Постанова

від 11.07.2006 по справі 30/33-06-1704

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/33-06-1704

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" липня 2006 р. Справа № 30/33-06-1704

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Величко Т.А.,

суддів: Бандури Л.І., Бойко Л.І.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача - Сопот С.І., Козлов Д.В.

від відповідача –Сергєєва Т.В.

від 3-ої особи – Новак І.О.

розглянувши апеляційні скарги ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” та ДП „Клінічний санаторій Лермонтовський” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”

на рішення господарського суду Одеської області від 17.05.2006р.

у справі № 30/33-06-1704

за позовом ТОВ „Лермонтовський”

до ДП „Клінічний санаторій Лермонтовський” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”

3-тя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”

про розірвання договору, визнання права власності та відшкодування вартості майна

та за зустрічним позовом  ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” та ДП „Клінічний санаторій Лермонтовський” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”

до ТОВ „Лермонтовський”

про внесення змін до пункту договору, визначення розміру частки, розірвання договору

встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.05.2006р. (суддя Рога Н.В.) позовні вимоги ТОВ „Лермонтовський” задоволено частково: розірвано договір про спільну діяльність № 5113164/2004-34, укладений 05.04.2004р. між ДП „Санаторій Лермонтовський” ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” та ТОВ „Лермонтовський”, вилучено із спільної діяльності позивача ТОВ „Лермонтовський” та відповідача ДП „Клінічний санаторій Лермонтовський” та передано на користь позивача ТОВ „Лермонтовський” спільне майно: готельний комплекс, що складається з будівлі корпусу № 45 площею 1566кв.м., літнього майданчику, капітальної огорожі, що розташований в м. Одесі, пров. Лермонтовський , 2, визнано за ТОВ „Лермонтовський” право власності на цей готельний комплекс, стягнуто з ТОВ „Лермонтовський” на користь ДП „Клінічний санаторій Лермонтовський” грошову компенсацію за майно, яке перебувало у спільній частковій власності сторін у розмірі 4 307 719 грн., що складає 50 відсотків вартості спільного майна.

Вимоги ТОВ „Лермонтовський” про збільшення його частки у спільному майні до 71,4% - відхилені.

Також господарським судом відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ДП „Клінічний санаторій Лермонтовський” ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” та ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” про внесення змін до п.п. 2.2 п. 2 договору про спільну діяльність щодо розподілу часток учасників, а саме: частка ДП складає 68,55%, а частка ТОВ складає 31,45%, про визначення грошової компенсації частки ТОВ „Лермонтовський” у спільному майні в сумі 3 251,45 т. грн. та розірвання договору про спільну діяльність № 5113164/2004-34, укладеного 05.04.2004р. між ДП „Санаторій Лермонтовський”  та ТОВ „Лермонтовський”.

Судове рішення мотивоване тим, що вклади, внесені учасниками у спільну діяльність, є рівними за вартістю, грошова оцінка внеску ДП „Санаторій Лермонтовський” складає 1 540 226,85 грн., ТОВ „Лермонтовський” –1 600 000 грн., а тому вимоги ТОВ „Лермонтовський” про збільшення його частки у спільному майні до 71,4 % і вимоги ДП „Санаторій Лермонтовський” про перегляд вартості переданого до спільної діяльності майна, внесення змін до п.п. 1.2 договору про спільну діяльність щодо розподілу часток учасників задоволенню не підлягають.

Вимоги про розірвання договору про спільну діяльність містяться у первісному та зустрічному позові, що свідчить про обоюдну згоду сторін щодо його розірвання.

Вилучення із спільної діяльності готельного комплексу, передача його  ТОВ „Лермонтовський” і визнання за останнім права власності на готельний комплекс мотивовано судом тим, що ТОВ „Лермонтовський” навів достатньо доказів того, що це майно повинно бути залишено у нього, що саме він забезпечує діяльність готельного корпусу № 45, а у ДП „Санаторій Лермонтовський” відсутні кошти, що виключає можливість сплати останнім компенсації. За висновком суду, ТОВ „Лермонтовський” повинно сплатити ДП „Санаторій Лермонтовський” грошову компенсацію, виходячи із вартості майна, що визначена на замовлення останнього, тобто, в сумі 4 307 719 грн.(50% від загальної вартості спільного майна –8 615 438 грн.)

07.06.2006р. порушено апеляційне провадження за скаргами ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” та ДП „Клінічний санаторій Лермонтовський” ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, де поставлено питання про скасування рішення господарського суду і прийняття нового рішення, яким відмовити ТОВ „Лермонтовський” в задоволенні позову повністю, а зустрічний позов задовольнити.

Доводи скаржників грунтуються на порушеннях судом норм матеріального та процесуального права (ст. ст. 19, 129 Конституції України, ст. ст. 317, 321, 357, 365, 376, 651, 652, 1135, 1141 ЦК України, ст. ст. 4, 28, 48, 55 ЗУ „Про власність”, ст. 22, 34, 35, 38, 49, 84 ГПК України.)

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ДП „Клінічний санаторій Лермонтовський” та ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, які підтримали доводи апеляційних скарг і просили їх задовольнити, та представників ТОВ „Лермонтовський”, котрі заперечували проти цього, перевіривши матеріали справи (фактичні обставини) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає зміненню, виходячи з такого.

Згідно ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

При укладенні договору про спільну діяльність сторони за домовленістю визначають його умови, в т.ч. координацію спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій тощо.

Учасник договору простого товариства, як власник свого майна, може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам (ст. 1133 ЦК України).

Угода учасників про розміри і порядок внесення внесків у спільне майно є істотною умовою договору простого товариства.

Згідно ст. 356 ЦК України при спільній частковій власності кожному із співвласників належить частка в праві власності на спільний об'єкт в цілому. Кожний із учасників спільної  часткової власності має право вимагати виділу своєї частки в натурі.

Внесене учасниками договору про спільну діяльність майно, яким вони володіли на праві власності, а також зроблена в результаті їх спільної діяльності продукція і отримані доходи визнаються їхньою спільною частковою власністю.

В учасників договору простого товариства виникає право спільної часткової власності на внесене ними майно, яким вони володіли на праві власності.

Кожному учаснику часткової власності належить частка в праві власності на спільну річ.

Згідно ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

         Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, 05.04.2004р. між  ДП „Санаторій Лермонтовський” ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” та ТОВ „Лермонтовський” було укладено договір про спільну діяльність № 5113164/2004-34, за яким Підприємство (ДП) та Інвестор (ТОВ) зобов'язалися об'єднати свої внески для здійснення спільної інвестиційної діяльності на території санаторію Лермонтовський (м. Одеса, пров. Лермонтовський) і спільно діяти без утворення юридичної особи з метою одержання прибутку шляхом сумісної експлуатації адміністративно-готельного корпусу № 45 літ. „А” ДП „Санаторій Лермонтовський” для чого визначили: на першому етапі провести роботи по капітальному ремонту та оснащенню будівлі відповідно до інвестиційної програми (додаток 1 до договору) –до 01.09.2004р., другий етап –спільна експлуатація будівлі з метою одержання прибутку від спільної діяльності.

П. 2.1.1 договору визначено, що внеском Підприємства є адміністративний корпус № 45 літ. „А” ДП „Санаторій Лермонтовський”, що знаходиться в м. Одесі, пров. Лермонтовський, 2, залишкова вартість якого складає 1 540 226,85 грн.

Внеском Інвестора є грошові кошти в розмірі 1 600 000 грн.

Частки учасників спільної діяльності складають (п. 2.2 договору: Підприємства –50%, Інвестора –50%)

Грошові та майнові внески учасників у спільну діяльність, а також майно, створене чи придбане в результаті спільної діяльності учасників, є їх загальною власністю.

За умовами договору ведення загальних справ учасників та керування загальними справами спільної діяльності і керівництво спільною діяльністю, ведення бухгалтерського і податкового обліку по спільній діяльності покладено на Підприємство.

Відповідно до Положення про порядок укладення договорів про спільну діяльність в дочірніх підприємствах ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” договір від 05.04.2004р. затверджено головою правління ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”.

12.04.2004р. ДП „Санаторій Лермонтовський” в межах дії договору про спільну діяльність укладено договір підряду № 12041 з ПП „Будінвестсервіс” для закінчення будівництва та переобладнання корпусу № 45 на суму 1,6 млн. грн.

Вказана сума, внесена ТОВ „Лермонтовський” на рахунок спільної діяльності, була перерахована підрядникові за виконані роботи.

В подальшому, 10.03.2005р. ТОВ „Лермонтовський” від свого імені уклало договір підряду № 1/10-03 з ТОВ „Мейкер - М” на суму 2 400 000 грн. на виконання остаточних робіт по ремонту та обладнанню готельного корпусу.

30.12.2005р. укладено акт приймання виконаних робіт № 1 на суму 1 888 760грн., № 2 на суму 65 446 грн., закуплено товари (обладнання) на суму 421 410 грн. (накладна від 30.12.2005р.), акт доставки та монтажу на суму 24 870грн., а всього виконано робіт на суму 2 400 486 грн.).

Заявлені в первісному і зустрічному позові вимоги про змінення розподілу часток учасників (ТОВ: 71,4% і 28,6%; ДП: 68,55% і 31,45%) грунтуються на понесених додаткових витратах учасника і заниженні вартості будівлі.

Відмовляючи в задоволенні цих вимог, господарський суд послався на те, що договір про спільну діяльність № 5113164/2004-34 від 05.04.2004р. відповідає існуючому законодавству та внутрішнім нормам сторін. Згідно ч. 2 ст. 1133 ЦК України вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає з договору простого товариства або фактичних обставин, грошова оцінка вкладу учасника проводиться за погодженням сторін.

Внесені учасниками у спільну діяльність вклади є рівними за вартістю: вартість внесеного майна підприємства складає 1 540 226,85 грн., внесок інвестора –кошти в розмірі 1,6 млн. грн.; частки учасників спільної діяльності рівні: 50% на 50%.

Господарський суд також дійшов висновку, що один із учасників має право на майно, передане у спільну діяльність, а інший –на грошову компенсацію, виходячи з вартості майна, що визначена на замовлення ДП „Клінічний санаторій Лермонтовський”, тобто в сумі 4 307 719 грн.

Колегія суддів погоджується з доводами господарського суду стосовно відсутності підстав для зміни розміру часток учасників спільної діяльності за договором від 05.04.2004р.

Відповідно до ст. 1141 ЦК України, договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірванні договору на вимогу одного із учасників.

У випадку припинення договору простого товариства його учасник має право вимагати повернення своєї частки майна в натурі або шляхом грошової компенсації, якщо поділ майна в натурі неможливий без заподіяння шкоди для його господарського  призначення.

Підстави ТОВ „Лермонтовський” для розірвання договору про спільну діяльність грунтується на тому, що ДП „Санаторій Лермонтовський” систематично не виконувало умови договору, не узгоджувало спільні дії учасників, не здійснювало забезпечення інвестора (позивача) інформацією про хід спільних дій, не вело бухгалтерський та податковий облік, не відкрило валютний рахунок, що призвело до взаємних негативних відносин між сторонами, що повністю виключає можливість співпраці в подальшому.

Сторони за зустрічним позовом - ДП „Санаторій Лермонтовський” та ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” також звернулися з вимогою про розірвання договору про спільну діяльність на підставі ст. 652 ЦК України, - а саме: розірвання договору у зв'язку з істотними змінами обставин.

Господарський суд, задовольняючи вимоги в цій частині послався на те, що вимоги про розірвання договору містяться в первісному та зустрічному позові, що свідчить про обоюдну згоду сторін щодо цого розірвання.

Але висновок господарського суду про доведеність позивачем за первісним позовом невиконання ДП умов договору про спільну діяльність спростовується матеріалами справи.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а ч. 2 ст. 651 ЦК України -  що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Матеріали справи свідчать, що в порушення п.п. 3.5 п. 3 Договору про спільну діяльність ТОВ „Лермонтовський” не узгоджувало спільні дії щодо проведення додаткових ремонтних робіт, згода на оснащення будівлі меблями та устаткуванням, яка була узгоджена листом № 131 від 20.08.2004р., не може розцінюватися як збільшення внеску в сумісну діяльність зі сторони ТОВ „Лермонтовський”.

Факти належного виконання ДП „Санаторій Лермонтовський” умов договору про сумісну діяльність підтверджені висновком ТОВ „Аудіторська фірма „Харків”.

Дії ТОВ „Лермонтовський” стосовно порушення умов договору про сумісну діяльність, дії, направлені на вилучення будівлі корпусу № 45, дійсно призвели до взаємних негативних відносин між учасниками договору, що за їх поясненнями повністю виключає можливість співпраці в подальшому.

Отже, задоволення вимог про розірвання договору про сумісну діяльність повинно грунтуватися на нормах ч. 1 ст. 652 ЦК України, якою передбачено розірвання договору у зв'язку з істотними змінами обставин, якими сторони керувалися при його укладанні.

Ст. 364 ЦК України передбачає право співвласника на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній власності.

Якщо виділ частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання грошової або іншої матеріальної компенсації вартістю його частки.

Право особи на частку у спільному майні може бути припинено згідно ст. 365 ЦК України за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Апеляційна інстанція не може погодитися із висновками господарського суду про те, що готельний комплекс, в т.ч. будівля корпусу № 45, повинен бути вилучений із спільної діяльності учасників, переданий ТОВ „Лермонтовський”, за яким визнається право власності на це майно, а ДП „Санаторій Лермонтовський” належить до виплати грошова компенсація в розмірі 50% вартості цього майна, оскільки вони є результатом помилкового встановлення фактичних обставин та неправильного застосування норм права.

Вилучення і передача ТОВ „Лермонтовський” адміністративного корпусу № 45 та визнання за ним права власності на цю нерухомість протирічить приписам ч. 2 ст. 1141 ЦК України.

Вирішення питання про розділ спільного майна учасників після припинення договору залежить від того, на якій правовій підставі це майно було передано чи перебувало в розпорядженні.

Заявлена ТОВ „Лермонтовський” вимога про вилучення майна із спільної діяльності і визнання права власності на це майно не відповідає визначеному чинним законодавством порядку захисту порушеного права, а крім того, спростовується матеріалами справи

ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” посилається на те, що являється власником будівлі, що підтверджується свідоцтвом про право власності № 021961 від 17.07.2002р. п.п. 1.2, 4.1, 4.2 Статуту ДП „Санаторій Лермонтовський”, і у встановленому законом порядку не передавало її у спільну власність сторін за договором про спільну діяльність, а дії голови правління по затвердженню договору про спільну діяльність є неналежним підтвердженням передачі у власність ДП „Санаторій Лермонтовський” або у спільну власність сторін за договором вказаної будівлі, право на відчуження будівлі не належить до компетенції голови правління.

Так, п. 3.4 Положення „Про укладення договорів про сумісну діяльність” встановлено, що при вирішенні спорів слід враховувати, що грошові та інші внески учасників цього договору, а також майно, створене або придбане за рахунок коштів в результаті їх спільної діяльності, є спільною власністю сторін. Це ж міститься і в абз. 4 п.п. 3.7 Положення.

П.4.1 Положення визначено, що договір про спільну діяльність не передбачає зміну форми власності майна.

Згідно п.п. 4.1, 4.3 Статуту ДП „Санаторій Лермонтовський” майно є власністю ЗАТ і передано ДП у володіння та користування без права відчуження. ДП „Санаторій Лермонтовський”, у якого будівля корп. № 45 знаходиться у володінні за згодою власника –ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, який погодив договір про спільну діяльність, внесло це майно у спільну діяльність.

Таким чином, питання визнання права власності на цю будівлю інших осіб, зокрема позивача за первісним позовом, немає належного правового обгрунтування.

З урахуванням викладеного мотиви, з яких подані апеляційні скарги являються підставою для зміни судового рішення, за якою задовольняються вимоги сторін про розірвання договору про спільну діяльність.

Питання поділу спільного майна, припинення права на частку у спільному майні, і виплати грошової компенсації може бути вирішено в окремому порядку з додержанням вимог ст. 365, 1141 ЦК України.

Керуючись ст. 99,101,103-105, ГПК України,

колегія суддів постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 17.05.2006р. у справі №30/33-06-1704 змінити, виклавши в такій редакції:

Позовну заяву ТОВ „Лермонтовський” задовольнити частково.

Розірвати договір про спільну діяльність № 5116164/2004-34, укладений 05.04.2004р. між ДП „Санаторій Лермонтовський” ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”  та ТОВ „Лермонтовський”.

В решті позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ДП „Клінічний санаторій Лермонтовський” ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” та  ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” відмовити.

               Постанова в порядку ст.105 Господарського Процесуального

Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у

касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             Т.А. Величко

Судді :                                                                                  Л.І. Бандура

                                                                                                 Л.І. Бойко