Постанова

від 28.04.2015 по справі 14-4-27/115-08-5213

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2015 р.Справа № 14-4-27/115-08-5213

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів : Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання О.М. Шитря

за участю представників:

від позивача - В.В. Куликовський, довіреність б/н від 25.12.2014;

від відповідача (товариства з обмеженою відповідальністю "Ладаекспорт-Юг)- директор ОСОБА_2; В.Я. Слепньов, довіреність б/н від 19.06.2014;

від відповідача (ОСОБА_4) - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод"

на рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2014

у справі №14-4-27/115-08-5213

за позовом: закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод"

до відповідачів:

-товариства з обмеженою відповідальністю "Ладаекспорт-Юг";

- ОСОБА_4;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Одеської міської ради

про визнання недійсними заяв, рішення загальних зборів, угоди та про відновлення порушених корпоративних прав

ВСТАНОВИВ:

В травні 2008р. закрите акціонерне товариство "Одеський автоскладальний завод" (далі- ЗАТ «ОдАЗ») звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ладаекспорт -Юг" (далі- ТОВ "Ладаекспорт -Юг»), господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ладаекспорт -Юг" (далі-ГТОВ "Ладаекспорт -Юг"), товариства з обмеженою відповідальністю "Martorelli s.r.l." (далі-ТОВ "Martorelli s.r.l."), ОСОБА_4 про:

-визнання недійсною заяви від 30.04.2001 про вихід ЗАТ "ОдАЗ" із складу учасників СП "Ладаекспорт -Юг" № 2-34;

-визнання недійсною заяви від 28.12.2001 про вихід ЗАТ "ОдАЗ" із складу учасників СП "Ладаекспорт -Юг" № 812-01;

-визнання недійсними рішень загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт Юг", викладених в протоколі від 01.06.2001;

-визнання недійсною угоди від 19.09.2001 про відступлення частки ЗАТ "ОдАЗ" в СП "Ладаекспорт -Юг" на користь СП "Ладаекспорт -Юг";

-визнання недійсною довіреності від 11.03.2002 від ТОВ "Martorelli s.r.l."(Рим) на право керувати і розпоряджатися від імені "Martorelli s.r.l." часткою ТОВ "Vittorio Martorelli s.r.l." в статутному фонді СП "Ладаекспорт -Юг";

-визнання недійсними рішень загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт - Юг", викладених в протоколі від 29.05.2002;

-визнання недійсною нової редакції статуту ТОВ "Ладаекспорт -Юг", зареєстрованої Ленінською районною адміністрацією Одеського міського виконавчого комітету під реєстровим №04056925Ю0010592 від 11.06.2002;

-визнання недійсною нової редакції установчого договору, зареєстрованої Ленінською районною адміністрацією Одеського міського виконавчого комітету під реєстровим №04056925Ю0010592 від 11.06.2002;

-відновлення ЗАТ "ОдАЗ" у складі учасників СП "Ладаекспорт -Юг" з часткою 40% в статутному фонді СП "Ладаекспорт -Юг" (150 000 дол. США).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2010 в частині визнання недійсними заяви від 30.04.2001 про вихід ЗАТ із складу учасників СП "Ладаекспорт -Юг" №2-34, заяви від 28.12.2001 про вихід ЗАТ із складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг" №812-01, довіреності ТОВ "Martorelli s.r.l." (Рим) від 11.03.2002 р. на право керувати і розпоряджатися від імені "Martorelli s.r.l." часткою ТОВ "Martorelli s.r.l." в статутному фонді СП "Ладаекспорт -Юг" провадження у справі було припинено на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (том 4 а.с.62-63).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.11.2010 (суддя Літвінов С.В.) в позові відмовлено повністю (том 4 а.с.65-68).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2010 (колегія суддів у складі: Поліщук Л.В. -головуючий, Бандура Л.І., Туренко В.Б.) рішення Господарського суду Одеської області від 12.11.2010 залишено без змін (том 5 а.с.30-39).

