Рішення

від 05.08.2009 по справі 17/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.09                                                                                           Справа№ 17/50

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави уповноважених органів:

1.          Фонду державного майна України, м. Київ

2.          Управління пенсійного фонду України в Сокальському районі,  м. Сокаль

до відповідача-1: ВАТ “Червоноградська автобаза”, с. Острів

до відповідача-2: Підприємства з іноземними інвестиціями “Укртехсплав”, м. Київ

третя особа: Торгова біржа “Альянц”, м. Київ  

про визнання недійсним правочину: біржової угоди, укладеної в процедурі банкрутства ВАТ “Червоноградська автобаза”.

                                                     Суддя Ділай У.І.

За участю представників:

Від прокурора: Макогон Ю.І. –прокурор

Від позивача-1: не з'явився

Від позивача-2: Щудло Н.О. –зав. юридичного сектору

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України. Представник прокуратури не наполягає на  фіксації судового процесу технічними засобами.

Заяв та клопотань про відвід судді згідно із статтею 20 ГПК України,  не заявлено.

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Заступника прокурора Львівської області, м. Львів, в інтересах держави в особі: позивача-1: Фонду Державного майна України, м. Київ, позивача-2: Управління пенсійного фонду України в Сокальському районі, м. Сокаль Львівської області, до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства “Червоноградська автобаза”, с. Острів, до відповідача-2: Підприємства з іноземними інвестиціями “Укртехсплав”, м. Київ, про визнання недійсним правочину – біржового договору купівлі-продажу від 21.01.2005р. № 021550/14-10, зареєстрованого у Товарній біржі “Альянц”, відповідно до якої, Підприємство з іноземними інвестиціями “Укртехсплав” купило у ВАТ “Червоноградська автобаза” транспортний засіб –ЛАЗ 699Н, 1992 року випуску, кузов 31421, білого кольору, свідоцтво про реєстрацію серії ІНА № 596998, за ціною 6 135,00грн.; зобов‘язання Підприємства з іноземними інвестиціями “Укртехсплав” повернути ВАТ “Червоноградська автобаза” вищевказаний транспортний засіб та зобов‘язання ВАТ “Червоноградська автобаза” повернути Підприємству з іноземними інвестиціями “Укртехсплав” кошти отримані за оспорюваним договором, а саме 6 135,00 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.04.2009р.

З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи неодноразово відкладався.

В судових засіданнях прокурор подав документи, які вимагалися судом (оригінали –для огляду, копії до матеріалів справи), позовні вимоги підтримав частково, а саме, просить визнати недійсним правочин –біржовий договір купівлі-продажу від 21.01.2005р. № 021550/14-10, зареєстрований у Товарній біржі “Альянц”, відповідно до якої, Підприємство з іноземними інвестиціями “Укртехсплав” купило у ВАТ “Червоноградська автобаза” транспортний засіб –ЛАЗ 699Н, 1992 року випуску, кузов 31421, білого кольору, свідоцтво про реєстрацію серії ІНА № 596998, за ціною 6 135,00грн. та зобов‘язати Підприємства з іноземними інвестиціями “Укртехсплав” повернути ВАТ “Червоноградська автобаза” вищевказаний транспортний засіб; в частині позовних вимог про зобов'язання ВАТ “Червоноградська автобаза” повернути Підприємству з іноземними інвестиціями “Укртехсплав” кошти отримані за даним договором, а саме 6 135,00грн. залишити без розгляду за відсутністю належних і допустимих доказів в цій частині спору; судові витрати покласти на відповідачів пропорційно  до  задоволених позовних вимог.

Позивач-1 – Фонд державного майна України явку представника в судові засідання з невідомих причин не забезпечив, пояснень по суті заявленого позову суду не надав.

Представник позивача-2 –УПФ України в Сокальському районі надав суду письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких позивач-2 поданий прокурором позов підтимує.

Відповідач-1 в судове засідання повноважного представника не направив, був належним чином, під розписку, 13.04.2009р. повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи, рекомендованою поштою № 4163550.

Відповідач-2  в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив. не зважаючи на те, що був належним чином, під розписку, 10.04.2009р. повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи, рекомендованою поштою № 4163577.

