Рішення

від 24.04.2015 по справі 908/1196/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2015 Справа № 908/1196/15-г

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська машинобудівна компанія", м. Мелітополь, Запорізька область,

про стягнення 127357,75 грн.

за участю представників:

від позивача - Циганкова Т.О., довіреність № 3999-О від 03.10.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська машинобудівна компанія" про стягнення за договором банківського обслуговування б/н від 09.03.2011р. заборгованості у розмірі 127357,75 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 60414,28 грн., заборгованість з процентів - 41566,80 грн., пеня - 19395,64 грн., заборгованість з комісії - 5981,03 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.03.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/21/15 та призначено розгляд справи на 24.03.2015р.

В судовому засіданні 24.03.2015 р. оголошено перерву до 24.04.2015 р.

В судовому засіданні 24.04.2015р. був присутній представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач не направив у судове засідання 24.04.2015 р. свого представника, надіслав відзив на позов, в якому просить суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення заборгованості за кредитом, процентами, комісії та пені, а також розглянути справу без присутності його представника.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 24.04.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

09.03.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська машинобудівна компанія" (відповідач у справі) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відбитку печатки, відповідно до якої банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифів банку (далі - Умови та Тарифи), розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною заявою складають договір банківського обслуговування.

Вказані умови та тарифи були затверджені наказом банку від 28.01.2011 р. № СП-2011-85.

Згідно з п. 3.18.1.3 Умов (у редакції на момент укладення договору) кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, оплати відсотків та винагороди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За змістом прав та обов'язків, по яких сторонами досягнута домовленість, правовідносини сторін врегульовані кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У заяві на приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.03.2011р. клієнт погодився, що відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження за банківським обслуговуванням з клієнтом через веб-сайт банку (www.pb.ua або інший Інтернет -SMS-ресурс, зазначений банком).

Пунктами 3.18.1, 3.18.1.1 Умов визначено вид кредиту - «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнту. Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «кредит») надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту (далі - «ліміт»).

Відповідно до п. 3.18.1.5 Умов кредитний ліміт в розумінні даного розділу Умов та правил надання банківських послуг являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.

Згідно з п. 3.18.1.17 Умов при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, утримувачами яких є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань.

Також згідно з п. 3.18.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній місяць, в прядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, яка належить до уплати банку, зі свого поточного рахунку.

Пунктами 3.18.4.1, 3.18.4.1.1 та 3.18.4.1.2 Умов встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку процентів:

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

- при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Пунктом 3.18.4.9 Умов передбачено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом. День повернення кредиту у часовий інтервал нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється в дату уплати.

У п. 3.18.4.10 Умов також закріплено, що зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості перш за все направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п. п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг», далі простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту.

Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, вказаної у п.3.18.1.8. При несплаті винагороди, процентів у відповідні їм дати уплати, вони вважаються простроченими.

Згідно з п. 3.18.4.1.3 Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до п. 3.18.4.1.4 Умов під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Згідно з п. 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом в банк заяви на приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» (або в формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтиску печатки» або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк/ Інтернет клієнтбанк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах вказаних у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

На виконання договору банк встановив кредитний ліміт на відкритий відповідачу поточний рахунок №26005060520368 в розмірі 15000,00 грн. з 09.03.2011р., 30000,00 грн. - з 23.03.2011р., 50000,00 грн. - з 23.05.2011 р., 30000,00 грн. - з 17.08.2011 р., 25768,82 грн. - з 12.04.2012 р., 43500,00 грн. - з 06.06.2012 р., 50000,00 грн. - з 08.10.2012 р., 62500,00 грн. - з 04.02.2013 р., що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» від 02.02.2015 р. вих. №08.7.0.0.0/150202110234.

Як вбачається з виписок банку по рахунку клієнта, за період дії договору клієнтом використовувались кредитні кошти в межах кредитного ліміту.

27.08.2013р. заборгованість в розмірі 60414,28 грн. віднесена банком на прострочення.

Суд зазначає, що відповідно до строків обнуління кредитного сальдо, які встановлені у пунктах 3.18.4.1, 3.18.4.1.1 та 3.18.4.1.2 Умов, до яких приєднався відповідач, кредитне сальдо, яке утворилось 08.05.2013 р., мало бути обнулене до 25-го числа місяця, наступного за тим, в якому утворилось кредитне сальдо, тобто до 25.06.2013 р. Оскільки кредит не був обнулений у цей строк, то відповідно до п. 3.18.4.1.3 Умов, через 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. Отже, кредит став простроченим з 26.09.2014 р., а не з 27.08.2014 р., як вказує позивач.

Наказом банку від 04.06.2014 р. № 6783882 прийнято рішення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку з 01.07.2014 р. у зв'язку з різкою зміною вартості ресурсів на міжбанківському ринку.

З 01.07.2014 р. діють Умови та надання банківських послуг в новій редакції, згідно з п.2.1.1.11 якої, у разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20го (включно) числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число поточного місяця. У разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-якій з днів по 25-е число наступного місяця. Якщо дебетове сальдо не обнулити згідно умов, описаних вище, то з 26 числа на залишок заборгованості починають нараховуватися відсотки за користування кредитом за ставкою 36% річних. Згідно з п.3.2.1.4.1.3 нових Умов при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

З розрахунку позовних вимог вбачається, що позивач здійснив розрахунок заборгованості за кредитом, процентами та пенею за весь період дії договору, виходячи з нових умов, незважаючи на те, що нові умови введені в дію лише 01.07.2014 р. і не поширюються на правовідносини сторін, які виникли раніше.

У п. 3.18.2.3.1 Умов в первісній редакції сторони погодили, що збільшена процентна ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених в даному пункті, а клієнт не погасить існуючу заборгованість в порядку та строки, передбаченими «Умовами та правилами надання банківських послуг». Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених даним пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або шляхом встановлених засобів електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, смс-повідомлення тощо).

Про зміну процентної ставки банк повідомив клієнта 05.06.2014 р. через електронну систему «Приват24», що підтверджується випискою з «Приват24» по клієнту ТОВ "Мелітопольська машинобудівна компанія" за 05.06.2014р. Отже, на правовідносини сторін поширюються нові умови та правила надання банківських послуг, які діють з 01.07.2014 р.

Згідно розрахунку заборгованості та виписки банку по рахунку клієнта, вбачається, що на залишок кредитного сальдо банком нараховані проценти за користування кредитом за ставкою 24% за період з 28.05.2013р. по 27.08.2014 р., які були списані банком за рахунок кредитного ліміту і в даному позові не стягуються.

За період з 28.08.2014 р. по 01.07.2014 р. на суму кредиту, яка була віднесена банком на прострочення, нараховані проценти за користування кредитом за ставкою 48% річних, а з 02.07.2014 р. по 26.01.2015 р. - за ставкою 56% річних згідно нових умов, з розрахунку 360 днів у році, в загальній сумі 41566,80 грн.

Зазначений розрахунок відсотків є невірним, оскільки, як встановлено судом, кредит став простроченим 26.09.2013 р., отже нарахування процентів за ставкою 48% річних за період з 28.08.2013 р. по 25.09.2013 р. є неправомірним.

За розрахунком суду за період з 26.09.2013 р. по 01.07.2014 р. (279 днів) за користування простроченим кредитом в сумі 60414,280 грн. проценти за ставкою 46% річних, з розрахунку 360 днів у році, складають 22474,11 грн.

За період з 02.07.2014 р. по 26.01.2015 р. (209 днів) за користування простроченим кредитом в сумі 60414,280 грн. проценти за ставкою 56% річних, з розрахунку 360 днів у році, складають 19641,35 грн.

Таким чином, всього сума процентів складає 42115,46 грн.

04.02.2014 р. були оплачені проценти в сумі 2884,69 грн. Залишок несплачених процентів складає 39230,77 грн. В цій сумі позовні вимоги про стягнення процентів визнані судом обґрунтованими. Проценти в сумі 2336,03 грн. заявлені безпідставно.

Також банком пред'явлена до стягнення комісійна винагорода, нарахована згідно з п.3.18.4.4 первісних Умов та п. 3.2.1.4.4 нових Умов за використання ліміту в період з серпня 2013 року по грудень 2014 року в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в загальній сумі 5881,03 грн.

Розрахунок комісії є невірним, оскільки 31.12.2013 р. комісія нарахована банком в подвійному розмірі (1087,46 грн. замість 543,73 грн.). За період з серпня 2013 року по грудень 2014 року щомісячна комісія в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту (60414,28 грн.) складає 543,73 грн., що за 17 місяців користування кредитним лімітом складає 9243,41 грн. Відповідач частково сплатив комісію 04.02.2014 р. в сумі 3806,11 грн. Звідси сума боргу з комісії складає 5437,30 грн. В цій сумі вимоги про стягнення комісії пред'явлені обґрунтовано. Комісія в сумі 543,73 грн. пред'явлена безпідставно.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору відповідач не сплачував у встановлені строки кредит, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 60414,28 грн., процентами за користування кредитом в розмірі 39230,77 грн. та комісії за користування кредитом в розмірі 5437,30 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості.

Заява відповідача про застосування позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки в п. 3.18.5.8 первісних Умов, до яких приєднався відповідач, та п. 3.2.1.5.7 нових Умов погоджено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю у 5 років. Тобто на момент звернення банку до суду з позовом строки позовної давності до заявлених вимог ще не спливли.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 60414,28 грн., процентами за користування кредитом в розмірі 39230,77 грн. та комісії за користування кредитом в розмірі 5437,30 грн. підлягають задоволенню. У стягненні процентів у сумі 2336,03 грн. та комісії в сумі 543,73 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.18.5.1 первісних Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У п. 3.2.1.5.1 нових Умов погоджено аналогічний порядок нарахування пені.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 3.18.5.4 первісних Умов сторони погодили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. Аналогічного змісту погоджений пункт 3.2.1.5.4 нових Умов.

Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості, позивачем пред'явлена до стягнення пеня за прострочення сплати кредиту, процентів та комісії за загальний період з 28.08.2013 р. по 26.01.2015р. в сумі 19395,64 грн.

Даний розрахунок пені є невірним, з огляду на те, що судом здійснений перерахунок процентів за користування кредитом та комісії. Також розрахунок пені здійснений позивачем виходячи з 360 днів у році, у той час як облікова ставка НБУ є нормативно встановленою річною ставкою і залежить він фактичної кількості днів у році, за який проводиться розрахунок. Допущені помилки призвели до завищення суми пені.

Як встановлено судом, кредит став простроченим 26.09.2013 р., отже пеню на прострочене тіло кредиту слід нараховувати за період з 26.09.2013 р. по 26.01.2015 р. (488 днів) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої з фактичної кількості днів у році (365 днів), що складає 15649,78 грн.

Пеня на суму простроченої комісії розрахована судом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 04.09.2013 р. по 26.01.2015 р., виходячи з фактичної кількості днів у році (365 днів), в сумі 811,36 грн.

Пеня на суму прострочених відсотків, нарахованих за ставкою 48% та 56% річних, розрахована судом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, виходячи з фактичної кількості днів у році (365 днів) за кожен день періоду прострочення наростаючим підсумком, починаючи з 27.09.2013 р. (оскільки за розрахунком суду проценти на прострочену заборгованість повинні нараховуватися за кожен день з 26.09.2013р. і мали бути сплачені в день нарахування, а прострочення оплати настає з наступного дня) і по 26.01.2015 р. в сумі 5545,11 грн.

Отже, загальна сума пені, нарахованої на суму заборгованості по тілу кредиту, комісії та відсотків, складає 22006,25 грн.

В рахунок погашення пені банком зараховані оплати від 26.09.2013 р. в сумі 174,60 грн., від 01.11.2013 р. в сумі 0,01 грн., від 02.12.2013 р. в сумі 0,01 грн., від 03.01.2014 р. в сумі 0,01 грн., від 04.02.2014 р. в сумі 3809,20 грн., від 29.05.2014 р. в сумі 120,00 грн., всього 4103,84 грн. Звідси залишок несплаченої пені складає 17902,41 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. У стягненні пені в сумі 1493,23 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська машинобудівна компанія" (вул. Дзержинського, 77, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 36899887) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) 60414,28 грн. (шістдесят тисяч чотириста чотирнадцять грн. 28 коп.) - заборгованість за кредитом, 39230,77 грн. (тридцять дев'ять тисяч двісті тридцять грн. 77 коп.) - заборгованість з процентів за користування кредитом, 5437,30 грн. (п'ять тисяч чотириста тридцять сім грн. 30 коп.) - заборгованість з комісії за користування кредитом, 17902,41 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот дві грн. 41 коп.) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 2459,70 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять грн. 70 коп.) - витрати зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 29.04.2015р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.