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2011 (колегія суддів у складі: Хандурін М.І. - головуючий, Білошкап О.В., Заріцька А.О.) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2010 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.11.2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області (том 5 а.с.89-91).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.11.2014 (колегія суддів у складі: Горячук Н.О. - головуючий, Гут С.Ф., Щавінська Ю.В.) провадження у справі в частині визнання недійсними заяви від 30.04.2001 №2-34 про вихід ЗАТ "Одеський автоскладальний завод" зі складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг" та заяви від 28.12.2001 №812-01 про вихід ЗАТ "Одеський автоскладальний завод" зі складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг" припинено, в решті позовних вимог відмовлено у повному обсязі (том10 а.с.155-159).

Не погодившись з вказаним рішенням, ЗАТ "ОдАЗ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2014 скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. ТОВ "Ладаекспорт-Юг" проти задоволення апеляційної скарги висловило заперечення. Інші учасники судового процесу участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (том 12 а.с.190-191); власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не висловили.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2011 позивачем було подано «уточнений позов» (том 8 а.с.40-58), в якому він просив:

-визнати недійсним заяву від 30.04.2001 №2-34 про вихід ЗАТ "ОдАЗ" із складу учасників СП" Ладаекспорт-Юг";

-визнати недійсним заяву від 28.12.2001 №812-01 про вихід ЗАТ "ОдАЗ" із складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг";

-визнати недійсним рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", викладені в протоколі загальних зборів СП "Ладаекспорт-Юг" від 01.06.2001;

-визнати недійсною угоду від 19.09.2001 між СП "Ладаекспорт-Юг" та ЗАТ "ОдАЗ" про відступлення частки Закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" в Спільному підприємстві "Ладаекспорт-Юг" на користь СП "Ладаекспорт-Юг";

-визнати недійсним рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", викладені в протоколі від 29.05.2002;

-відновити закрите акціонерне товариство "Одеський автоскладальний завод" (код ЄДРПОУ: 00231604) у складі правонаступника спільного підприємства "Ладаекспорт-Юг" (код ЄДРПОУ: 14309994) у товаристві з обмеженою відповідальністю "Ладаекспорт-Юг" (код ЄДРПОУ: 14309994) з часткою 40% в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Ладаекспорт-Юг" (код ЄДРПОУ: 14309994).

Вказана заява місцевим господарським судом розцінена як «уточнення до позову» та прийнята до розгляду, що вбачається із змісту рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2014.

Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що Господарський процесуальний кодекс України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

В даному випадку ЗАТ «ОдАЗ» подано ще два позови немайнового характеру: про визнання недійсними заяв ЗАТ «ОдАЗ» про вихід із складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг" від 30.04.2001 №2-34 та від 28.12.2001 №812-01.

Враховуючи вищевказані положення законодавства, судова колегія зазначає, що пред'явлення додаткових позовних вимог після порушення провадження у справі по своїй суті є поданням іншого позову.

Таким чином, місцевий господарський суд зазначену заяву від 04.12.2013 в частині вимог про визнання заяв ЗАТ «ОдАЗ» про вихід із складу учасників СП" Ладаекспорт-Юг" від 30.04.2001 №2-34 та від 28.12.2001 №812-01 не повинен був приймати до розгляду, оскільки в цій частині вона подана з порушенням норм чинного законодавства, тим більше, при первісному зверненні до суду позивачем заявлялись такі самі вимоги про визнання недійсними заяв від 30.04.2001, від 28.12.2001 про вихід ЗАТ "ОдАЗ" із складу учасників СП "Ладаекспорт -Юг". І як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2010 у даній справі в частині визнання недійсними заяв про вихід ЗАТ із складу учасників СП "Ладаекспорт -Юг" від 30.04.2001 №2-34 та від 28.12.2001 №812-01 провадження у справі було припинено.

Жодним учасником судового процесу, в тому числі позивачем, дана ухвала не оскаржена.

В силу положень частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Враховуючи положення зазначеної процесуальної норми, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними заяв ЗАТ "ОдАЗ" від 30.04.2001 №2-34 та від 28.12.2001 №812-01 підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а не на підставі пункту 2 частини першої вказаної статті, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2010 спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав по суті не вирішувався. Однак зазначене порушення норм процесуального права не призвело до прийняття неправильного рішення, а тому підстав для скасування оспореного рішення Господарського суду Одеської області колегія в цій частині суддів Одеського апеляційного господарського суду не вбачає.

Відтак предметом спору у даній справі є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", оформлених протоколами загальних зборів СП "Ладаекспорт-Юг" від 01.06.2001 та від 29.05.2002, визнання недійсною угоди від 19.09.2001, укладеної між СП "Ладаекспорт-Юг" та ЗАТ "ОдАЗ", а також вимоги про відновлення ЗАТ «ОдАЗ» у складі правонаступника СП "Ладаекспорт-Юг" з часткою 40% в статутному фонді ТОВ «Ладаекспорт-Юг».

Заслухавши пояснення представників ЗАТ "ОдАЗ" та СП "Ладаекспорт -Юг", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Згідно преамбули статуту ЗАТ «ОдАЗ», затвердженого рішенням зборів акціонерів №1 від 29.08.1994 та зареєстрованого рішенням виконкому Ленінської районної ради м.Одеси 16.09.1994 за №00231604, товариство засновано шляхом реорганізації орендного підприємства «Одеський автоскладальний завод» (том 1 а.с.31-34).

27.04.2001 загальними зборами акціонерів ЗАТ "ОдАЗ" головою правління товариства обрано ОСОБА_14, що вбачається з протоколу №7 від 27.04.2001 (том 1 а.с.93-94, том 12 а.с.87-92).

30.04.2001 голова правління ЗАТ "ОдАЗ" ОСОБА_14 звернувся до керівника СП "Ладаекспорт-Юг" з заявою про вихід ЗАТ "ОдАЗ" із числа учасників СП, в зв'язку з чим просив виплатити позивачеві вартість частини майна товариства в статутному капіталі СП "Ладаекспорт-Юг" та вжити інші необхідні заходи, пов'язані з виходом зі складу учасників підприємства (том 1 а.с.44).

Відповідно до пунктів 3.1, 4.6 статуту СП "Ладаекспорт-Юг", затвердженого рішенням зборів засновників від 25.04.1992 та зареєстрованого виконавчим комітетом Ленінської районної ради м. Одеси 10.07.1992 з урахуванням додатків до нього, зареєстрованих виконавчим комітетом Ленінської районної ради м. Одеси 20.04.1995 та 24.07.1996, спільне підприємство є юридичною особою у формі товариства з обмеженою відповідальністю за законодавством України; учасниками спільного підприємства "Ладаекспорт-Юг" є ЗАТ «ОдАЗ» з часткою 40%, фірма "Vittorio Martorelli s.r.l." з часткою 40%, ГТОВ "Ладаекспорт-Юг"-20% (том 1 а.с.51-62).

Рішенням загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", оформленим протоколом від 01.06.2001, вирішено:

1.Виключити у відповідності зі статтею 11 Статуту з складу правління СП "Ладаекспорт-Юг" ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18; обрати в склад правління:від ЗАТ «ОдАЗ» ОСОБА_14, ОСОБА_19, від фірми «Віторіо Мартореллі с.р.л.» ОСОБА_15, ОСОБА_20від ХООО "Ладаекспорт-Юг" ОСОБА_21

2.Визнати результати діяльності СП "Ладаекспорт-Юг" задовільними; затвердити баланс за 2000 рік.

3.Звільнити з посади генерального директора СП "Ладаекспорт-Юг" ОСОБА_14 в зв'язку з переходом на іншу роботу; призначити ОСОБА_2 генеральним директором СП "Ладаекспорт-Юг".

4.Дати згоду ЗАТ «ОдАЗ» на передачу його частки в СП "Ладаекспорт-Юг" третім особам.

5.Провести реорганізацію СП "Ладаекспорт-Юг" шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю; доручити генеральному директору ОСОБА_2 підготувати необхідні документи для подальшої державної реєстрації.

6.Дозволити генеральному директору ОСОБА_2 реалізувати частину основних засобів підприємства для поновлення грошових коштів підприємства, а також доручити йому провести пошук інших джерел фінансування підприємства (том 1 а.с.46-48).

Положеннями статті 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, яка діяла на момент прийняття оспореного рішення від 01.06.2001) встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, яка діяла на момент прийняття оспореного рішення від 01.06.2001) збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства, як актів, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

На загальних зборах від 01.06.2001 були присутні учасники від ЗАТ "ОдАЗ" голова правління ОСОБА_14, від ГТОВ "Ладаекспорт-Юг" директор ОСОБА_22, від фірми «Martorelli s.r.l.» президент ОСОБА_15, які в сукупності володіють 100 відсотками голосів, тобто збори були повноважними щодо розгляду винесених на них питань. Загальні збори товариства проведені при наявності кворуму і на них був присутній позивач по справі. На зборах приймалися рішення, які були включені до порядку денного. За прийняті рішення проголосували учасники, які в сукупності володіють 100 відсотками голосів.

Вказані ж позивачем обставини не можуть бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів СП "Ладаекспорт-Юг", оформленого протоколом від 01.06.2001.

Зокрема, скаржник зазначає про те, що голова правління ОСОБА_14 не мав права брати участь та представляти інтереси ЗАТ «ОдАЗ» на загальних зборах в зв'язку з оскарженням ОСОБА_23 рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "ОдАЗ" від 27.04.2001, посилаючись на лист Ленінського районного суду м.Одеси від 31.05.2001.

Із змісту зазначеного листа вбачається, що ОСОБА_23 28.05.2001 подано скаргу до Ленінського районного суду м. Одеси на рішення зборів акціонерів ЗАТ "ОдАЗ" від 27.04.2001 і що відповідно до статті 248-4 Цивільно-процесуального кодексу України подання скарги зупиняє дію оскаржуваного документа (том 4 а.с.17).

Між тим зазначений лист не містить відмітки про дату та час отримання його ЗАТ «ОдАЗ», в матеріалах справи докази отримання зазначеного листа ЗАТ "ОдАЗ" також відсутні. Не подано учасниками судового процесу і доказів повідомлення СП "Ладаекспорт-Юг" до проведення загальних зборів учасників від 01.06.2001 про наявність такого спору. За таких обставин, доводи скаржника щодо неможливості ОСОБА_14 представляти інтереси ЗАТ «ОдАЗ» на загальних зборах СП "Ладаекспорт-Юг" 01.06.2001 колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду до уваги не приймаються. Тим більше, що в подальшому рішенням Іллічівського районного суду м. Одеси від 27.06.2001 у справі №2-1595 (справа була направлена до зазначеного суду Апеляційним судом Одеської області) в задоволенні скарги ОСОБА_23 та інших про визнання неправомочним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "ОдАЗ" від 27.04.2001 було відмовлено (том 4 а.с.18-19).

Крім того, відповідно до статті 48 Закону України «Про господарські товариства», в редакції, що була чинною на день проведення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Тому представництво ОСОБА_14 на загальних зборах СП "Ладаекспорт-Юг" 01.06.2001 від ЗАТ «ОдАЗ» не може бути визнано не легітимним.

Щодо заяви голови правління ЗАТ "ОдАЗ" від 30.04.2001, то зазначена заява залишилась не розглянутою СП "Ладаекспорт-Юг". Матеріали реєстраційної справи СП "Ладаекспорт-Юг" (том 8 а.с. 211-240, том 9 а.с. 1-102) не містять заяви ЗАТ "ОдАЗ" від 30.04.2001 про вихід зі складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг".

Із змісту реєстраційної справи СП "Ладаекспорт-Юг" вбачається, що 28.12.2001 голова правління ЗАТ "ОдАЗ" ОСОБА_14 звернувся до керівника СП "Ладаекспорт-Юг" з заявою №812-01 про вихід ЗАТ "ОдАЗ" із числа учасників СП "Ладаекспорт-Юг", в зв'язку з чим просив виплатити позивачеві вартість частини майна товариства в статутному капіталі СП "Ладаекспорт-Юг" та вжити інші необхідні заходи, пов'язані з виходом зі складу учасників підприємства (том 1 а.с.45, том 8 а.с.230).

Рішенням загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", оформленим протоколом від 29.05.2002, вирішено:

1.Вивести господарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ладаекспорт-Юг" зі складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг".

2.Дати згоду на уступку частки учасника СП "Ладаекспорт-Юг"-ТОВ «Vittorio Martorelli S.r.l», що дорівнює 39% в статутному фонді СП "Ладаекспорт-Юг", громадянину України ОСОБА_4

3.Прийняти громадянина України ОСОБА_4 до складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг" з часткою в статутному фонді СП "Ладаекспорт-Юг» 39%.

4.Вивести ЗАТ «ОдАЗ» зі складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг" на підставі його заяви про вихід зі складу учасників.

