Рішення

від 29.01.2007 по справі 3/296-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/296-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.01.2007                                                                Справа №  3/296-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Вецало М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом приватного підприємства "Біолюкс", м. Комсомольськ Полтавської області, до закритого акціонерного товариства "Техагротранс", м. Гола Пристань Херсонської області, про  стягнення 2452грн.50коп. основного боргу, 299грн.51коп. пені,

за участю представників

позивача: на засідання суду не прибув,

відповідача: на засідання суду не прибув.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 2452грн.50коп. основного боргу, 299грн.51коп. пені,  відповідно до умов договору поставки від 28.08.2003 року № 404.

Представник позивача, повідомленого про час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, на засідання суду не з'явився, не скориставшись  своїм правом на участь у судовому процесі, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Представник відповідача, повідомленого про час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, на засідання суду не з'явився, не скориставшись  своїм правом на участь у судовому процесі, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.01.07 р. винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області від 12.12.06 р. № 295 справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

За накладною № 6 від 22.04.2004 р. приватне підприємство "БІОЛЮКС" поставило, а закрите акціонерне товариство "ТЕХАГРОТРАНС" 26.04.2004 р. прийняло та зобов'язалося оплатити товар на загальну суму 2 452, 50 гри.

26.04.2004 р. ПП "БІОЛЮКС" виставило рахунок відповідачу на оплату вартості партії товару в сумі 2 452, 50 грн., поставленого за вищезгаданою накладною.

Станом на день подання позову ЗАТ "ТЕХАГРОТРАНС" не сплатив ПП "БІОЛЮКС" вартість поставленого товару в сумі 2 452,50грн.

09.10.2006 року на адресу відповідача позивачем було надіслано претензію.

Відповіді на претензію позивач не отримав, грошові кошти в погашення боргу від ЗАТ "ТЕХАГРОТРАНС" не надійшли.

Відповідно до положень ст. ст. 202, 203 Господарського кодексу України, ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання відповідача по оплаті вартості товару за накладною № 6 від 22.04.2004 р. та Договором не припинилося.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідні положення містяться у ст. 525 ЦК України.

Згідно частин 2 та 3 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання

Згідно з ч. 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і влорядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. ч. 4 та 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.  При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або  у  певній,  визначеній  грошовій  сумі,  або  у  відсотковому відношенні  до суми  зобов'язання  незалежно  від  ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках,  розмір  яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України  (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами у Договорі взагалі не передбачена відповідальність відповідача за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені тому, питання про її розмір зазначене позивачем у позовній заяві безпідставно.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України  (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 2452грн.50коп. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення пені у розмірі 299грн.51коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з закритого акціонерного товариства "Техагротранс", ідентифікаційний код - 22731247, адреса - будинок № 2, вулиця Будівельників, місто Гола Пристань Херсонської області, р\рахунок –не відомий на користь приватного підприємства "Біолюкс", ідентифікаційний код –31908748, адреса –квартира № 51, будинок № 20, вулиця Добровольського, місто Комсомольськ Полтавської області, р\рахунок –не відомий,  2452грн.50коп. основного боргу, 90грн.90коп. витрат по сплаті державного мита,  105грн.16коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.            Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.           Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині, щодо стягнення 299грн.51коп. пені.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя                                                                                     Ю.В. Гридасов.  

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України                                                            "12" лютого 2007 р.