Рішення

від 30.04.2015 по справі 303/1570/15-ц

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/1570/15- ц

Провадження № 2/303/1112/15

ряд. стат. звітн. - 4

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 квітня 2015 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого Котубей І.І.

при секретарі Панас М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Реєстраційна служба Мукачівського міськрайонного управління юстиції, про визнання права власності на земельні ділянки, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа Реєстраційна служба Мукачівського міськрайонного управління юстиції, про визнання права власності на земельні ділянки. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 26 лютого 2008 року він придбав у відповідача ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними спорудами та прибудовами, розташований в с.Шенборн Мукачівського району по вул. Головній, 62. До даного домоволодіння відносяться земельні ділянки площею 0,17 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства. Попереднім власником даних земельних ділянок був ОСОБА_3, який продав їх разом з будинком ОСОБА_4, а та в свою чергу ОСОБА_2 Оскільки попередні власники ділянок, придбавши їх, не оформили на них право власності, на даний час в нього виникли труднощі з оформленням права власності на земельні ділянки, фактично куплені ним разом з будинком. Місце перебування відповідача ОСОБА_2 невідоме, рішенням суду його визнано втратившим право на житло, тому вирішити це питання в позасудовому порядку він не може. Даними ділянками він користується з 2008 року, сплачує за них податок. В зв'язку з тим, що при переході права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, до особи переходить і право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, позивач просить визнати за ним право власності на вищевказані земельні ділянки.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю і просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином через засоби масової інформації (оголошення в газеті Новини Закарпаття № 45 від 21.04.2015 року), про причини неявки суд не повідомляв.

Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами та прибудовами в с.Шенборн Мукачівського району по вул. Головній, 62. Право власності на дане нерухоме майно позивач набув на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 26.02.2008 року, відповідно до якого він купив будинок у відповідача ОСОБА_2.

Даний факт підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку (а.с. 10), витягом з державного реєстру правочинів (а.с. 11), та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 12).

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу житлового будинку разом з майновим правом на земельну ділянку від 20.09.2005 року, відповідач ОСОБА_2 придбав будинок у громадянки ОСОБА_4 (а.с.8). При цьому, з даного договору вбачається, що разом з житловим будинком покупець придбав також і земельні ділянки площею 0,77 га, з яких ділянка площею 0,17 га - присадибна ділянка, та площею 0,60 га - для ведення особистого підсобного господарства.

Право власності на вказані земельні ділянки посвідчується одним Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 007-01866, який виданий на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 6).

Відповідно до договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 01.08.2000 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_4 житловий будинок в с.Шенборн Мукачівського району по вул. Головній, 62, та земельні ділянки площею 0,77 га, з яких ділянка площею 0,17 га - присадибна ділянка, та площею 0,60 га - для ведення особистого підсобного господарства, що йому належали на підставі вищевказаного Державно акту (а.с. 7).

ОСОБА_4 на підставі даного договору дарування не оформила Державного акту на право власності на земельні ділянки, однак, як вбачається із п.1 договору від 20.09.2005 року, вона набула на них права власності в порядку ст. 377 ЦК України, і продала їх разом з будинком.

Відповідно до довідки, виданої Шенборнською сільською радою 11.03.2015 року № 35, позивач ОСОБА_1 користується земельними ділянками площею 0,17 га - присадибна ділянка, та площею 0,60 га - для ведення особистого підсобного господарства, і сплачує за них земельний податок (а.с. 13).

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Як встановлено судом, попередньому землевласнику та власнику будинку на праві приватної власності належали земельні ділянки площею 0,17 га - присадибна ділянка, та площею 0,60 га - для ведення особистого підсобного господарства, що вказані в Державному акті на право власності на землю.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. 30 ЗК України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до ст. 120 ЗК України 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі ст. 377 ЦК , а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 року № 997-V - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по справі, а саме 581,84 грн. сплаченого позивачем судового збору та 60 грн. витрат, пов'язаних з публікацією оголошення в ЗМІ про виклик відповідача.

Із врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 120 ЗК України, ст.328, 377 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,17 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2122788101:00:001:0062, що розташована в с.Шенборн Мукачівського району по вул. Головній, 62.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2122788100:01:009:0213, що розташована в с.Шенборн Мукачівського району по вул. Головній, 62.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 581,84 грн., та витрати, пов'язані з публікацією оголошення в ЗМІ про виклик відповідача в сумі 60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_5