31/16-09-520
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" березня 2009 р.Справа № 31/16-09-520
Позивач: ВАТ «Південатоменергокомплект»
Відповідач: ДП „Одеська залізниця”
про стягнення 2 818 грн. 80 коп.
Суддя господарського суду
Одеської області Лєсогоров В.М.
В засіданні приймали участь представники:
від позивача: Гризан О.П.
від відповідача: Гордієнко М.В. (26.02.2009 року був присутній Кіташевський Д.А.)
СУТЬ СПОРУ: позивач вимагає стягнути з відповідача 2 818 грн. 80 коп. збитків завданих нестачею вантажу.
З відзиву на позов від 17.03.2009 року убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві.
Представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача позов не визнав.
Матеріалами справи встановлено:
Відповідно до залізничної накладної № 49833625 від 07.01.2009 року ТОВ «ТК Схід регіон» (вантажовідправник) відправило на адресу позивача 2 вагона (№ 65699019, № 67854919) з вантажом вугілля АМ у вологому стані в кількості: у вагоні № 65699019 - 69 000 кг. нетто, у вагоні № 67854919 - 69 000 кг. нетто. Вантаж завантажений засобами відправника, розміщений та закріплений відповідно до технічних умов правильно. Вантаж маркований вапном. Залізниця призначення - Одеська залізниця.
Відповідно до досильної залізничної накладної № 51459912 від 10.01.2009 року вагон № 67854919 досланий до відправки № 49833625.
Відповідно до комерційного акту серії БК № 047778/33/1 від 12.01.2009 року щодо вказаної залізничної накладної (вагон № 67854919), вантаж перевозився на відкритому рухомому складі, вагон технічно справний, вантаж завантажений засобами відправника. Нестача вантажу 6 600 кг. На поверхні вантажу виявлені заглиблини. Витікання вантажу немає. Люка плотно зачинені. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє у місцях заглиблин. В місцях заглиблин доступ до вантажу усунений шляхом маркування вапном. Вантаж якого не вистачає у вагоні поміститися міг.
З акту загальної форми № 2700 від 11.01.2009 року щодо вказаного вагону убачається, що на поверхні вантажу є заглиблини, витікання вантажу немає, люка плотно зачинені.
З акту загальної форми № 2716 від 11.01.2009 року щодо вказаного вагону убачається, що на поверхні вантажу є заглиблини, витікання вантажу немає, маркування відсутнє, є доступ до вантажу, доступ до вантажу у місцях заглиблин усунений шляхом маркування вапном, люка плотно зачинені.
З приводу вказаних актів слід вказати, що наявність на поверхні вантажу заглиблин свідчить, що вантаж вилучався з вагону сторонніми особами (інше в актах не зазначено).
Таким чином з вказаних актів убачається, що під час залізничного перевезення невідомі особи мали доступ до вантажу, внаслідок якого утворили недостачу вантажу в кількості 6 600 кг.
З матеріалів справи (довідка вантажовідправника від 02.03.2009 року) убачається, що ціна вугілля складає 537 грн. за 1 тону.
Відповідно до ст. 308, 310, 314 ГК України - Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Відповідно до „Статут залізниць України” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 –110 - Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. 111 - Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли: а) вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. 113 - За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. 114 - Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до розґяснення ВГСУ від 29.09.2008 року № 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" –2.7. Згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. 3.18. Стаття 23 Статуту надає право під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених пунктом 6.1 Правил оформлення перевізних документів, оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць. Отже, у разі виявлення недостачі в окремому вагоні норму природної втрати та граничне розходження визначення маси нетто слід застосовувати саме щодо цього вагона, а не до загальної маси всього маршруту або групи вагонів. 3.21. З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Відправник відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення перевізних документів може робити у залізничній накладній відмітку про застосування додаткових заходів щодо збереження вантажу, про відвантаження вантажу із "шапкою", а також про нанесення на поверхню вантажу захисного маркування. Якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із "шапкою", нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без "шапки", без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.
В даному випадку до залізничного перевезення залізниця відправлення прийняла без зауважень вантаж вугілля АМ у вологому стані в кількості: у вагоні № 65699019 - 69 000 кг. нетто, у вагоні № 67854919 - 69 000 кг. нетто.
Вантаж був завантажений у вагон № 67854919 відкритого рухомого складу технічно справний засобами вантажовідправника.
З моменту прийняття вантажу до перевезення і до моменту видачі вантажу відповідальність за збереження вантажу несе залізниця.
На станцію призначення вантаж у вагоні № 67854919 прибув з ознаками втрати у дорозі через доступ до вантажу невідомих осіб.
Нестача вантажу у вагоні № 67854919 з урахуванням норм нестачі (2% - вантаж у вологому стані) складає 5 220 кг.
Збитки розраховуються з урахуванням ціни вугілля 537 грн. за 1 тону і складають 2 803 грн. 14 коп.
Таким чином з Одеської залізниці на користь позивача підлягають стягненню 2 803 грн. 14 коп. збитків завданих нестачею вантажу.
Відповідно позов до Одеської залізниці підлягає частковому задоволенню.
Господарський суд відхиляє правові позиції відповідача в зв`язку з їх невідповідністю законодавству та обставинам справи.
Судові витрати по держмиту та ІТЗ судового процесу слід покласти на сторони пропорційно задоволеної вимоги.
Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.
Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача частини фактично понесених позивачем судових витрат у справі і вирішити питання про покладення на позивача частини фактично понесених ним судових витрат у справі в зв`язку з частковою відмовою в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ДП „Одеська залізниця” код 01071315 (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) на користь ВАТ «Південатоменергокомплект»код 19356455 (Одеська область, Біляївський район, с. Вигода, вул. Енергетиків, 12/16) - 2 803 грн. 14 коп., 101 грн. 43 коп. по держмиту, 117 грн. 34 коп. за ІТЗ судового процесу.
В іншої частині в задоволенні позову –відмовити.
Покласти на ВАТ «Південатоменергокомплект» судові витрати у справі по держмиту в сумі 57 коп. та за ІТЗ судового процесу в сумі 66 коп.
Рішення набуває законної сили з 28.03.2009 р.
Суддя Лєсогоров В. М.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2009 |
Оприлюднено | 22.08.2009 |
Номер документу | 4396386 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Лєсогоров В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні