Рішення

від 06.07.2009 по справі 10/34-09-1139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/34-09-1139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2009 р.Справа  № 10/34-09-1139

за позовом Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»

до відповідача Одеська залізниця   

про стягнення 65,14 грн.   

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін   

від позивача: Кульшик К.В.  за довіреністю від 30.12.2008р. №020/7-1077

від відповідача:  Кіташевський Д.А. за довіреністю від 08.01.2009р. №121  

Суть спору: ДП «Одеський морський торговельний порт»звернулося  до Одеської залізниці з позовом, в якому просить суд повернути ДП «Одеський морський торговельний порт»безпідставно списані залізницею кошти в розмірі 65,14 грн. шляхом їх зарахування на особовий рахунок Одеського порту №1131830, відкритий Одеською залізницею для проведення розрахунків за надані послуги та обліку сплачених сум.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно та  в порушення умов договору від 01.07.2003р. (п.п.2.3.,3.2.), умов договору від 13.12.2005р. (п.п.7.4.,7.7.,7.8.), Статуту залізниць України (ст.62), Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (п.9 розділ 2), Правил розрахунків за перевезення вантажів (розділ 2), Правил обслуговування  залізничних під'їзних колій (розділ 2), ст.ст.11,13,14,525,526 ЦК України списані  з особового рахунку позивача грошові кошти в сумі 65,14 грн., а тому ці кошти підлягають поверненню на рахунок позивача.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву, яка  залучена судом до справи 22.04.2009р. та заяву від 20.05.2009р. за вх. №12334, згідно з якою, позивач просить суд  стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 65,14 грн., які безпідставно списані відповідачем.

У судовому засіданні представник відповідача надав усні заперечення на позов, згідно з якими,  просить позов залишити без задоволення, з посиланням при цьому на те, що надані залізницею послуги за ведення облікової картки, декадної заявки, візування документів, вартість бланків, повідомлення про прибуття вантажу, доставляння бланків не відноситься до послуг, які пов'язані  з обробленням транзитних вантажів, а тому оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2009р. строк вирішення спору у даній справі продовжений до 05.07.2009р.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 17.06.2009р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між Одеською залізницею (Залізниця, відповідач) та ДП «Одеський морський торговельний порт»(Порт, позивач) укладений договір про обробку вагонів з вантажами №ОД/М-05-819д-НЮ, термін дії якого встановлений з 13.12.2005р. до 13.12.2008р., та згідно з яким, залізниця здає/приймає, а Порт приймає /здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського залізничного транспорту, а також господарські вантажі для Порту або для його контрагентів.

За надані залізницею послуги Порт зобов'язується  здійснювати відповідні розрахунки, порядок проведення яких, передбачений розділом 7 договору, умовами п.7.8. якого передбачено, що розрахунки між залізницею і портом за усіма видами платежів проводяться через Одеський технологічний центр по обробці документів (ТехПД-1) Залізниці на умовах попередньої оплати у розмірі не менше 50%, виходячи із плати нарахованої за попередній місяць. Сума вноситься не пізніше 10 числа місяця наступного  за звітним періодом. Після закінчення  місяця проводяться остаточні розрахунки протягом п'яти банківських днів після пред'явлення  Станцією акта виконаних робіт та рахунку. Списання грошей з особистого рахунку Порту проводиться, в акцептному порядку на підстав накопичувальних карток підписаних представником Порту.

В подальшому між сторонами укладені додаткові угоди до цього договору, якими в тому числі внесені до зміни до п.7.8. договору, а саме додаткова угода від 08.02.2007р., згідно з якою, п.7.8. договору втрачає свою чинність та викладається в наступній редакції: «Розрахунки між залізницею і портом за усіма видами платежів проводяться через Одеський технологічний центр по обробці документів (ТехПД-1) Залізниці на умовах попередньої оплати у розмірі не менше 100%, виходячи із плати нарахованої за попередній місяць. Сума вноситься протягом перших п'яти банківських діб місяця. Після закінчення  місяця проводяться остаточні розрахунки протягом п'яти банківських днів після пред'явлення  Станцією акта виконаних робіт та рахунку. Списання грошей з особистого рахунку Порту проводиться, в акцептному порядку на підстав накопичувальних карток підписаних представником Порту, а 09.12.2008р.  між сторонами укладено додаткову угоду, згідно з якою, дія договору від 13.12.2005р. продовжується до 01.03.2009р.

Також між сторонами укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 01.07.2003р. №131830 КД-4025, з відповідними доповненнями до договору та додатковими угодами до нього, згідно з якими, Залізниця зобов'язується здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з Портом за перевезення вантажів і надані послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати Порту відповідні розрахункові  документи через станцію Одеса-Порт. Для проведення розрахунків і обліку сплачених сум Залізниця відкриває для Поту особовий рахунок  з присвоєнням коду №1131830.

У п.3.2. цього договору також передбачено, що у міру виконання  перевезень та надання послуг Залізниця списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку Порта на підставі перевізних документів та узгоджених накопичувальних карток , відомостей плати за користування вагонами, контейнерами.

