Рішення

від 27.04.2015 по справі 910/5545/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2015Справа №910/5545/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР V"

про стягнення 72266,94 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Нікеркін М.В. за довіреністю № 2835-К-О від 05.08.2015 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР V" (відповідач) про стягнення 72266,94 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором банківського обслуговування № б/н від 14.04.2011 р., з яких: 40000,00 грн. заборгованості за кредитом, 18991,20 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3240,00 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 10035,74 грн. пені.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором банківського обслуговування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/5545/15-г та призначено розгляд справи на 30.03.2015 р. о 10:40 год.

В судове засідання, призначене на 30.03.2015 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 30.03.2015 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 10.03.2015 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 30.03.2015 р., судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 910/5545/15-г від 10.03.2015 р.

Враховуючи нез'явлення представника відповідача в судове засідання, призначене на 30.03.2015 р., невиконання сторонами вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 р. та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 30.03.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 р. відкладено розгляд справи на 27.04.2015 р. об 11:00 год.

В судове засідання, призначене на 27.04.2015 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.04.2015 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 10.03.2015 р. та від 30.03.2015 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Зокрема, поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/5545/15-г від 10.03.2015 р. та від 30.03.2015 р. були направлені відповідачу за адресою 03115, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, буд. 5/19, кв. 59, вказаною у позовній заяві, та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ "РАТИБОР V" № 20400308.

За наведених обставин, судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р., згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене, вважається, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні, судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 27.04.2015 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 27.04.2015 р. представник позивача надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.04.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до розділу 1 Загальних положень Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (www.privatbank.ua), даний банк, що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 р., керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг. Отже, наведені Умови та правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

14.04.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР V" (відповідач, Клієнт) звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивач, Банк) з заявою про відкриття поточного рахунку, до якої додав картку зі зразками підписів і відбитка печатки (далі - Заява).

У Заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Клієнт погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті Банку http://www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.

Підписавши Заяву, Банк і Клієнт приєднуються та зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування вцілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів та додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з Клієнтом через web-сайт Банку (http://privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua або інший інтернет - / sms-ресурс, зазначений банком).

Також у Заяві зазначено, що Умови та правила надання банківських послуг (надалі - Умови) розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Актуалізуються Умови не частіше, ніж 1 раз у місяць, з обов'язковою публікацією на сайті банку до 25 числа місяця, що передує змінам.

У Заяві відповідача є застереження, в якому зазначено, що Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого Банк повідомляє Клієнту на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.рrivatbank.ua.

Отже, враховуючи вищевикладене, підписана відповідачем 14.04.2014 р. Заява зі зразками підписів і відбитка печатки відповідача разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, що розміщені на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (www.privatbank.ua) складають Договір банківського обслуговування № б/н від 14.04.2011 р. (далі - Договір або Договір банківського обслуговування № б/н від 14.04.2011 р.).

Відповідно до Договору банківського обслуговування № б/н від 14.04.2011 р. відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26009052601707.

Згідно з п. 1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у на ціональній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України № 492 від 12.11.2003 р., зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за № 1172/8493 (далі - Інструкція), умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Ін струкції.

Пунктом 1.6 Інструкції передбачено, що порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Так, умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.2.1 Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови).

Пункт 3.2.1.1.1 Умов визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому виникає дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.5 Умов кредитний ліміт стосовно цього розділу Умов являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативних актів Національного банку України.

Пункт 3.2.1.1.6 Умов передбачає, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому "Умовами і правилами надання банківських послуг", у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов - проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - (далі - угода)). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Термін також може бути збільшений Банком згідно з п. 3.2.1.2.3.4 цього розділу "Умов і правил надання банківських послуг".

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до Договору банківського обслуговування № б/н від 14.04.2011 р., Банком було встановлено відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок № 26009052601707 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банка і Клієнта у розмірі 13500,00 грн. (04.03.2013 р.), у розмірі 20000,00 грн. (19.06.2013 р.), у розмірі 40000,00 грн. (16.10.2013 р.), у розмірі 40000,00 грн. (01.03.2014 р.), 39846,71 грн. (02.03.2014 р.), що підтверджується довідкою № 08.7.0.0.0/150217113141 від 17.02.2015 р. про розміри встановлених кредитних лімітів ТОВ "РАТИБОР V".

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов затверджений порядок розрахунків, згідно з яким, зокрема, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.2.1.4.1 Умов). Порядок розрахунку процентів визначений, зокрема, підпунктами 3.2.1.4.1.1 - 3.2.1.4.1.4.

Так, відповідно до підпункту 3.2.1.4.1.1 пункту 3.2.1.4.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з підпунктом 3.2.1.4.1.2 пункту 3.2.1.4.1 Умов, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Підпунктом 3.2.1.4.1.3 пункту 3.2.1.4.1 Умов передбачено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншою терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (підпункт 3.2.1.4.1.4 пункту 3.2.1.4.1 Умов).

Пунктом 3.2.1.4.3 Умов передбачено, що сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Пунктом 3.2.1.4.4 Умов встановлено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 Умов, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту на кінець банківського дня за попередній місяць у порядку, передбаченому Умовами. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо по кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Згідно п. 3.2.1.4.5 Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов. Сплата винагороди здійснюється у гривні.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.5 Умов визначено відповідальність сторін.

Зокрема, відповідно до п.п. 3.2.1.5.1 п. 3.2.1.5 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п.п. 3.2.1.2.3.4. п. 3.2.1.2.3 Умов Банк, при настанні будь-якої з подій, що перелічені в цьому підпункті, на свій розсуд, має право, зокрема, змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Позивач стверджує, що з огляду на порушення відповідачем зобов'язань за Договором банківського обслуговування № б/н від 14.04.2011 р., останній станом на 10.02.2015 р. має заборгованість в загальній сумі 72266,94 грн., яка складається з: 40000,00 грн. заборгованості за кредитом, 18991,20 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3240,00 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 10035,74 грн. пені.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором банківського обслуговування № б/н від 14.04.2011 р. позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 40000,00 грн., що підтверджується довідкою № 08.7.0.0.0/150217113141 від 17.02.2015 р. про розміри встановлених кредитних лімітів ТОВ "РАТИБОР V", випискою про рух коштів за поточним рахунком відповідача № 26009052601707 за період з 03.03.2014 р. по 10.02.2015 р., копія якої міститься в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача було направлено претензію за вих. № 10221K2HCS18M від 27/10.2014 р. з вимогою про погашення заборгованості за Договором банківського обслуговування № б/н від 14.04.2011 р., докази чого позивачем додано до позовної заяви (копії списку № 17765 згрупованих поштових відправлень від 02.11.2014 р., фіскального чеку № 8469 від 02.11.2014 р., опису вкладення у цінний лист № 4994520512616 від 02.11.2014 р.). Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Зокрема, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Натомість, відповідач належним чином не виконав умови Договору банківського обслуговування № б/н від 26.03.2013 р., внаслідок чого станом на 09.02.2015 р. за відповідачем рахується та є непогашеною на даний час:

40000,00 грн. - заборгованість за кредитом,

18991,20 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

3240,00 грн. - заборгованість по комісії (винагороді) за користуванням кредитом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум заборгованостей і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.п. 3.2.1.5.1 п. 3.2.1.5 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (Трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені станом на 10.02.2015 р., суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, а відтак, позовна вимога про стягнення 10035,74 грн. пені підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, належними засобами доказування не спростував обставини, на які позивач посилався в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову, судовий збір в розмірі 1827,00 грн. покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР V" (03115, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, буд. 5/19, кв. 59; ідентифікаційний код 30550369) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50; ідентифікаційний код 14360570) 40000,00 грн. (сорок тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за кредитом, 18991,20 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одну гривню 20 коп.) заборгованості по відсотками за користування кредитом, 3240,00 грн. (три тисячі двісті сорок гривень 00 коп.) заборгованості по комісії (винагороді) за користуванням кредитом, 10035,74 грн. (десять тисяч тридцять п'ять гривень 74 коп.) пені, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.05.2015 р.

Суддя Гумега О.В.