Рішення

від 30.04.2015 по справі 902/444/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 квітня 2015 р. Справа № 902/444/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників :

позивача : Піпко А.М. - згідно довіреності;

відповідача : не з'явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Приватного підприємства "Вінтек" (вул.Фрунзе, буд.7а, м. Вінниця, 21000)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс"Немирів ЛТД" (вул.Калініна, буд.14, с.Ковалівка, Немирівський район, Вінницька область, 22830)

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором підряду в сумі 46 185,36 грн.

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвали суду від 03.04.2015 р. про явку в судове засідання представника та надання додаткових доказів не виконав. Копія ухвали від 03.04.2015 р. вручена відповідачеві 09.04.2015 р., що стверджується повідомленням (а.с.23). Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із копією ухвали відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

Представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору, тому усне клопотання представника позивача про розгляд справи у відсутність представника відповідача підлягає задоволенню. Спір відповідно до положень ст.75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Позивач заявив до стягнення в позовній заяві 46 185,36 грн., з яких: 32 500 грн. - основного боргу, 11 732,69 грн. - інфляційних втрат за період з 29.03.2013 р. по 29.03.2015 р., 1952,67 грн. - 3% річних за період з 29.03.2013 р. по 29.03.2015 р..

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву, на підставі ст.22 ГПК України, від 30.04.2015 р. про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення 997, 55 грн.- інфляційних втрат, 1348,97 грн.- 3% річних. У зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді, внаслідок неправильний дій (бездіяльності) відповідача, а саме, несплати ним суми боргу, на підставі ч.2 ст.49 ГПК України, просить відшкодувати позивачеві витрати на судовий збір за рахунок відповідача повністю в сумі 1827, 00 грн.

Заява позивача про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення 997, 55 грн.- інфляційних втрат, 1348,97 грн.- 3% річних не суперечить чинному законодавству та матеріалам справи, а тому судом приймається та задовольняється.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи викладене, провадження в справі щодо позовних вимог в частині стягнення 997, 55 грн.- інфляційних втрат, 1348,97 грн.- 3% річних підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Суд ухвалив про припинення провадження в справі щодо стягнення 997, 55 грн.- інфляційних втрат, 1348,97 грн.- 3% річних на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в сумі 43 838,84 грн. з яких 32 500 грн. - основного боргу, 10 735,14 грн. - інфляційних втрат за період з 01.09.2014 р. по 29.03.2015 р., 603,70 грн. - 3% річних за період з 16.08.2014 р. по 29.03.2015 р..

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що додаткові, інші докази чи клопотання у нього відсутні.

Заслухавши представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно, в сукупності дослідивши надані в справу докази, оглянувши оригінали документів, надавши їм юридичну оцінку, суд, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 837 ЦК України, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 43 838,84 грн. з яких 32 500 грн. - основного боргу, 10 735,14 грн. - інфляційних втрат за період з 01.09.2014 р. по 29.03.2015 р., 603,70 грн. - 3% річних за період з 16.08.2014 р. по 29.03.2015 р.. згідно договору підряду № 11 від 01.02.2012 р., додаткової угоди № 1 від 14.03.2013 р..

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

01.02.2012 р. між позивачем (в договорі - "Підрядник") та відповідачем (в договорі - "Замовник") було укладено договір підряду № 11.

Згідно п.1.1. договору Предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним Договором) є: проектні роботи на підвід газопроводу середнього тиску до зерносушки та допоміжних споруд.

Згідно п.3.1. договору вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно кошторису та складають 45 000 грн., без ПДВ.

Згідно п.4.1., 4.2 договору терміни оплати : 50% до початку виконання робіт, решта 50% після виконання робіт.

Згідно п.7.1., 7.2 договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 10 днів з моменту повідомлення підрядником замовника про готовність предмету підряду до приймання. Предмет підряду повинен бути зданий замовнику у вигляду проектної документації.

Згідно п.8.1., 8.2 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2013 р. Даний договір може бути пролонгований за згодою сторін.

14.03.2013 р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору підряду № 11 від 01.02.2012 р., в якій дійшли згоди доповнити п.1.1 договору таким текстом:"а також проектні роботи на будівництво розподільчого газопроводу довжиною L=885 м. до столової". Викласти п.3.1 договору підряду № 11 від 01.02.2012 р. в такій редакції:"3.1 вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно кошторису та складають 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн.". Вилучити п.3.2. договору підряду № 11 від 01.02.2012 р..

Беручи до уваги зміст п.4.1, 4.2 договору підряду № 11 від 01.02.2012 р. суд дійшов висновку про те, що в договорі не визначено строк виконання обов'язку щодо сплати відповідачем вартості робіт.

01.12.2012 р. на виконання вимог п.4.1 договору позивач виставив відповідачу рахунок - фактуру № СФ-0000005 від 01.12.2012 р. на суму 22 500 грн.

Вказаний рахунок був оплачений відповідачем в сумі 22 500 грн. 18.12.2012 р., що стверджується копією банківської виписки від 19.12.2012 р..

В березні 2013 р. позивач виконав визначені договором роботи на загальну суму 55 000 грн. без ПДВ, про що сторонами було підписано акт здачі - приймання робіт № ОУ-0000005 від 28.03.2013 р.

Таким чином, загалом, позивач на виконання умов договору виконав роботи на суму 55 000 грн.

Відповідач зобов'язання взяті в договорі виконав частково, сплатив позивачеві за виконані роботи лише 22 500 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 04 від 01.08.2014 р., про сплату заборгованості, яку отримав відповідач 08.08.2014 р. проте відповідачем вказана претензія залишена без задоволення.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 32 500 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Зміст договору, додаткових угод, взяті в них зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 61 ЦК України "Підряд".

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статті 628, 629 ЦК України передбачають, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Окрім боргу позивач заявив до стягнення 10 735,14 грн. - інфляційних втрат за період з 01.09.2014 р. по 29.03.2015 р., 603,70 грн. - 3% річних за період з 16.08.2014 р. по 29.03.2015 р., які підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 43 838,84 грн. з яких 32 500 грн. - основного боргу, 10 735,14 грн. - інфляційних втрат за період з 01.09.2014 р. по 29.03.2015 р., 603,70 грн. - 3% річних за період з 16.08.2014 р. по 29.03.2015 р., є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати на судовий збір в сумі 1827 грн., на підставі ст. 49 ГПК України, відшкодувати позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 78, 80, 82 - 84, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в сумі 43 838,84 грн., з яких: 32 500 грн. - основного боргу, 10 735,14 грн. - інфляційних втрат за період з 01.09.2014 р. по 29.03.2015 р., 603,70 грн. - 3% річних за період з 16.08.2014 р. по 29.03.2015 р.. Судові витрати на судовий збір в сумі 1 827 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс"Немирів ЛТД", код ЄДРПОУ 34893401 (вул.Калініна, буд.14, с.Ковалівка, Немирівський район, Вінницька область, 22830)на користь Приватного підприємства "Вінтек", код ЄДРПОУ 38254023 (вул.Фрунзе, буд.7а, м. Вінниця, 21000) 32 500 грн. - основного боргу, 10 735,14 грн. - інфляційних втрат за період з 01.09.2014 р. по 29.03.2015 р., 603,70 грн. - 3% річних за період з 16.08.2014 р. по 29.03.2015 р., 1 827 грн. - судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3.Копію даного рішення направити відповідачу рекомендованим листом або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 30.04.2015 р. Повний текст рішення відповідно до ст. 84 ГПК України оформлено і підписано 05 травня 2015 р.. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул.Фрунзе, буд.7а, м. Вінниця, 21000)

3 - відповідачу (вул.Калініна, буд.14, с.Ковалівка, Немирівський район, Вінницька область, 22830)