Явку повноважного представника третьої особи в судові засідання з невідомих причин не забезпечено.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, та  Управління пенсійного фонду, суд прийшов до висновку, розглядати справу без участі представників позивача-1, відповідача-1 та відповідача-2, які були належним чином, під розписку, повідомлені про день, час та місце розгляду справи, однак своїм правом не скористалися, так як прокурором подано достатньо доказів, для розгляду справи без їх участі.

Частиною 2 статті 29 ГПК України передбачено, що  у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача, а відповідно до частини 4 цієї статті, прокурор, що подав позовну заяву, несе обов‘язки і користується правами позивача, крім права на укладення мирової угоди.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України – за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.11.2004р. у справі № 6/152-5/176 (7/45-7/45) про банкрутство ВАТ “Червоноградська автобаза” судом задоволено клопотання комітету кредиторів (а фактично МДПІ м. Червонограда, оскільки лише їх представник, згідно протоколу позачергових зборів комітету кредиторів від 17.11.2004р. підтримав у голосуванні пропозицію щодо відчуження майна боржника без плану санації) про погашення заборгованості по заробітній платі робітників ВАТ “Червоноградська автобаза” та зобов'язано Підприємство з іноземними інвестиціями “Укртехсплав” укласти договір купівлі-продажу, а ВАТ “Червоноградська автобаза” передати у власність майно, визначене для передачі (на суму 926 258 грн.); для виконання погашення заборгованості відмінено податкову заставу на майно (згідно переліку).          

Відповідно до Статуту ВАТ “Червоноградська автобаза”, Фонд Державного майна України є розпорядником корпоративних прав держави у розмірі 51% від статутного фонду.

Згідно ч. 1, п. 3 ч. 5 ст. 18 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника, керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника.

План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів та ін.

Керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує 50 %.

Інструктивним листом ФДМ України “Роз'яснення щодо погодження плану санації підприємств боржників”від 23.09.2002 р. № 10-17-11813, відповідно до абз. 6 ч. 5 ст. 18 Закону України № 784-14, погодження планів санації підприємств-боржників, у майні яких частка державної власності перевищує 50 %, має здійснювати ФДМ України.

Однак, в порушення вищезазначених вимог законодавства, судом винесено ухвалу щодо розпорядження майном підприємства-боржника в користь “інвестора”, при тому, що план санації ФДМ України не погоджений та не затверджений ухвалою суду.

Окрім цього, на час постановлення ухвали справі № 7/45-7/45, майно боржника не прийнято в господарське відання керуючим санацією та не проведено його інвентаризацію, що є порушенням п.1 ч. 6 ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В порушення вимог ч.1 ст.20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким передбачено реалізацію майна боржника на відкритих торгах, господарським судом Львівської області 30 листопада 2004 року постановлено ухвалу у справі № 7/45-7/45, якою дозволено реалізувати “санатору” ВАТ “Червоноградська автобаза” –Підприємству з іноземними інвестиціями “Укртехсплав” майно ВАТ “Червоноградська автобаза” (всього 117 позицій, 13 з яких об'єкти нерухомості та 102 транспортних засоби) на суму 989 131,00грн. (за експертною оцінкою).

Вказана ухвала оскаржена в касаційному порядку прокуратурою Львівської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2006р. у справі № 7/45-7/45 ухвалу господарського суду Львівської області від 30.11.2004р. у справі № 7/45-7/45 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході судового  розгляду спору  досліджено рішення господарського суду Львівської області від 27.05.2008р. у справі № 9/46 (19/201), яке набрало законної сили.

Як зазначив представник прокуратури у судовому засіданні, рішення господарського суду Львівської області від 27.05.2008р. у справі № 9/46 (19/201), яке набрало законної сили, має значення для даної справи, так як спір розглядався між тими самими сторонами, з тих самих підстав, тільки щодо іншого індивідуально визначеного майна.