5.У зв'язку з виходом зі складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг", а саме: господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ладаекспорт-Юг" -20% в статутному фонді і ЗАТ «ОдАЗ» -40% в статутному фонді, розподілити частки вибувших учасників, що складає 60% статутного фонду, наступним чином:

-ТОВ «Vittorio Martorelli S.r.l» -49%;

-ОСОБА_4 - 11%.

Розмір частки учасників в статутному фонді СП "Ладаекспорт-Юг" з урахуванням проведеного перерозподілом часток вибувших учасників складає:

-ТОВ «Vittorio Martorelli S.r.l» -50%;

-ОСОБА_4 - 50%.

6.Реорганізувати СП "Ладаекспорт-Юг" шляхом перетворення в ТОВ "Ладаекспорт-Юг".

7.Викласти установчі документи в новій редакції. Генеральному директору ОСОБА_2 забезпечити проведення державної реєстрації нової редакції установчих документів. Текст установчих документів в новій редакції додається (том 1 а.с. 63-67, том 8 а.с.224-228).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про господарські товариства» (частина перша статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом N3095-III від 07.03.2002) збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

На загальних зборах, проведених 29.05.2002, були присутні від ЗАТ "ОдАЗ" голова правління ОСОБА_14, від ТОВ «Vittorio Martorelli S.r.l» -ОСОБА_2 Загальна кількість голосів, що належать особам, які зареєструвались для участі у зборах становить 80 % від загальної кількості часток. Отже, збори були повноважними щодо розгляду винесених на них питань.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29.08.2005, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20.12.2005 та ухвалою Апеляційного суду Харківської області, як суду касаційної інстанції від 18.01.2008, у справі №2-5382/05 за позовом ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 до ОСОБА_14, ОСОБА_2, ТОВ "Ладаекспорт-Юг" про відновлення порушених майнових прав, визнання незаконним рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг" від 29.05.2002 і відміни реєстрації ТОВ "Ладаекспорт-Юг" (далі- справа №2-5382/05) позовні вимоги задоволено частково: визнано незаконним рішення загальних зборів учасників від 29.05.2002 в частині задоволення заяви ЗАТ «ОдАЗ» про вихід зі складу учасників - пункт 4 загальних зборів ЗАТ «ОдАЗ» від 29.05.2002- недійсним, в решті позовних вимог про відновлення порушених прав, визнання незаконним рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг" від 29.05.2002 і відміни реєстрації ТОВ "Ладаекспорт-Юг" - відмовлено повністю (том 2 а.с. 85-93, том 12 а.с. 83).

В силу частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи зазначену процесуальну норму, не може не братися до уваги факт визнання недійсним пункту 4 рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", оформленого протоколом від 29.05.2002.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (пункт 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Предметом спору у даній господарській справі є, зокрема, вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 29.05.2002. Пункт 4 зазначеного рішення визнано недійсним, що свідчить про відсутність предмету спору та необхідність припинення провадження у цій частині на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи визнання недійсним в передбаченому законодавством порядку рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", оформленого протоколом від 29.05.2002, в частині виведення ЗАТ «ОдАЗ» зі складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг", підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання недійсними похідних пунктів 5 (про перерозподіл частки ЗАТ «ОдАЗ»), 7 (про викладення установчих документів в новій редакції) зазначеного рішення.

При цьому, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про преюдиціальність доводів Суворовського районного суду м. Одеси, викладених в мотивувальній частині рішення зазначеного суду, за яких був визнаний недійсним пункт 4 рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг" від 29.05.2002, а саме: про те, що рішенням загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", оформленим протоколом від 01.06.2001, прийнято рішення про задоволення заяви ЗАТ «ОдАЗ» про вихід зі складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг".

Із змісту рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", оформленого протоколом від 01.06.2001, вбачається, що пунктом 4 порядку денного слухали голову правління ЗАТ «ОдАЗ» про передачу частки в СП "Ладаекспорт-Юг", при цьому було запропоновано іншим учасникам придбати частку ЗАТ «ОдАЗ» в СП "Ладаекспорт-Юг"; ГТОВ "Ладаекспорт-Юг" та ТОВ "Vittorio Martorelli s.r.l." відмовились придбати частку, що стало наслідком прийняття рішення про надання згоди ЗАТ «ОдАЗ» на передачу його частки в СП "Ладаекспорт-Юг" третім особам (том 1 а.с.47). Питання ж стосовно розгляду заяви голови правління ЗАТ «ОдАЗ» про вихід зі складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг" на загальних зборах 01.06.2001 не розглядалось.

Стосовно заяви голови правління ЗАТ «ОдАЗ» про вихід зі складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг" від 28.12.2001 колегія суддів зауважує наступне.

Пунктом 7.2.6 статуту ЗАТ «ОдАЗ», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «ОдАЗ» протокол №7 від 27.04.2001 та зареєстрованого Ленінською районною державною адміністрацією 08.06.2001 (далі- статут ЗАТ «ОдАЗ»), передбачено, що до компетенції зборів відноситься визначення основних напрямків діяльності акціонерного товариства (том 8 а.с.177-189).

За своєю правовою природою прийняття рішення про вихід зі складу учасників товариства, що направлено на припинення корпоративних прав ЗАТ «ОдАЗ» в СП "Ладаекспорт-Юг", беззаперечно відноситься до основних напрямків діяльності підприємства позивача.

Згідно з пунктом 24 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 N740, що було чинним станом на день виникнення спірних правовідносин, у разі внесення до установчих документів змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) суб'єкта підприємницької діяльності, подаються оформлені згідно з вимогами законодавства документи, що засвідчують: добровільний вихід юридичної особи із складу засновників (учасників) - подається копія рішення засновника , а фізичної особи- нотаріально засвідчена заява; примусове виключення засновників (учасників) - рішення уповноваженого на це органу.

Аналіз змісту зазначеної норми дозволяє дійти висновку, що повідомлення про вихід може мати дві форми: заяви про вихід із товариства- для фізичної особи і рішення про вихід зі складу засновників (учасників)- для юридичної особи. Щодо юридичних осіб слід зазначити, що рішення про вихід є внутрішнім документом, тому формально воно також має супроводжуватись листом- заявою про вихід, адресованою товариству.

Однак рішення про вихід ЗАТ «ОдАЗ» зі складу учасників СП "Ладаекспорт-Юг" загальними зборами підприємства позивача не приймалось; голову правління на вчинення відповідних дій вищий орган товариства не уповноважував, що також свідчить про обґрунтованість доводів позивача щодо визнання недійсними похідних від пункту 4 пунктів 5 та 7 рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", оформленого протоколом від 29.05.2002.

Щодо решти питань, по яким було прийнято рішення на загальних зборах учасників СП "Ладаекспорт-Юг" 29.05.2002, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зазначає, що по цим питанням на зборах приймалися рішення, які були включені до порядку денного, за їх прийняття проголосували учасники, які в сукупності володіють 80 відсотками голосів.

У пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що безумовною підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішень про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Враховуючи те, що пункти 1, 2, 3, 6 рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", оформленого протоколом від 29.05.2002, ніяким чином не порушують права та інтереси ЗАТ «ОдАЗ», підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Позивач просив також визнати недійсною угоду про відступлення частки ЗАТ «ОдАЗ» в СП "Ладаекспорт-Юг" на користь СП "Ладаекспорт-Юг", укладену 19.09.2001 між ЗАТ «ОдАЗ» та СП "Ладаекспорт-Юг".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, місцевий господарський суд послався на те, що питання про визнання незаконною цієї угоди розглянуто Суворовським районним судом м. Одеси в рамках справи №2-65 і рішенням від 26.04.2010 цю угоду визнано законною, а тому, враховуючи положення частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факт законності цієї угоди не підлягає доказуванню.

Між тим колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на те, що преюдиціальне значення надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (пункт 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

19.09.2001 між ЗАТ «ОдАЗ» та СП "Ладаекспорт-Юг" укладено угоду про відступлення частки ЗАТ «ОдАЗ» в СП "Ладаекспорт-Юг" на користь СП "Ладаекспорт-Юг" (далі- угода від 19.09.2001), за умовами якої ЗАТ «ОдАЗ» передає свою частку в СП "Ладаекспорт-Юг" (40%) СП "Ладаекспорт-Юг" на підставі взаємозаліку вимог між сторонами. Зокрема, сторони узгодили:

1.Активи СП "Ладаекспорт-Юг" на момент виходу ЗАТ «ОдАЗ» складають 631800 грн.

