Рішення

від 29.04.2015 по справі 371/418/15-ц

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.04.2015 Єдиний унікальний № 371/418/15-ц

Провадження 2/371/195/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Гаврищука А.В.,

при секретарі - Годжаєвій З.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Миронівського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ Держземагенства України у Миронівському районі Київської області, ОСОБА_3 про визнання права на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на ? частину земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із названим позовом, посилаючись на те, що 19 грудня 2010 померла його мати ОСОБА_4. За життя померла розпочала приватизацію земельної ділянки, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Миронівського району Київської області, проте отримати державний акт не встигла. Після її смерті відкрилась спадщина на усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.

Він та його сестра ОСОБА_3 є єдиними спадкоємцями за законом першої черги після смерті матері. В межах шестимісячного строку вони звернулися до Бериславської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу (державного акту на право власності на земельну ділянку, сертифіката на право на земельну ділянку (пай), свідоцтва про право власності на земельну ділянку), які повинні бути зареєстровані за законодавством на момент виникнення права власності.

Після цього позивач звернувся до ОСОБА_2 сільської ради Миронівського району Київської області з клопотання про надання дозволу на завершення приватизації, однак йому було відмовлено у зв'язку з тим, що сільська рада не має повноважень щодо надання такого дозволу.

У зв'язку з цим він змушений звернутися до суду та просить визнати за ним право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 2,8300 га, кадастровий №3222989100:06:202:0041, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Миронівського району Київської області, пай №531- в порядку спадкування після смерті матері.

У судове засідання позивач не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради сільський голова ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ Держземагенства у Миронівському районі Київської області ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом та заповітом відповідно до статті 1217 ЦК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України , входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

У судовому засіданні встановлено, що 19 грудня 2010 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КГ №151219, виданим 17 серпня 2012 відділом РАЦС Бериславського РУЮ Херсонської області /а.с.7/.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 є спадкоємцями за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами спадкової справи /а.с.43-104/.

У встановлений законом строк вони звернулися до Бериславської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу (державного акту на право власності на земельну ділянку, сертифіката на право на земельну ділянку (пай), свідоцтва про право власності на земельну ділянку), які повинні бути зареєстровані за законодавством на момент виникнення права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Паювання земель колишніх сільськогосподарських підприємств (колгоспів, радгоспів) повинно було здійснюватися після їх реформування у колективні сільськогосподарські підприємства (Указ № 666/94), передачі цим підприємствам земель у колективну власність, видачі державного акта на право колективної власності на землю. Коло осіб, які мають право на земельну частку (пай), встановлено Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям ".

Статтею 1 цього Указу передбачено , що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до ст. 2 Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Указом передбачено, що паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

За положеннями ст. 5 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Розпорядженням Миронівської районної державної адміністрації від 29.05.2008 року №283 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки взамін сертифікатів на право на земельні частки (паї) гр. ОСОБА_4, ОСОБА_7 для веденя товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради» надано дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації щодо виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів на право на земельні частки паї для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ріллі на території ОСОБА_2 сільської ради згідно з додатком.

Відповідно до положень ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Розпорядженням голови Миронівської райдержадміністрації №453 від 08.09.2008 було затверджено технічну документацію із землеустрою державних актів на право на земельні ділянки взамін сертифікатів на право на земельні частки (паї) гр. ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради.

Даним розпорядженням було визначено виготовити державні акти ОСОБА_4 загальною площею 2,83 га ділянка №531.

Земельна частка (пай) була виділена в натурі. Мало місце формування земельної ділянки, яке передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер. Згідно кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_4 земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8300 має кадастровий номер 3222989100:06:202:0041.

За життя ОСОБА_4 розпочала процедуру виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку загальною площею 2,8300 га, розташовану на території Маслівської сільської ради, пай №247, кадастровий номер 3222989100:06:202:0041, проте померла, не завершивши її та не отримавши правовстановлюючого документа на земельну частку (пай).

Пунктом 4.20 гл.10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 282/20595, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Витягу з Державного земельного кадастру.

У матеріалах справи міститься відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, що полягають у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане майно. Вказана обставина підтверджуються листом державного нотаріуса Бериславської районної державної нотаріальної контори Херсонської області №753/02-14 від 15.05.2013 року та матеріалами спадкової справи померлої ОСОБА_4 № 254/2011.

За положеннями ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз'яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного Кодексу, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця.

Померла ОСОБА_4 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, проте померла, не завершивши її та не отримавши правовстановлюючого документа на земельну ділянку.

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельної ділянки у власність, яке належало померлій на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Це право в порядку спадкування перейшло до позивача, який є спадкоємцем померлої за законом.

Враховуючи ті обставини, що позивач успадкував право на одержання ? земельної ділянки у власність, яке мала спадкодавець, та в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації і одержати правовстановлюючий документ на вказане майно, то успадковане право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

У статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 даного Кодексу визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до Законів України "Про державний земельний кадастр" та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються, а тому за позивачем в порядку захисту його спадкових прав необхідно визнати право на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

На підставі викладеного, ст.ст. 373, 1216, 1218, 1223, 1225, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 25, 79-1, 125, 152, 158 ЗК України,Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям ", ст. 5 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57- 60, 64, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на ? земельної ділянки площею 2,8300 га, кадастровий номер №3222989100:06:202:0041, пай 531, призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованого на території ОСОБА_2 сільської ради Миронівського району Київської області у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 19.12.2010 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис ОСОБА_8

Згідно з оригіналом

Суддя: А.В. Гаврищук