Прокурор вважає, що факти встановлені вказаним рішенням, яке набрало законної сили, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Відповідно до статті  35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори, за винятком встановлених рішенням третейського суду,  під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постанова Вищого господарського суду України від 22.02.2006р. у справі № 7/45-7/45 набрала законної сили, відповідно до статті 85 ГПК України та є обов‘язковою до виконання відповідно до статті 124 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів даної справи, на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 30.11.2004р. у справі № 7/45-7/45 про банкрутство, 29.01.2005р. між ВАТ “Червоноградська автобаза” та Підприємством з іноземними інвестиціями “Укртехсплав” укладено біржовий договір купівлі-продажу від 21.01.2005р. № 021550/14-10, зареєстрований у Товарній біржі “Альянц”, відповідно до якого, Підприємство з іноземними інвестиціями “Укртехсплав” купило у ВАТ “Червоноградська автобаза” транспортний засіб –ЛАЗ 699Н, 1992 року випуску, кузов 31421, білого кольору, свідоцтво про реєстрацію серії ІНА № 596998, за ціною 6 135,00грн.

Частиною   4   статті   656  ЦК  України  визначено,   що  до  договору  купівлі-продажу на біржах застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно з приписами ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З наведеного вбачається, що ВАТ “Червоноградська автобаза”, не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо зазначеного транспортного засобу, вчинено правочин, а саме: укладено спірний  біржовий договір купівлі-продажу від 21.01.2005р. № 021550/14-10, без згоди Фонду державного майна України, обо‘язковість на отримання згоди якої визначена законом.

Отже, для укладення біржового договору купівлі-продажу від 21.01.2005р.                      № 021550/14-10, підприємствами, у майні яких частка державної власності перевищує 50 %, необхідним було отримання дозволу від органу уповноваженого управляти державним майном. Стосовно зазначеного в оспорюваному біржовому договорі купівлі-продажу майна таким органом є Фонд державного майна України.

Як вбачається із матеріалів даної справи, Фонд державного майна України такого дозволу не давав, в матеріалах справи такий дозвіл ФДМ України – відсутній.

Відповідно до вимог статті 133 ГК України, основу правового режиму майна суб‘єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності  та інші речові права – право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна.

Господарська діяльність може здійснюватись також на основі інших речових прав (права володіння, права користування, тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Статтею 141 ГК України, визначено особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання.

У частині 5 цієї статті визначено, що  види майна, що можуть перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб”єктом господарювання не допускається.

Відповідно до ст. 227 ЦК України: “Правочин юридичної особи, вчинений нею без  відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним”.

Згідно ст. 215 ЦК України: “Підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу”, а ст. 203 ЦК України передбачено: “Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а  також   моральним  засадам суспільства”.

Виходячи з вимог ст.216 ЦК України: “Недійсний  правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю”, таким чином, оскільки біржовий договір купівлі-продажу від від 21.01.2005р. № 021550/14-10, індивідуально визначеного нерухомого майна: транспортного засобу – ЛАЗ 699Н, 1992 року випуску, кузов 31421, білого кольору, свідоцтво про реєстрацію серії ІНА № 596998, за ціною 6 135,00грн., в силу ст. 215, 203 ЦК України є недійсним, відтак не створює юридичних наслідків.

Перелічені факти, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України та ч. 1 ст. 207 ГК України, є підставою для визнання недійсним правочину (біржового договору купівлі-продажу від від 21.01.2005р. № 021550/14-10).

Як зазначалося вище у цьому рішенні, постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2006р у справі № 7/45-7/45 скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 30.11.2004р. у справі № 7/45-7/45, на виконання якої був укладений оспорюваний договір купівлі-продажу.

Згідно із довідкою ТзОВ “Росан-Довіра – Реєстратор”від 25.03.2008р. № 183/3, який веде реєстр акціонерів ВАТ “Червоноградська автобаза” на підставі договору № 09/06 від 28.12.2006р., частка держави в особі Міністерства палива та енергетики у статутному фонді товариства складає 51%.

Статтею 326 ЦК України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, що належать державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Суб'єктами приватизації, відповідно до ст. 6 Закону України “Про приватизацію державного майна” є: державні органи приватизації, покупці (їх представники), посередники. Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні - ч. 1 ст.7 цього Закону. Частиною 3 цієї статті передбачено, що Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, зокрема: здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації; продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств; затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації; здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її кордоном.

Позов заявлено також і в інтересах Управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі –кредитора ВАТ “Червоноградська автобаза”, вимоги якого й надалі залишаються непогашеними, що підтверджується матеріалами даної справи, а тому, відповідно до ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” УПФ України у Сокальському районі теж вправі вимагати визнання спірної угоди недійсною.

