1 відпустки з власний рахунок з 02 по 15 лютого 2015 року. Заперечуючи проти позову відповідач надав суду довідку з Одеського центру зайнятості про перебування на обліку як безробітного в Одеському МЦЗ з 16 лютого 2015 року.

Суд, проаналізувавши документи, надані представниками обох сторін приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 і в частині зміни розміру додаткових витрат, визначених за домовленістю між сторонами, розмір яких передбачено до сплати п.3, 7, 8 Договору від 30.07.2014 року, тому що надані позивачкою документи про можливе переведення її як працівника на неповний робочий день, носять рекомендований характер, а її перебування у відпустці за власний рахунок, хоча привело до погіршення майнового стану, проте є тимчасовим. Інших наказів та довідок, щоб свідчили про фактичне неодержання нею заробітної плати чи зменшення її розміру за період з часу укладення договору до наступного часу, суду не надавалося.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів визначених Сторонами у ч.2 Договору про сплату аліментів на дитину від 30.07.2014 року, суд дійшов наступних висновків.

У частині 2 Договору про сплату аліментів на утримання дитини від 30 липня 2014 року, сторони визначили, що за домовленістю батьків, у зв'язку з тим, що дитина постійно проживає зі своєю матір ю, у відповідності за статтями 180, 181, 184 Сімейного кодексу України, даним договором встановлюється обов'язок батька сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень 00 копійок щомісяця. Перерахунок суми виплати на утримання дитини здійснюється відповідно до офіційного індексу інфляції,двічі на рік кожного року.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні звертала увагу суду, що її довіритель з вересня 2014 року не працює, у лютому 2015 року став на облік у Одеському МЦЗ як безробітний. Зазначених обставин вважала достатніми для зменшення розміру аліментів з суми 1300 гривень на місяць до суми у розмірі 500 гривень на місяць. Представник ОСОБА_1 пояснював, що ОСОБА_2 працює у ветеринарній клини ці «Велес» та має дохід достатній для сплати аліментів на дитину у розмірі 1300 гривень на місяць так і для сплати всіх додаткових витрат.

За клопотанням представника ОСОБА_1 в судому засіданні допитана свідок ОСОБА_6, яка розповіла суду, що має на утриманні кота, а її знайома ОСОБА_1 порекомендувала лікаря-ветеринара для огляду тварини. Приблизно біля місяця потому, вона зателефонувала лікарю ОСОБА_2, який погодився надати тварині медичні послуги. У медичному центрі «Велес» було проведено рентген-обстеження та ультразвукове дослідження тварини, за яке вона розрахувалася, передавши ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 200 гривень та 250 гривень. Свідок не знає, чи працює ОСОБА_2 у медичному центрі офіційно, але він її там зустрів, огляд тварини проводив разом з жінкою, яка працює у клініці. Свідок припускає, що пристрої за допомогою яких проводиться дослідження тварин, не належать ОСОБА_2 особисто, а є обладнанням клініки. Судом приймаються до уваги пояснення свідка ОСОБА_6, проте враховується, що вона звернулася до ОСОБА_2 як до лікаря-ветеринара, саме за рекомендацією позивачки по справі, в той час, коли в суді вже було розпочато розгляд даної справи.

Як вбачається з відповіді ветеринарної клініки «Велес» від 08.04.2015 року на ухвалу суду від 07.04.2015 року, ОСОБА_2 знаходиться у ветеринарній клініці «Верес» декілька разів на тиждень, як волонтер, співробітником клініки не являється.

Згідно листа вихідний № 314-15 від 09.04.2015 року, ТОВ «Нова пошта» у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів по справі № 521/103/15-ц від 07.04.2015 року, направило роздруківки товарно-транспортних накладних з електронної системи ТОВ «Нова-Пошта, згідно з яких ОСОБА_2 відправлено та отримано вантажі у період з 01.01.2014 року. ТОВ «Нова пошта» суду представлені копії товарно-транспортних накладних, згідно з якими за накладною від 15.10.2014 року ОСОБА_2 отримав вантаж - зоотовари на суму 2500 гривень; за накладною від 07.04.2015 року - зоотовари на суму 500 гривень, за накладною від 26 березня 2015 року на суму 500 гривень, за накладною від 25 березня 2015 року на суму 500 гривень, за накладною від 18 березня 2015 року на суму 500 гривень, за накладною від 12 березня 2015 року на суму 500 гривень, за накладною від 20 лютого 2015 року на суму 500 гривень; за накладеною № 59998016605748 від 20.02.2015 року на суму 500 гривень, на накладеною від 18.02.2015 року на суму 500 гривень, за накладною від 10 лютого 2015 року на суму 500 гривень, за накладною від 09 лютого 2015 року на суму 500 гривень, за накладеною від 28 січня 2015 року на суму 500 гривень, за накладною від 25.01.2015 рок на суму 500 гривень, від 26.01.2015 року на суму 1950 гривень, від 15.01.2015 року на суму 500 гривень, від 15.01.2015 року на суму 500 гривень. Судом досліджували і інші товарно-транспортні накладні за період з січня 2014 року по грудень 2014 року, згідно з якими ОСОБА_2 отримував товар (зоотовари, товари медичного призначення) у відділенні № 2 ТОВ «Нова пошта» кожний місяць приблизно на суму 2500 - 3000 гривень. Представник ОСОБА_1 вважав, що покази свідка ОСОБА_6, досліджені накладні свідчать про надання ОСОБА_2 ветеринарних послуг.

Представник ОСОБА_2 не заперечуючи проти того, що її довіритель можливо оглядав тварину свідка ОСОБА_6 дійсно купував товари необхідні для лікування та утримання тварин, пов'язувала це з його волонтерською діяльністю. Суд, вислухавши правові позиції обох сторін, надавши оцінку показам свідка ОСОБА_6 та товарно-транспортним накладним в сукупності з іншими доказами по справі, приходить до висновку, що як в період до укладання Договору про сплату аліментів на дитину 30.07.2014 року, в період і після цього, коли ним виконувалися дії цього договору, в період коли він пред'явив позов до ОСОБА_1 його видатки, пов'язані з придбанням товарів не змінилися. Ці обставини свідчать, що майновий стан ОСОБА_2 можливо і погіршився у зв'язку зі звільнення з роботи, але це погіршення не може вплинути на зменшення розміру аліментів на утримання дитини. Суд відмовляючи в позові ОСОБА_2 також враховує, що з часу його звільнення з роботи до пред'явлення ним позову минуло більше півроку, він виконував і виконує умови договору щодо сплати аліментів, позов щодо зменшення розміру аліментів ОСОБА_2 пред'явив тільки після пред'явлення позову ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я кого із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Однак ні в позовній заяві, ні в ході розгляду справи представником ОСОБА_2 на вказувалося про укладення ним шлюбу, народження інших дітей, погіршення стану здоров'я та неможливістю офіційного працевлаштування.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Таким чином, з підстав викладених у мотивувальній частині рішення, суд приходить до висновку про не доведеність ОСОБА_2 позовних вимог до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, визначених ч.2 Договору про сплату аліментів на дитину укладеного 30 липня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 185, 189, 192 Сімейного кодексу України, статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 3, 10, 11, 60, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, перерозподіл розміру додаткових витрат на дитину - відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області в десятиденний термін.

Головуючий: