Рішення

від 29.04.2015 по справі 910/7386/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2015Справа №910/7386/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні системи безпеки і розвитку"

до Державного підприємства "Київський механічний завод Міністерства оборони України"

про стягнення 41 203,58 грн.

Суддя Лиськов М.О .

Представники :

від позивача : не з'явився

від відповідача: Головатий В.І. (дов. № 37 від 20.03.2015)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому 29.04.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.03.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні системи безпеки і розвитку" (надалі - Позивач) до Державного підприємства "Київський механічний завод Міністерства оборони України" (надалі - Відповідач) про стягнення 41 203,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання у частині внесення плати за надані послуги, відповідно до договору № 107-КС, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 41 203,58 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/7386/15-г, розгляд справи призначено на 16.04.2015.

09.04.2015 від представника Відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву.

14.04.2015 від представника Позивача через канцелярію суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

В судове засідання, призначене на 16.04.2015, представники Сторін з'явились та надали пояснення.

В судовому засіданні оголошено перерву до 29.04.2015.

В судове засідання, призначене на 29.04.2015, представник Відповідача з'явився та надав пояснення.

В судове засідання, призначене на 29.04.2015, представник Позивача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2015 між Позивачем (надалі - Виконавець) та Відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - Сторони), було укладено договір №107-КС про забезпечення комплексної безпеки (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).

Відповідно до п. 1.1. Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за плату надавати послуги з охорони території Замовника, а також об'єктів та іншого майна, що належить Замовнику, знаходиться на даній території та належним чином здано під охорону Виконавцю в закритому та опечатаному стані під підпис.

За своєю правовою природою вказаний Договір, є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 8.1 Договору вартість послуг вноситься Замовником щомісячно, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку-фактури, наданого Виконавцем.

Однак, відповідач, на думку позивача в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку за Договором, плату за надані послуги не вніс, в результаті чого виникла заборгованість яка, за розрахунками позивача, складає 30 279,20 грн.,

Разом з тим, актами надання послуг підтверджується заборгованість лише в сумі 21 628 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором № 107-КС від 18.03.2013 в сумі 21 628 грн. разом з тим, заборгованість в сумі 8 651,20 грн. документально не підтверджена, а отже не підлягає задоволенню.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 21 628 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. 8.1 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 21 628 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 543,91 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно до п. 4.5 Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 4.5.3 Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач не правильно здійснив вказаний розрахунок. За перерахунком суду з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня в сумі 2 531,36 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 493,22 грн. та інфляційні втрати в сумі 5 887,25 за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та не погоджується з наданим Позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат. За перерахунком суду з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3 % річних в сумі 417,75 грн. та інфляційні втрати в сумі 3 010,76 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність частково задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Київський механічний завод Міністерства оборони України" (03151, м. Київ, вулиця Вінницька, будинок 14/39; ідентифікаційний код: 09540881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні системи безпеки і розвитку" (01103, м. Київ, вулиця Драгомирова, будинок 10/10, офіс 1; ідентифікаційний код 30575645) 21 628 (двадцять одну тисячу шістсот двадцять вісім) грн. 00 коп. - основного боргу, 2 531 (дві тисячі п'ятсот тридцять одна ) грн. 36 коп. - пені, 417 (чотириста сімнадцять) грн. 75 коп. - 3 % річних, 3 010 (три тисячі десять) грн. 76 коп. - інфляційне збільшення та 1 223 (одну тисячу двісті двадцять три) грн. 40 коп. - суму судового збору.

3. Ві іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05.05.2015

Суддя М.О. Лиськов