Постанова

від 30.04.2015 по справі 904/585/13-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2015 року Справа №904/585/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М .- доповідача,

суддів: Науменка І.М., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

від УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська: Щукіна А.Д., довіреність №86/01/40 від 12.01.15;

від ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Конкорд": Каукалова І.А., довіреність №13 від 16.02.15;

від арбітражного керуючого: Ричкова Ю.А., довіреність №2466 від 20.05.13;

інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» та управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 року у справі №904/585/13-г

за заявою управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Стальмонтаж», м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 10.03.2015 року (суддя Камша Н.М.) клопотання арбітражного керуючого Остапенко Є.С. задоволено, затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора станом на 23.02.2015 року на суму 44 265, 34 грн. За оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Стальмонтаж" стягнуто на користь арбітражного керуючого Остапенко Євгена Сергійовича з:

- управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 6, 64 грн.;

- Бабушкінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська Стягнути 0, 89 грн.;

- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області 0, 89 грн.;

- Бабушкінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 0, 89 грн.;

- публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" 44 256, 03 грн.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що протоколом комітету кредиторів №4 від 06.03.2015 року вирішено затвердити звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ ВКФ "Стальмонтаж" станом на 23.02.2015 року за рахунок коштів боржника чи коштів, отриманих від продажу його майна. Однак в результаті здійснення ліквідаційної процедури будь-яких активів у банкрута не виявлено. Тому, суд першої інстанції зазначив, що оплату послуг за 1,5 роки здійснення ліквідаційної процедури та відшкодування витрат арбітражного керуючого слід здійснити за рахунок кредиторів по справі пропорційно сумам заявлених грошових вимог.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулись публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» (т.3 а.с.73-75, 114-116 (уточнення від 17.03.2015 року вих. №576) та управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (т.3 а.с.141-146) із апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувану ухвалу в частині затвердження звіту ліквідатора щодо оплати послуг та витрат кожним кредитором за принципом пропорційності.

В обґрунтування своїх вимог Банк зазначає, що суд першої інстанції безпідставно затвердив звіт ліквідатора про оплату його послуг за пропорційним принципом, оскільки по перше, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить норм, які зобов'язують Банк оплатити послуги ліквідатора та відшкодувати витрати за пропорційним принципом, по - друге, рішенням комітету кредиторів боржника від 06.03.2015 року вирішено питання відшкодування витрат та виплати винагороди ліквідатору за рахунок наявних у боржника коштів або коштів, одержаних від продажу його майна. Банк зауважує, що суд не дослідив які дії вчиненні ліквідатором на виконання покладених на нього обов'язків в період ліквідаційної процедури, а саме в березні, липні, серпні, листопаді 2013 року та в квітні - серпні 2014 року. Оскільки в зазначений період жодні дії ліквідатором не вчинялись, є безпідставною виплата, затверджена судом.

У своїй апеляційній скарзі Пенсійний фонд зазначає, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не визначений обов'язок кредитора оплати послуги та відшкодувати витрати арбітражного керуючого ліквідатора у справі про банкрутство пропорційно сумі заявлених кредиторських вимог. Крім того, у Пенсійного фонду відсутні кошти на сплату цих витрат.

22.04.2014 року від арбітражного керуючого Остапенко Є.С. надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому ліквідатор зазначає, що доводи апеляційних скарг є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала винесена у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у справі.

30.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. В судовому засіданні присутні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство боржника в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи відсутні обґрунтування поважності підстав неявки представників в засідання апеляційного господарського суду. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізацію ними права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Вивчивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Стальмонтаж» за спрощеною процедурою, в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно інформаційного листа ВГС України від 28 березня 2013 року №01-06/606/2013 норми нової редакції Закону у справах про банкрутство відсутнього боржника не застосовуються, оскільки процедура банкрутства такого боржника цією редакцією Закону не передбачена. Тому заява (заяви) про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника подана (подані) до 19 січня 2013 року розглядається (розглядаються) за правилами попередньої редакції Закону.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2013 року (т.1 а.с.45-47) визнано боржника банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура у справі, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Остапенко Є.С. та зобов'язано вчинити певні дії.

03.02.2014 року ліквідатор звернувся до суду з клопотанням про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора та стягнення коштів на оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора пропорційно до визнаних кредиторських вимог (т.1 а.с.189-194). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 року (т.1 а.с.236-239) клопотання відхилено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року (т.2 а.с.58-60), залишеною без змін постановою касаційної інстанції від 17.06.2014 року (т.2 а.с.125-129), скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 року в частині відхилення клопотання ліквідатора; затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора за період з 26 лютого 2013 року по грудень 2013 р. (включно) в загальній сумі 23 330, 87 грн. При цьому апеляційна інстанція зазначила, що оплату послуг ліквідатора та відшкодування його витрат слід здійснювати за рахунок кредиторів пропорційно розміру їх вимог відповідно до реєстру вимог кредиторів.

10.03.2015 року ліквідатор звернувся до суду з клопотанням про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора пропорційно до визнаних кредиторських вимог станом на 23.02.2015 року (т.3 а.с.49-51), яке задоволено повністю, однак з чим не погоджується ПАТ «АКБ «Конкорд» та управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, це є предметом оскарження.

