Рішення

від 24.06.2009 по справі 52/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/245

24.06.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом 195 центральної базиДержавної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0710) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр Теплопостачання»про стягнення 25 271,60  грн. за участю представників позивача –Галушки О.В., довіреність № 308 від 16.03.2009 р., відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 18 795,62 грн. основного боргу, 1 883,26 грн. пені, 2 810,62 грн. неустойки, 1 546,69 грн. інфляційних втрат, 235,41 грн. 3% річних, а загалом  25 271,60 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати послуг за договором № 03/2007 від 03.01.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.05.2009 року.

У судовому засіданні 24.06.2009 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.06.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.01.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю  «Інженерний центр теплопостачання»(замовник) та 195 Центральною базою Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0710) (виконавець) укладено договір № 03/2007, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг зберігання в приміщеннях в/ч Т0710.

Відповідно до умов додаткової угоди від 01.04.2007р. до договору, термін дії договору встановлено з 01.04.2007р. по 31.12.2008р.

В п.1 угоди від 20.10.2008 року про розірвання договору № 03/2007 від 03.01.2007р. зазначено, що замовник та виконавець домовились про розірвання договору № 03/2007 від 03.01.2007 року про надання послуг, з 1 листопада 2008 року за взаємною згодою сторін.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що замовник здійснює поставку належних йому вантажів автомобільним транспортом на склад виконавця. Виконавець здійснює зберігання вантажів окремо від запасів Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до п.3.1 договору  платником за договором є замовник, який розраховується за надані послуги грошима.

Замовник здійснює оплату за надані послуги по зберіганню вантажів щомісячно до 5 числа поточного місяця (п.3.4 договору).

На виконання умов договору у період з серпня 2008 року по жовтень 2008 року позивач надав послуги із зберігання загальною вартістю 18 795,62 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень, вересень,жовтень 2008 року.

Проте, відповідач не виконав свої договірні зобов'язання та не здійснив оплату за надані послуги у сумі 18 795,62 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання по виконанню робіт, а  відповідач  виконав  неналежним чином взяті на себе зобов'язання з    оплати виконаних робіт та має перед позивачем заборгованість у сумі 18 795,62  грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду  не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача  боргу в сумі 18 795,62 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню ,1 546,69 грн. інфляційних сум, 235,41 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.        

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 5.2 плата за надані послуги перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення платежів більше одного місяця, крім того, замовник сплачує щомісячну неустойку в розмірі 5% від суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманих послуг нараховано 1 883,26 грн. пені та 2 810,62 грн. неустойки відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Державне мито у сумі 252,72 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр Теплопостачання»(03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 11, код 31777042) на користь 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, код 33148732) 18 795 (вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 62 коп.  основного боргу, 1 546 (одну тисячу п'ятсот сорок шість) грн. 69 коп. інфляційної складової боргу, 235  (двісті тридцять п'ять) грн. 41 коп. 3 % річних, 1 883 (одну тисячу вісімсот вісімдесят три) грн. 26 коп. пені, 2 810 (дві тисячі вісімсот десять) грн. 62 коп., 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 72 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)  грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   

Суддя                                                                                                     С.Чебикіна