Рішення

від 22.04.2015 по справі 922/1668/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р.Справа № 922/1668/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом ПП "Юкон-М", м. Харків до ТОВ "Торгівельний Будинок "Богодухівська птахофабрика", с. Хролі про стягнення коштів за участю :

позивача - Калмикова Н.А. - за дов.;

відповідача - не зявився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "Юкон-М" звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача, ТОВ "Торгівельний будинок "Богодухівська птахофабрика" суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції 563 194,62 грн. (сума основного боргу 438596,62 грн., інфляційні 124598 грн.), пеню в сумі 57057,35 грн., та 3% річних в розмірі 5712,87 грн.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.04.2015 року по 22.04.2015 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

22.01.2013 р. між ПП «Юкон-М» (Охоронне агентство або Охорона) та ТОВ "ТД «Богодухівська птахофабріка" (Замовник) був укладений договір № 25 про надання охоронних послуг.

На підставі п. 2.5. договору № 25 від 22.01.2013 р. Позивачем та відповідачем складені та підписані акти огляду технічного стану об'єкта та передання об'єкту під охорону.

Позивачем послуги охорони надавались на протязі дії договору № 25 від 22.01.2013 р. Про здійснення виконання договору ПП "Юкон-М" та "ТД "Богодухівська птахофабріка" складені акти здачі-приймання робіт, які підписані з боку позивача та відповідача, у актах зазначений період надання послуг, а також визначаються суми належні до сплати. Акт здачі-приймання робіт за грудень 2014 р. не підписано Відповідачем, натомість акт був направлений Відповідачу, про що свідчить відповідна поштова квитанція та повідомлення про вручення 06.03.2015 р., і на підставі п. 7.5. договору № 25 від 22.01.2013 р. та відсутності заперечень, вважається що послуги у грудні надані.

Відповідачем проводилась оплата послуг за договором. Підтверджено наданою позивачем довідкою ПАТ «УкрСиббанк» № 223/52-3-48-11 від 17.04.2015 р. про отримання оплат ПП «Юкон-М» від ТОВ "ТД «Богодухівська птахофабріка".

Пунктом 7.4. договору № 25 від 22.01.2013 р. встановлюється, що оплата здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Охоронним агентством та Замовником у актах до договору № 25 від 22.01.2013р. визначені суми за надані послуги за червень 2014 р. - 81816 грн., за липень - 82 152 грн за серпнь 2014 р. - 82 152 грн., за вересень 2014 р. - 71 736 грн., за жовтень 2014 р. - 71736 грн. За листопад 2014 р. - 71 736 грн. за грудень 2014 р. - 34 398 грн.

Але в порушення умов договору, відповідач свої зобов"язання з оплати послуг охорони здійснів тільки частково. Оплачені послуги охорони до травня 2014 р. включно та частково за червень - 57129,38 грн.

Охоронним агентством та Замовником у актах до договору № 25 від 22.01.2013р. визначені суми за надані послуги за червень 2014 р. - 81816 грн., за липень - 82 152 грн за серпнь 2014 р. - 82 152 грн., за вересень 2014 р. - 71 736 грн., за жовтень 2014 р. - 71736 грн. За листопад 2014 р. - 71 736 грн. за грудень 2014 р. - 34 398 грн.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 978 ЦК України встановлений обов'язок особи, що охороняють сплачувати охоронцю щомісячно встановлену плату.

Відповідач оплату не здійснив.

А тому у суду є всі підстави вважати відповідача таким, що прострочив виконання зобов"язання в розумінні ст.612 ЦК України.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано суду належних доказів здійснення оплати послуг або мотивованих заперечень щодо надання послуг охорони, позовні вимоги в частині стягнення суми оплати за послуги охорони в сумі 438596,62 грн., суд вважає законними, належним чином обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.5. договору, сторонами встановлено, що , відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума пені складає 57 057,35 грн. яка відповідає умовам договору, вимогам діючого законодавства та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем заявлений до стягнення індекс інфляції - 124598 грн., що включено до суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції та складає - 500424,56 грн. 3% річних - 5712,87 грн.

Доказів сплати або спростування заявленої до стягнення заборгованості відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,12,22,33,34,43,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельній будинок "Богодухівська птахофабрика" (62480, Харківська область, Харківський район, с. Хролі, вул. Червоноармійська/Миколаївська, 25/2, р/р 260090101603 в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» МФО 380054, код 32611873) на користь Приватного підприємства "Юкон-М" (поштова адреса 61003, м. Харків, пров. Короленка, 19 юридична адреса: 61010 м. Харків, вул. Валер'янівська, 4, р/р 26009222561800 в ПАТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код 34862876) суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції 563194,78 грн. (основний борг 438596,62 грн., інфляційні 124598 грн.), пені 57057,35 грн., 3% річних 5712,87 грн. та судового збору 11263,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.04.2015 р.

Суддя С.А. Прохоров

Справа № 922/1668/15