Перевіривши доводи сторін у справі і давши їм правову оцінку, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги апеляційних скарг публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» (далі - Банк) та управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі - Пенсійний фонд) підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частин 12-16 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на час провадження у справі) оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Аналіз норм законодавства, яке регулює розмір оплати послуг ліквідатора, дає підстави прийти до висновку про те, що при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, але і дії, які вчинялись ліквідатором у цій період.

Комітет кредиторів у складі єдиного кредитора ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» (т.1 а.с.211-212) вирішив затвердити оплату послуг ліквідатора у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника (т.1 а.с.216-217), що становить 2 436 грн. з грудня 2013 року.

У звіті про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ виробничо-комерційної фірми «Стальмонтаж», складеного станом на 23.02.2015 року (т.3 а.с.36-41), відображено 44 265,34 грн. При цьому, як вірно зазначено у оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, за період з 26 лютого 2013 року по грудень 2013 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом вже затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора в загальній сумі 23 330,87 грн. (т.2 а.с.58-60). Постанова апеляційної інстанції від 03.04.2014 року залишена без змін Вищим господарським судом постановою від 17.06.2014 року (т.2 а.с.125-129).

Пунктом 2 частини 1 статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, предметом розгляду господарського суду міг бути тільки звіт про оплату послуг ліквідатора за період зсічня 2014 року по лютий 2015 року , а в іншій частині провадження у справі має бути припиненим через наявність вже існуючого рішення з цього питання. Наразі, судом першої інстанції, цього зроблено не було, хоча в оскаржуваній ухвалі суду і зазначено про наявність відповідного рішення касаційної інстанції.

Отже, в частині затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора за період з 26 лютого 2013 року по грудень 2013 року на суму 23 330,87 грн. провадження у справі слід припинити .

Що стосується періоду з січня 2014 року по 23 лютого 2015 року, то у звіті вказана лише кількість робочих днів, і не зазначено, які саме дії вчинялись ліквідатором у даному періоді (т.3 а.с.52-54), тобто факт надання його послуг не є підтвердженим.

З відзиву на апеляційну скаргу ліквідатора Остапенко Є.С. вбачається, що останнім протягом 2014 року вчинялися певні дії, а саме:

- в січні проведені збори комітету кредиторів, прийнято участь у судових засіданнях господарського суду Дніпропетровської області (т.3 а.с.183);

- в лютому надано відповідь ліквідатору ДП «Кум-122» «НВП Криворіжстальконструкція» Вербицькому О.В. на заяву про зміну сторони (кредитора) її правонаступником; до господарського суду першої інстанції надано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заяву про визнання грошових вимог (т.3 а.с.185,187,188);

- в березні сформовано повідомлення про розгляд вимог кредиторів (т.3 а.с. 189);

- у квітні приймав участь у судовому засіданні апеляційного господарського суду (т.2 а.с.56);

- у травні надано клопотання про видачу судового наказу (т. а.с.191-192);

- у червні - доказів вчинення будь-яких дій не надано;

- у липні надано відзив на заяву кредитора та заяву про порушення кримінальної справи (т.3 а.с.193-194, 200-201);

- у серпні надано заяву про зміну сторони (стягувача) її правонаступником, також надано відповідь ліквідатору ЗАТ «НДВП Криворіжстальконструкція» (т.3 а.с.194-195); повідомлено ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» про проведену ліквідатором боржника роботу (т3 а.с.197-198).

З 01.01.2013 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1 218,00 грн., тому у розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат (частина 14 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») складає щомісячно суму 2 436,00 грн., згідно рішення комітету кредиторів (т.1 а.с.216-217). Відтак, за період січень - травень, липень - серпень 2014 року підтвердженими є дії ліквідатора, та підлягає стягненню у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника (рішення комітету кредиторів від 10.01.2014 року, оформлене протоколом №2), сума в розмірі 16 673,00 грн., також підлягають відшкодуванню кошти, витрачені ліквідатором на поштові відправлення в сумі 921,36 грн., що разом становить 17 594,36 грн.

Апеляційний господарський суд також враховує практику Вищого господарського суду України щодо обов'язковості дослідження не тільки періоду здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, але і дій, які ним вчинялись в цей період (постанова ВГС України від 05.03.2015 року у справі №904/585/13-г (колегія суддів у складі: головуючий суддя: Удовиченко О.С., судді: Міщенко П.К., Поліщук В.Ю.).

В частині затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора за період з 26 лютого 2013 року по грудень 2013 року на суму 23 330,87 грн. провадження у справі слід припинити, з посиланням на частину 2 статті 80 ГПК України, відповідно до якої господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

За таких обставин справи, оскаржувана ухвалу суду першої інстанції в даній справі прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в розумінні положень статті 104 ГПК України є підставами для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101-104, 106 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» та управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 року у справі №904/585/13-г задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 року у справі №904/585/13-г скасувати.

Клопотання арбітражного керуючого Остапенко Є.С. - задовольнити частково, затвердити звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника за період з січня по серпень 2014 року в розмірі 17 594,36 грн.

В частині затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора за період з 26 лютого 2013 року по грудень 2013 року на суму 23 330,87 грн. провадження у справі припинити.

В решті вимог апеляційних скарг - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 30.04.2015 року

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя І.М. Науменко

Суддя Ю.Б. Парусніков