Разом з тим господарським судом встановлено, що на виконання  умов вищевказаних договорів Залізницею  у період з 01.12.2008р. по 31.12.2008р. надані позивачу відповідні послуги, про що складено накопичувальні картку №31121151, згідно з якою, до сплати  позивачем підлягає сума 162900,43 грн., в т.ч. 116 грн. –плата  за користування вагонами під час їх затримки (код платежів 183), 130654,19 грн. - плата за подачу та забирання вагонів (код платежу 185), 13247,94 грн. –плата за повідомлення (код платежу 211), 2865,20 грн. –плата за візування (код платежу 214), 4578,20 грн. –плата за оформлення облікових карток (код платежу 215), 11264,90 грн. –плата за складання заявок (код платежу 223), 174 грн. –плата за не очищення вагонів (код платежу 240).

В свою чергу позивачем вказана накопичувальна картка підписана із зауваженням, а саме, позивач визнав суму 18708,30 грн., що підлягає до сплати по кодам платежів 214,215,223,  але зауважив, що з цієї суми на суму 18382,60 грн. нараховується ПДВ 20%, а на суму 325,70 грн. – нараховується ПДВ 0% відповідно до Закону України «Про транзит вантажів». З аналогічними зауваженнями позивач підписав і акт виконаних робіт від 31.12.2008р., згідно з яким, відповідачем за грудень 2008 року надані позивачу послуги по накопичувальній картці по додатковим зборам на загальну суму 38347,49 грн., в т.ч. ПДВ 6391,25 грн.  

Між тим Перелік документів №601 від 06.01.2009р., який складений Центром оброблення перевізних документів ТехПД свідчить, що з позивача списано плату за надані залізницею послуги із нарахуванням ПДВ в сумі, проти якої заперечував позивач, як при підписанні  накопичувальної картки №31121151, так і при підписанні акту виконаних робіт від 31.12.2008р.

В подальшому позивач звернувся з претензіями до Єдиного технологічного центру по обробленню документів за вих. №070/6 від 13.01.2009р., до начальника станції Одеса-Порт за вих.№070/16 від 20.01.2009р., до начальника Одеської залізниці за вих.№070/20 від 22.01.2009р. з вимогою повернення незаконно списаних грошових коштів в сумі 65,14 грн.

Згідно з листом ТехПД, який наданий у відповідь на претензію позивача сума, яка списана з позивача по накопичувальній картці №31121151 за грудень 2008 року не підлягає перерахунку, оскільки надані послуги (за ведення облікової картки, декадної заявки, візування документів, вартість бланків, повідомлення про прибуття вантажу, доставляння бланків) не відноситься до послуг, які пов'язані  з обробленням транзитних вантажів, а тому оподатковуються ПДВ на загальних підставах. Аналогічний за змістом лист надісланий позивачу і Фінансово-економічною службою Одеської залізниці. У листі від 11.02.2009р., який наданий у відповідь на претензію позивача, відповідач також посилається на те, що сума, яка списана з позивача по накопичувальній картці №31121151 не підлягає перерахунку, оскільки надані послуги за ведення облікової картки в сумі 81,60 грн., складання декадної заявки в сумі 177,0 грн.,  візування документів в сумі 66,70 грн., не відноситься до послуг, пов'язаних з обробленням транзитних вантажів і оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову,  виходячи з наступного:

Як вище встановлено господарським судом,  ПДВ у розмірі 20% нараховане відповідачем позивачу на суму послуг, що надані відповідачем при перевезенні вантажів, зокрема послуги із  складання декадної заявки,  із візування документів та  з оформлення облікових карток.

У відповідності до ч.1 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України регулюються нормами Закону України «Про транзит вантажів». Згідно зі ст. 1 вказаного Закону транзит вантажів –це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про транзит вантажів»транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту і контейнери вважаються прохідними через територію України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України. Під транзитними послугами (роботами) розуміється безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи) в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про транзит вантажів»транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту. При цьому договори (контракти) про надання (виконання) транзитних послуг (робіт) укладаються як між резидентами і нерезидентами, так  і між самими резидентами і нерезидентами, які вільно обирають комплекс транзитних послуг (робіт), їх надавачів (виконавців), а також засоби транзиту залежно від умов перевезень. Згідно з ч.1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору  не встановлені законом. У відповідності до ст. 6 Закону України «Про транзит вантажів»транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною складеною мовою міжнародного спілкування. У разі транзиту вантажів залізничним транспортом до митних органів подається накладна ЦІМ (СІМ), накладна УМВС (СМГС) або накладна ЦІМ/УМВС (СІМ/SMGS, ЦИМ/СМГС), що містить відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Таким чином, положення Закону України «Про транзит вантажів»свідчать, що належними доказами транспортно-експедиційного обслуговування саме транзитних вантажів та виконання транзитних послуг (робіт), пов'язаних з транзитом вантажів, є договори, що укладені у відповідності з положеннями ст.ст. 1,7 названого Закону та залізничні накладні ЦІМ (СІМ) або УМВС (СМГС), які підтверджують укладення та виконання такого договору його сторонами.

Так позивачем надано до суду договір від 13.12.2005р. та договір від 01.07.2003р. із залізницею, які засвідчують зобов'язання залізниці виконувати роботи, в тому числі пов'язані з транзитом вантажу.

В грудні 2008р. через Одеський порт було оформлено 2 відвантаження транзитних вантажів: 1 вагон №67494310 з країною відправлення та країною призначення –Молдова та 22 вагони №№68379502, 61540050, 67412650, 60467784, 68048202, 68475656, 68981638, 67695304, 65191751, 61161840, 63100051, 62954631, 68443514, 65466286, 68312263, 68633775, 68399039, 61130233, 63049944, 65182586, 66423815, 60020443 з країною відправлення – Ізраїль та країною призначення –Казахстан.

Стосовно транзитних вантажів саме у цих вагонах відповідач надав позивачу послуги на загальну суму 325,70 грн.

Відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951р., положення якої розповсюджуються на Україну (як транзитну країну відправлення зазначених вантажів залізничним транспортом), а саме ст. 7, на перевезення зазначених транзитних вантажів були укладені між Одеським портом та залізницею договори перевезення з відповідним оформленням накладних. Позивачем додатково надані суду копії залізничних накладних СМГС №42102647 (щодо 1 вагона, що прямував транзитом на Молдову) та №№42102232-42102253 (щодо 22 вагонів, які прямували транзитом з Ізраїлю на Казахстан). На залізничних накладних СМГС проставлений календарний штемпель станції відправлення Одеса-Порт Одеської залізниці та визначений як відправник позивач. Прийом зазначеного вантажу до перевезення здійснюється відповідно до ст. 8 зазначеної Угоди, у питаннях прийому та відправлення  вантажів по вагонними, дрібними відправками та відправками великотоннажних контейнерів, що не висвітлені у ст.8, слід керуватися внутрішніми правилами, діючими на залізниці відправлення  (п.7 ст. 8 Угоди).

Відповідно до вимог митного законодавства України Південною митницею (Україна) зазначений вантаж був оформлений у режимі транзиту, про що свідчать митні декларації, копії яких додані позивачем до суду за №500060736/8/004285 (відносно 1 вагона з транзитним вантажем) та №500060736/8/004251 (відносно 22 вагонів з транзитним вантажем).

Зазначені залізничні накладні СМГС та митні декларації складалися за участю залізниці та надавалися їй в якості документів, які прямували разом з транзитним вантажем.

Таким чином, виходячи із вимог Закону України «Про транзит вантажів»та наявних в матеріалах справи накладних, договорів, митних декларацій, інших документів,  господарський суд дійшов висновку, що послуги на суму 325,70 грн., які надані  залізницею Одеському порту,   пов'язані з транзитом вантажу (23 вагони).

У відповідності до п.п. 3.1.1 п 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування за загальним правилом є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території  України. Пунктом 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Проте, відповідно до п. 5.15. ст. 5 вказаного Закону звільняються від оподаткування  операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України. Крім того, відповідно до абз.3 п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»операції з поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України. Оподатковуються у порядку, передбаченому пунктом 5.15 цього Закону.

Таким чином Законом України «Про податок на додану вартість»встановлена єдина підстава для звільнення від звільнення від оподаткування вказаних послуг, а саме їх пов'язаність із перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України.

Зважаючи на вищевикладене та виходячи з матеріалів справи позивач є учасником транзиту, а послуги на суму 325,70 грн., які надані відповідачем позивачеві, пов'язані з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через територію України.

При цьому, як встановлено господарським судом,  на суму наданих залізницею послуг з подачі-прибирання та користування 23 вагонами з транзитним вантажем, по яким і були нараховані вищезазначені додаткові збори на суму 325,70 грн., ПДВ залізницею не нараховувався та не стягувався відповідно до п.5.15 ст. 5  Закону України «Про податок на додану вартість».

Оскільки положеннями п.5.15 ст. 5  Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України звільняються від оподаткування, то включення залізницею у вартість наданих нею послуг на суму 325,70 грн. у відношенні транзитного вантажу податку на додатку вартість за ставкою 20% і подальше включення його до платежів Одеського порту є неправомірним.

Отже, позовні вимоги Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»про стягнення з Одеської залізниці безпідставно списаної грошових коштів в сумі 65,14 грн. є обґрунтованими і правомірними, а тому задовольняються господарським судом.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.  

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»задовольнити.

        2.Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26031100003 в Одеській філії АБ «Експрес-Банк», МФО 328801) на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»(65026, м. Одеса, Митна пл.,1, код ЄДРПОУ 01125666, р/р 26004124091 в ВАТ «МТБ»м. Іллічівська, МФО 328168) безпідставно списані кошти в сумі 65,14 (шістдесят п'ять) грн. 14 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку.

        Рішення підписане 06 липня 2009 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.