Ухвала

від 28.04.2015 по справі 710/194/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 710/194/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Красюк Г.П. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника відділу Держземагенства у Шполянському районі Черкаської області - завідувача сектору Державного земельного кадастру, на яку покладені обов'язки Державного кадастрового реєстратора, Лимар Людмили Петрівни на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 17.03.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до заступника начальника відділу Держземагенства у Шполянському районі Черкаської області - завідувача сектору Державного земельного кадастру, на яку покладені обов'язки Державного кадастрового реєстратора, Лимар Людмили Петрівни про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №НВ-7100437812013 та №НВ-71004437942013 від 12.07.2013 такими, що були сформовані, підписані та видані державним кадастровим реєстратором Лимар Л.П.; визнати протиправною дію державного кадастрового реєстратора Лимар Л.П., яка пов'язана з формуванням, підписанням та видачею витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №НВ-7100437812013 та №НВ-71004437942013 від 12.07.2013.

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 17.03.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3, згідно Державних актів на право власності на земельні ділянки серія НОМЕР_1 і серія НОМЕР_2 є власником двох земельних ділянок площею 3,23 га. кожна.

07.08.2014 ОСОБА_3 з повідомлення, яке їй надійшло від ТОВ «Українські аграрні традиції» дізналася, що відділом Держземагенства у Шполянському районі її земельним ділянкам з кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4, які зазначені в Державних актах на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 площею 3, 23 га та серії НОМЕР_2 площею 3, 23 га, виданих та зареєстрованих 20.01.2004р. за НОМЕР_6 та НОМЕР_7, присвоєно інші (другі) кадастрові номери НОМЕР_9 та НОМЕР_8

Разом з повідомленням ОСОБА_3 отримала чотири оригінали витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки № НВ - 7100437812013 та № НВ- 7100437942013 різні за змістом, в яких зазначено, що 12.07.2013 ОСОБА_3 звернулася з заявами №3В-7100475862013 та № 3В-7100475742013 до державного кадастрового реєстратора Лимар Л.П. про перереєстрацію земельних ділянок.

Всього сформовано, підписано та видано державним кадастровим реєстратором Лимар Л.П. шість примірників (оригіналів) витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки № НВ 7100437812013 та № НВ -7100437942013, два примірники знаходяться в Реєстраційній службі Шполянського районного управління юстиції, а чотири примірники знаходяться у позивача.

Вважаючи, що державний кадастровий реєстратор відділу Держземагенства у Шполянському районі Лимар Л.П. незаконно сформувала, підписала та видала оригінали витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки № НВ -710043792013 та № НВ -7100437942013 позивач звернулась з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до чинного законодавства України на кожну земельну ділянку повинен бути один витяг, але, як встановлено в судовому засіданні, фактично в наявності на кожну земельну ділянку є три витяги з Державного земельного кадастру, два з яких дають розширену інформацію про власника земельних ділянок, що порушує право позивачки, щодо захисту своїх персоніфікованих даних. Також, суд першої інстанції звернув увагу, що ОСОБА_3 з заявами про видачу витягів до Державного кадастрового реєстратора не зверталася.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що вона діяла у відповідності до ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а саме за заявами власниці земельних ділянок та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, шляхом внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру та відкриттям поземельних книг на ці земельні ділянки.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта та вважає правомірною оскаржувану постанову, з огляду на наступне.

Пунктом 10 ст. 791 Земельного кодексу України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VІ державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Згідно з ч.ч. 12, 13 ст. 21 вказаного Закону органи державної влади (крім Верховної Ради України) та органи місцевого самоврядування у строк не пізніше п'яти робочих днів після прийняття рішень про затвердження документації із землеустрою і технічної документації з оцінки земель, яка згідно з цією статтею є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх компетенції засвідчені копії вказаних рішень для внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру. Документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою та оцінки земель.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою (ч. 16 ст. 21 Закону №3613).

Частинами 1-3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Згідно з ч. 8 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 № 1051, відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі, зокрема витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;

Підпунктом 2 пункту 163 вказаного Порядку передбачено, що користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися шляхом отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них.

Згідно до п. 166 Порядку ведення Державного земельного кадастру для отримання витягу з Державного земельного кадастру, довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього заявник або уповноважена ним особа за дорученням власника земельної ділянки, або нотаріус відповідно до пункту 17 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» під час вчинення правочину щодо земельної ділянки подає Державному кадастровому реєстраторові:

1) заяву за формою згідно з додатком 42;

2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), або викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165 цього Порядку);

3) документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Відповідно до п. 167 зазначеного Порядку заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Державний кадастровий реєстратор надає протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви заявникові документ, передбачений пунктом 166 цього Порядку, або вмотивовану відмову в наданні такого документа. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявникові в день надходження відповідної заяви.

Заяви (запити) про отримання документів, передбачених пунктом 166 цього Порядку, обліковуються шляхом їх реєстрації у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати їх реєстрації та створенням їх електронних копій за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру (п. 169 Порядку).

Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що для отримання витягу з Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа за дорученням власника земельної ділянки подає Державному кадастровому реєстраторові відповідну заяву встановленої форми та документ, що підтверджує оплату послуг. Крім того, така заява про отримання витягу з Державного земельного кадастру реєструється у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй реєстраційного номера, фіксацією дати її реєстрації та створенням її електронних копій.

В матеріалах справи міститься чотири оригінали витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, два з них на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_9 і два на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_10, які скріплені підписом Лимар Л.П., та мокрою печаткою Державного кадастрового реєстратора «Лимар Людмила Петрівна», ідентифікаційний код 38345368 і вказано, що витяги підготував та надав Л.П.Лимар.

При цьому, позивач однозначно стверджує, що жодного разу з заявами про видачу витягів з Державного земельного кадастру до державного кадастрового реєстратора не зверталася. В матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_4, як власника земельних ділянок, до відповідача із заявою про отримання витягу з Державного земельного кадастру. Відповідачем не надано до суду на підтвердження правомірності своїх дій щодо видачі витягів з Державного земельного кадастру копії заяви ОСОБА_4 з присвоєним їй реєстраційним номером та датою її реєстрації.

Вказане свідчить про те, що відповідачем протиправно в порушення вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 № 1051 сформовано, підписано та видано витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №НВ-7100437812013 та №НВ-71004437942013 від 12.07.2013, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заступника начальника відділу Держземагенства у Шполянському районі Черкаської області - завідувача сектору Державного земельного кадастру, на яку покладені обов'язки Державного кадастрового реєстратора, Лимар Людмили Петрівни залишити без задоволення, а постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 17.03.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.