Рішення

від 17.04.2015 по справі 926/304/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2015 р. Справа № 926/304/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій Вест» м.Львів

До Комунальної медичної установи «Міська клінічна лікарня №2» м.Чернівці

Про стягнення заборгованості в сумі 76686,52 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

Від позивача : Гентош Р.Є. - представник (дов. № 3 від 12.02.2015р.) Від відповідача : Лащук Н.Я. - гол.бухг.(дов.№1 від 05.03.15р.), Андронік Н.В.- нач. план. економ.відділу(дов.№2 від 05.03.15р.), Дяченко М.М.- гол.спец.пр.доп.(дов.№3 від 16.04.15р.) СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій Вест» м.Львів 17.02.2015 року (згідно штемпелю на конверті) звернулося з позовом до Комунальної медичної установи «Міська клінічна лікарня №2» м.Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 76686,52 грн., з яких сума основного боргу 63000 грн., сума штрафу 9450 грн., сума інфляційних 3843грн. та сума 3% річних 393,52 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на 24.10.2014 року між ТОВ «Меркурій Вест» (продавець) та Комунальною медичною установою «Міська клінічна лікарня №2» (покупець) було укладено договір № 1710, за умовами якого продавець поставляє покупцеві товар, а саме: монітор пацієнта «Оберіг»-12OE з вмонтованим модулем CO2 основного потоку зі стандартними аксесуарами (повітряний адаптер п/н 6063-00 з сенсором CO2), 24-14-0007 та термопринтером для ZD120E/D, 20-08-0003 код ДК 016-2010 26.01.1 «Устаткування радіологічне, електро-медичне та електротерапевтичне», а останній сплачує вартість товару на протязі 10 календарних днів після передачі товару.

21.11.2014 року сторони договору підписали накладну № Н-1710, відповідно до якої товар був поставлений покупцю на суму 63000 грн. Відповідач, в порушення умов договору, оплату за прийнятий товар станом на дату направлення позову не провів, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 63000 грн. За невиконання умов договору позивач на підставі п.8.2 договору нарахував відповідачу штраф у розмірі 15% від несвоєчасно сплаченої суми в розмірі 9450 грн. та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3% річних за період з 02.12.2014р. по 16.02.2015р. в сумі 393,52 грн. і збитки завдані інфляційними процесами за період з грудня 2014р. по січень 2015р. в розмірі 3843 грн.

25.02.2015 року позовні матеріали були зареєстровані в канцелярії господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою суду від 25.02.2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.03.2015 року.

В своєму відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнає в частині стягнення суми основного боргу в сумі 63000 грн., в частині ж стягнення суми штрафу, інфляційних та 3% річних просить відмовити, посилаючись на те, що заборгованість за оплату отриманої продукції виникла не з його вини, а в зв'язку з тим, що управління державної казначейської служби України не провело зазначений платіж.

Ухвалою суду від 11.03.2015 року розгляд справи було відкладено на 31.03.2015 року в зв'язку з нез'явленням представника позивача.

Ухвалою суду від 31.03.2015 року задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних до 7308 грн. та в частині стягнення 3% річних до 538,51 грн. та цією ж ухвалою розгляд справи було відкладено на 17.04.2015 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.04.2015 року, представник позивача підтримав свої позовні вимоги в частині стягнення суми штрафу, 3% річних та інфляційних і зауважив, що відповідачем сума основного боргу була погашена в повному обсязі.

В свою чергу представник відповідача підтримав свої заперечення викладені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2014 року між ТОВ «Меркурій Вест» (продавець) та Комунальною медичною установою «Міська клінічна лікарня №2» (покупець) було укладено договір № 1710 (далі - Договір), за умовами якого продавець поставляє покупцеві товар, а саме: Монітор пацієнта «Оберіг» -12OE з вмонтованим модулем CO2 основного потоку зі стандартними аксесуарами (повітряний адаптер п/н 6063-00 з сенсором CO2), 24-14-0007 та термопринтером для ZD120E/D, 20-08-0003 код ДК 016-2010 26.01.1 «Устаткування радіологічне, електро-медичне та електротерапевтичне», а останній сплачує вартість товару.

Відповідно до п.2.2 Договору кількість, асортиментний перелік Товару визначається в Додатку № 1 (Специфікація), який є невід'ємною частиною Договору.

Поставка товару здійснюється на протязі 30 календарних днів після підписання сторонами Договору (п.3.2 Договору).

Згідно з п.4.2 Договору товар вважається переданим Продавцем і прийнятий Покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними Сторонами накладними. Якщо за результатами приймання якість Товару не відповідає стандартам, технічним умовам, то Покупець має право відмовитись від приймання товару з настанням наслідків, зазначених у п.8.3 Договору.

За умовами п.5.2 Договору та згідно з додатком № 1 до Договору - Специфікація підтверджується, що вартість поставленого товару за Договором становить 57578,50 грн. та ПДВ - 5421,50 грн., що разом складає 63000 грн.

21.11.2014 року сторони договору підписали накладну № Н-1710, відповідно до якої товар був поставлений покупцю на суму 63000 грн.

27.11.2014 року зазначене обладнання представниками позивача було введено в експлуатацію, що підтверджено актом про введення в експлуатацію.

Відповідно до п.5.1. Договору покупець сплачує вартість товару на протязі 10 календарних днів після передачі товару.

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що Договір вважається укладеним з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 року.

Докази визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Відповідно до п.8.2 Договору у випадку прострочення виконання зобов'язання по оплаті Товару, Покупець сплачує Продавцю за вибором Продавця пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення або штраф у розмірі 15% від несвоєчасно сплаченої суми.

Факт отримання товару покупцем не заперечується.

23.01.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити оплату заборгованості.

29.01.2015 року відповідач повідомив позивача, що його установа є державною установою, фінансування здійснюється за рахунок коштів з державного бюджету, враховуючи йому не доведений кошторис на 2015 рік по кредиторській заборгованості за 2014 рік, він (відповідач) не має змоги погасити вказану заборгованість.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач в порушення умов договору оплату за прийнятий товар не провів, що призвело до виникнення заборгованості станом на дату направлення позову (17.02.2015р.) в сумі 63000 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо розрахунку за отриманий товар.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.8.2 Договору відповідачу правомірно нараховано штраф за несвоєчасне здійснення розрахунків в розмірі 15% від суми простроченого зобов'язання, що становить 9450 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. За весь час прострочення сума складає 7308 грн. інфляційних нарахувань та 538,51 грн. 3% річних, що підтверджується розрахунками, наданими позивачем.

Отже, позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф в сумі 9350 грн., суму інфляційних в розмірі 7308 грн. за період з грудня 2014 року по березень 2015 року та суму 538,51 грн. 3% річних за аналогічний період.

Враховуючи, що після порушення провадження у справі (25.02.2015р.) відповідачем було погашено суму основної заборгованості в розмірі 63000 грн. (11.03.2015р.), що підтверджено випискою по особовому рахунку позивача, а також заявлено сторонами у судовому процесі, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

За таких обставин та враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Що ж стосується заперечень відповідача слід зазначити, що обов'язок оплатити виконані роботи у відповідача виник в силу факту укладення вказаного договору (дана правова позиція суду узгоджується з висновками ВГСУ викладеними у Постанові від 28.09.2010р. у справі № 18/269/08).

У відповідності до ч. 1 ст. 96, ч.1 ст. 625 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе замовником, оскільки відповідно до приписів статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів. Відповідна позиція відповідає практиці застосування статті 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Судові витрати віднести на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунальної медичної установи «Міська клінічна лікарня №2» м.Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 1-а, (код 01989022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій Вест» м.Львів, вул. І.Франка, 107/7, (код 38738525) - 9450 грн. штрафу, 538,51 грн. 3% річних, 7308 грн. інфляційних нарахувань та 1827 грн. судового збору.

3. В частині стягнення суми боргу в розмірі 63000 грн. провадження у справі припинити.

Повний текст рішення складено 20.04.2015 року

Суддя С.М.Гушилик