Вирішуючи спір у справі, суд бере до уваги й ту обставину, що незаконність ухвали господарського суду Львівської області від 30.11.2004р. у справі про банкрутство ВАТ “Червоноградська автобаза”№ 7/45-7/45, на підставі якого й вчинено оспорюваний правочин, доводиться постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2006р. у даній справі.             Даний факт, відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України, не підлягає доведенню.

Враховуючи викладене, суд  дійшов  висновку про  недійсність  оспорюваного  правочину.

Щодо застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК України, то суд вважає, що такі наслідки підлягають застосуванню в частині повернення транспортного засобу з огляду на наступне.

В силу ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.        

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

В частині вимоги прокурора про зобов'язання ВАТ “Червоноградська автобаза” повернути  Підприємству з іноземними інвестиціями “Укртехсплав”кошти отримані за даним договором, а саме 6 135,00 грн., то в процесі розгляду справи, ні прокурор, ні позивачі 1 та 2, ні відповідачі 1 та 2, не надали суду доказів про проведення оплати  відповідачем-2 за переданий йому відповідачем-1 транспортний засіб. Такі докази в матеріалах справи –відсутні.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для постановлення рішення про повернення відповідачем-1 відповідачеві-2 коштів за спірний транспортний засіб. Отже, в цій частині вимог позов Заступника прокурора Львівської області заявленого в інтересах держави в особі позивачів: Фонду державного майна України, м. Київ, позивача-2: Управління пенсійного фонду України в Сокальському районі (м. Сокаль, Львівської області) до задоволення не підлягає.       

Суд також приходить до висновку про правомірність подання прокурором позову в інтересах держави в особі позивача-1 та позивача-2, так як у відповідності до ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, на органи прокуратури покладено обов‘язок по представництву інтересів держави в судах, підстави яких прокурор визначає самостійно.

Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює право розпорядження майном державних підприємств.

Водночас, слід зазначити, що інтереси є оціночним поняттям і законодавством лише прокурору надано право самостійно визначати в чому полягає порушення таких та здійснювати захист шляхом звернення до суду в будь-якій стадії судочинства.

Підставою представництва прокуратурою області в даній справі шляхом внесення позовної заяви є необхідність захисту економічних інтересів держави.

Слід також зазначити, що станом на час розгляду даної справи в господарському суді, є таким, що набрав законної сили Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо посилення захисту права власності” від 26 березня 2009р. № 191/2009, яким  (ч. 2) на Генерального прокурора України покладено обов‘язок, забезпечити вивчення … справ у справах про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, в т.ч. планів санації боржників, в статутному фонді яких більше 25 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі,  в т.ч. щодо фактів незаконного відчуження державного або комунального майна, перевірити законність прийнятих у них рішень тощо.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 1,2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 22, 29, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 44 - 49, 75, 77, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

                                                                               В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсним біржовий договір купівлі-продажу від 21.01.2005р. № 021550/14-10, зареєстрований у Товарній біржі “Альянц”, відповідно до якого, Підприємство з іноземними інвестиціями “Укртехсплав” купило у Відкритого авкціонерного товариства “Червоноградська автобаза” транспортний засіб –ЛАЗ 699Н, 1992 року випуску, кузов 31421, білого кольору, свідоцтво про реєстрацію серії ІНА № 596998, за ціною 6 135,00грн.

3. Зобов'язати Підприємство з іноземними інвестиціями “Укртехсплав”(03039м. Київ, пр-т Червонозоряний, 119. Код ЄДРПОУ 31661939) повернути у власність Відкритому акціонерному товариству “Червоноградська автобаза”(80051, Львівська обл., Сокальський район, с. Острів. Код ЄДРПОУ 00179269) транспортний засіб –ЛАЗ 699Н, 1992 року випуску, кузов 31421, білого кольору, свідоцтво про реєстрацію серії ІНА № 596998, за ціною 6 135,00грн.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Червоноградська автобаза”(80051, Львівська обл., Сокальський район, с. Острів. Код ЄДРПОУ 00179269) в доход державного бюджету України (Отримувач –Держбюджет Личаківського району м.Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 20807199)  42,50 грн. державного мита та 59,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями “Укртехсплав”(03039м. Київ, пр-т Червонозоряний, 119. Код ЄДРПОУ 31661939) в доход державного бюджету України (Отримувач –Держбюджет Личаківського району м.Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 20807199) 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.               

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя