Рішення

від 30.04.2015 по справі 904/3214/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.15р. Справа № 904/3214/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діса-Нафта", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Козак Т.В., дов. №153/1001 від 12.05.14р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діса-Нафта" про стягнення заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 2 474,21грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №18 від 01.08.2005р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати спожитої активної електроенергії у серпні - вересні 2013р.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується копією реєстру відправки рекомендованої пошти з повідомленням №183 від 20.04.2015р. (а.с.39), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

27.04.2015 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2005р. між позивачем (енергопостачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №18, за умовами якого енергопостачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує енергопостачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.2.2.3. договору споживач зобов'язується оплачувати енергопостачальнику вартість спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії згідно з умовами додатку 3 "Порядок розрахунків" та додатку 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Розрахунковий період для обліку і розрахунку спожитої електроенергії за показами розрахункових засобів обліку встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунковий місяць для здійснення платежів за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію та її обсяги, що належать до включення у звіт споживача про споживання електричної енергії, відповідає тому календарному місяцю, до якого належить найбільша частина розрахункового періоду.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.9.1. договору).

Отже, договір, на який посилається позивач, на час розгляду спору є діючим.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив відповідачу активну електроенергію у серпні - вересні 2013р. на суму 2 474,21грн. (а.с. 27-29).

Пунктом 4 додатку №3 до договору "Порядок розрахунків за спожиту електроенергію та здійснення інших платежів" встановлено, що остаточний розрахунок за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі рахунку, наданого енергопостачальником, протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання, але не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Рахунок надається представнику споживача на руки, нарочним (через канцелярію споживача), рекомендованим листом або платіжною вимогою-дорученням через банк.

За ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату № 488/8/1 за серпень 2013р. на суму 53,44грн. та № 488/9/1 за вересень 2013р. на суму 2 420,77 грн. (а.с.30-31).

Позивач зазначає, що неодноразово направляв відповідачу дані рахунки на оплату, однак останній їх не сплачував.

17.02.2015р. позивач направив відповідачу вимогу №2461/1001 від 13.02.2015р. про оплату суми боргу та рахунки на оплату (а.с.32-33).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не розрахувався з позивачем за поставлену електроенергію.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію за період з серпня по вересень 2013р. складає 2 474,21грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діса-Нафта" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, буд. 3, корп.5, код ЄДРПОУ 32974703) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (49107, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 22, ЄДРПОУ 23359034) заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 2 474,21 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят чотири грн. 21 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.04.2015р.

Суддя В.І. Петрова