2.Частка ЗАТ «ОдАЗ» 40% дорівнює 252 720 грн.

3.В поточному році СП "Ладаекспорт-Юг" понесло збитки.

4.Заборгованість ЗАТ «ОдАЗ» перед СП "Ладаекспорт-Юг" відповідно до акту звірки від 11.09.2000 складає 163 229,83 грн.

5.ЗАТ «ОдАЗ» приймає на себе борг свого дочірнього підприємства «Полуприцепрефрижератор» перед СП "Ладаекспорт-Юг" відповідно до акту звірки від 17.09.2001 і договору переводу боргу в розмірі 55 923,50 грн.

6. ЗАТ «ОдАЗ» визнає штрафні санкції за неналежне виконання гарантійних зобов'язань 1/137 від 25.06.1998 перед СП "Ладаекспорт-Юг" в розмірі 363 566,67 грн (том 1 а.с. 50).

Вказана угода скріплена печатками підприємств та підписана зі сторони СП "Ладаекспорт-Юг" генеральним директором, зі сторони ЗАТ "ОдАЗ" головою правління та арбітражним керуючим, без зазначення прізвищ останніх.

Позивач просив визнати зазначену угоду недійсною, посилаючись, зокрема, на перевищення повноважень головою правління ЗАТ «ОдАЗ» при її підписанні.

За приписами частини першої 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності ; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами 1, 3 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

За приписами частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно зі статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку він представляє лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Пунктами 7.7.1, 7.7.3 статуту ЗАТ «ОдАЗ» визначено, що виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління, яке очолює голова правління. Голова правління, який обирається на загальних зборах товариства терміном на 5 років, здійснює керівництво поточною фінансово-господарською діяльністю, в тому числі, зокрема, укладає від імені товариства будь-які угоди, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, договори купівлі-продажу, постачання, позики, перевезення та інші, кредитні угоди, інші юридичні акти на суму, яка не перевищує 5% статутного фонду товариства.

Відповідно до пункту 5.3 статуту ЗАТ «ОдАЗ» статутний фонд товариства складає 2169715,50 грн.

Отже, згідно положень статуту ЗАТ «ОдАЗ» голова правління мав право на укладення угод на суму, що не перевищує 108485,77 грн. Як вбачається із змісту оспореної угоди розмір частки ЗАТ «ОдАЗ» в СП "Ладаекспорт-Юг", що буда відчужена останньому, складає 252720 грн. Відтак, в силу положень статуту ЗАТ «ОдАЗ» спірний договір не належить до договорів, рішення на вчинення якого приймається головою правління товариства.

Рішення про відчуження частки ЗАТ «ОдАЗ» в СП "Ладаекспорт-Юг" загальними зборами підприємства позивача не приймалось; голову правління ні загальні збори ЗАТ «ОдАЗ», ні наглядова рада зазначеного товариства не уповноважували на підписання цієї угоди; будь-яких фактичних дій, які б свідчили про схвалення правочину, не вчинено; жодного доказу на підтвердження викладених в угоді обставин, таких як існування заборгованості ЗАТ «ОдАЗ» тощо, учасниками судового процесу не надано.

Крім того, ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2001 у справі №17-6-32-18-21/7215 про банкрутство ЗАТ «ОдАЗ» було запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна боржника, де б воно не знаходилося та в якому б вигляді воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються (том 12 а.с.121).

Зазначене свідчить про наявність підстав для визнання угоди від 19.09.2001 недійсною.

Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до статей 71, 75, 80 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Таким чином, правила про позовну давність до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", оформленого протоколом від 29.05.2002, та визнання недійсною угоди від 19.09.2001 застосовуються за положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

До винесення місцевим господарським судом рішення ТОВ "Ладаекспорт-Юг" подано заяву про застосування строків позовної давності (том 2 а.с.77).

Положеннями частини першої статті 261 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

У вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням позовної давності: для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу позовної давності за позовом про визнання правочину (договору) недійсним слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Саме таку правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №5013/492/12, від 02.09.2014 у справі №915/1437/13, пункті 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.10.2014 №01-06/1666/14.

Отже, днем початку перебігу позовної давності за позовом про визнання недійсною угоди від 19.09.2001 є день її укладення, за позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", оформленого протоколом від 29.05.2002,- дата його прийняття, оскільки голова правління товариства позивача безпосередньо приймав участь на цих зборах.

Позивач звернувся до господарського суду Одеської області лише в червні 2008 року, тобто після спливу позовної давності, про застосування якої одним із відповідачів заявлено до прийняття рішення господарським судом першої інстанції.

Частинами четвертою та п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (пункт 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

В суді апеляційної інстанції скаржником в письмових поясненнях від 15.04.2015 заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом (том 12 а.с. 84-86).

Клопотання мотивоване тим, що лише наприкінці 2010 року легітимне керівництво ЗАТ «ОдАЗ» повернулося до управління заводом і отримало доступ до документів, які слугували обґрунтуванням позову. Вищезазначені обставини обґрунтовані тим, що лише 02.12.2009 Вищий господарський суд припинив процедуру банкрутства відносно ЗАТ «ОдАЗ», але навіть після цього рейдери, в тому числі за участю ТОВ «Автозбірне виробництво» продовжували перешкоджати легітимному керівництву ЗАТ «ОдАЗ».

Зазначене твердження скаржника спростовується матеріалами справи. Зокрема, сам факт звернення з позовною заявою у 2008 р., а не у 2010р., свідчить про можливість звернення позивача з відповідним позовом до суду раніше строку, що пов'язується ним з поверненням легітимного керівництва заводу.

Крім того, згідно протоколу засідання наглядової ради ЗАТ «ОдАЗ» від 06.11.2003 на ОСОБА_17 (особу, що і на даний час є керівником підприємства позивача) було покладено виконання обов'язків голови правління товариства до проведення загальних зборів акціонерів (том 8 а.с.192-194). В задоволенні позовних вимог про визнання недійсним зазначеного рішення наглядової ради ЗАТ «ОдАЗ» від 06.11.2003 постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2009, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2009, у справі №4-32/22-09-645, було відмовлено (том 4 а.с.21-25).

За таких обставин, у колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку позовної давності. При цьому судом апеляційної інстанції враховується той факт, що позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції відхилялось припущення пропуску ним строку позовної давності за зверненням до суду з відповідними позовними вимогами, а тому клопотання про визнання поважними причин пропуску такого строку ним не заявлялось.

При цьому позивач посилався на те, що на зазначені вимоги не поширюються правила застосування строку позовної давності, оскільки і за правилами статті 83 Цивільного кодексу УРСР, і згідно положень статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав.

Проте з таким твердженням погодитись не можна, оскільки права учасників господарського товариства, пов'язані з правом участі в товаристві, не є особистими немайновими правами, тому позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства не належали до вимог, на які відповідно до статті 83 Цивільного кодексу УРСУ не поширювалась позовна давність. До таких позовів застосовуються правила про позовну давність.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 04.02.2015 у справі №902/1699/13, пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від №01-06/631/15 від 20.04.2015.

Відтак Господарський суд Одеської області, хоча і з інших підстав, але дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників СП "Ладаекспорт-Юг", оформленого протоколом від 01.06.2001, пунктів 1-3, 5-7 рішення, оформленого протоколом від 29.05.2002, угоди від 19.09.2001 та похідної від них вимоги про відновлення ЗАТ «ОдАЗ» у складі правонаступника СП "Ладаекспорт-Юг" з часткою 40% в статутному фонді ТОВ «Ладаекспорт-Юг». За таких обставин, підстав для зміни чи скасування оспореного судового акта місцевого господарського суду в цій частині колегія суддів не вбачає.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення").

Оскаржене судове рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2014 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним пункту 4 рішення загальних зборів учасників спільного підприємства "Ладаекспорт-Юг", оформленого протоколом від 29.05.2002, не відповідає цим вимогам з огляду на неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Судові витрати за апеляційною скаргою відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 80, 99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги закритого акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» відмовити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2014 у справі №14-4-27/115-08-5213 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним пункту 4 рішення загальних зборів учасників спільного підприємства "Ладаекспорт-Юг", оформленого протоколом від 29.05.2002. Провадження у справі в цій частині припинити.

В решті рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2014 у справі №14-4-27/115-08-5213 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 30.04.2015.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна