Рішення

від 24.04.2015 по справі 491/1048/14-ц

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/1048/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2015 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого Дорош М. І.

при секретарі Гула О. Р.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ТОВ «Агросервіс» - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації про визнання частково недійсним договору оренди земельної ділянки, про стягнення збитків (упущеної вигоди),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач з урахуванням уточнення позовних вимог від 23.01.2015 року посилається на те, що рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від Ї5.10.2012 року за ним в порядку спадкування визнано право власності на земельну ділянку площею 4,4984 га, розташовану на території ОСОБА_3 Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №294382, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та постійного користування землею, договорів оренди землі за №180, виданим ОСОБА_3 райдержадміністрацією Одеської області 23.11.2005 року на підставі розпорядження ОСОБА_3 райдержадміністрації Одеської області від 29.07.2004 року №260, кадастровий номер 5120280400:01:001:0073 на ім'я ОСОБА_6, який помер 25.06.2006 році. Право власності пройшло державну реєстрацію в Реєстраційній службі ОСОБА_3 районного управління юстиції Одеської області з видачею 24.04.2013 року ОСОБА_4 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Наступного дня 25.04.2013 року звернувся до ТОВ "Агросервіс" в особі керівника ОСОБА_7 стосовно укладення договору оренди земельної ділянки. Спочатку ОСОБА_7 зіслався на те, що він не знає що йому робити та куди звернутися з цього приводу, потім рекомендував вирішувати це питання з ОСОБА_3 райдержадміністрацією Одеської області. Оскільки його неофіційні звернення до різних інстанцій не призвели до результату, 29.06.2013 року офіційно звернувся до ТОВ "Агросервіс" з проханням укласти договір оренди, одночасно просив надіслати на свою, адресу для ознайомлення проект договору. Звернення залишено без будь-якої відповіді.

12.08.2013 року був змушений звернутися зі скаргою щодо бездіяльності ТОВ "Агросервіс" до ОСОБА_3 райдержадміністрації та прокуратури Ананьївського району.

Голова райдержадміністрації ОСОБА_8 листом від 12.09.2013 року рекомендував вирішувати спір в судовому порядку.

Прокурор Ананьївського району Кучерявий І.А. листом від 13.09.2013 року повідомив про те, що земельна ділянка в 2011 році в порушення вимог ст.122 ЗК України ОСОБА_3 райдержадміністрацією передана в оренду ТОВ "Агросервіс" у зв'язку з чим прокуратурою внесено подання на адресу голови ОСОБА_3 РДА про усунення виявленого порушення земельного законодавства. Вважає, що договір оренди землі від 15.06.2011 року має бути визнаний недійсним в частині передання в оренду 4,4984 га, які належали ОСОБА_6

Внаслідок неодноразових звернень до різних інстанцій 02.10.2013 року між

ТОВ "Агросервіс" та ним укладено договір оренди земельної ділянки, в п.4.1 якого зазначено, що орендна плата складає 4058 гривен 44 копійки за один повний рік користування земельною ділянкою.

У разі своєчасного укладення з ним договору орендна плата була б йому нарахована з 25.04.2013 року, тобто з дня звернення до відповідача та ним отримана; в тому числі, за період з 25.04.2013 по 02.10.2013 року у розмірі 1760 гривень. Розрахунок вказаної суми зводиться до наступного: 4058,44 : 365 = 11 гривен. Орендна плата за 1 день, кількість днів з 25.04.2013 по 02.10.2013 року - 160 днів, тож нестримана орендна плата складає 1760 гривен (160 днів х 11 гривен.).

Вказану суму грошей розцінює як збитки у вигляді упущених вигод та наполягає на стягненні з відповідачів солідарно 1760 гривень в рахунок відшкодування збитків, оскільки встановлено, що райдержадміністрація незаконно здала, а ТОВ "Агросервіс" прийняв в оренду земельну ділянку, яку він згодом придбав у власність, що вплинуло на строк укладання договору між ним та ТОВ "Агросервіс".

На підставі викладеного просить: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №16 від 15.06.2011 року, укладений між ОСОБА_3 райдержадміністрацією та ТОВ "Агросервіс", в частині передання в оренду 4,4984 га, що належали ОСОБА_6; стягнути з відповідачів на його користь в солідарному порядку збитки у вигляді упущеної вигоди - 1760 гривень та витрати по справі: 243,60 гривен - судовий збір; 1500 гривен - багаторазова юридична допомога.

В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги і надала пояснення, відповідно до позову та просить у повному обсязі задовольнити вимоги позивача та врахувати письмове пояснення про заперечення ТОВ «Агросервіс» долучене до справи ( а.с. 182).

Будь-яких заяв, клопотань, щодо поновлення строків для звернення із позовом до суду від позивача (представника) не надходило.

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та надав пояснення відповідно до письмових заперечень із посиланнями на те, що

В судовому засіданні 24.01.2015 року позивачем було змінено позовну заяву та викладено позовні вимоги в новій редакції.

Вважають вимоги позивача, як такими, що не можуть бути задоволеними з наступних підстав:

В першу чергу хотілося б звернути увагу на те, про що додатково вказано в первинній позовній заяві, що позивач звертався уже в ОСОБА_3 райсуд з тією ж підставою та вимагав частково розірвати договір оренди від 15.06.2011 року та повернути орендну плату за 2011-2013 роки.

Ухвалою ОСОБА_3 райсуду від 12.02.2014 року позовну заяву залишено без розгляд та повернуто позивачу.

ст. 256 ЦК України визначає поняття позовної давності як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

ст. 257 ЦК України зазначає загальну позовну давність тривалістю у три роки. Відповідно ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

ст. 214 ЦПК України трактує, що суд під час ухвалення рішення крім іншого встановлює чи мало місце пропущення строку позовної давності, та докази на їх підтвердження.

Оспорюваний договір було укладено 15.06.2011 році і тому граничний термін оскарження правочину який є предметом даного спору закінчився 15.06.2014 році. В свою чергу первинна позовна заява, даного судового провадженні, була подана позивачем 28.08.2014 році, тобто через два місяці після спливу строку позовної давності, а сама позовна заява не містила пояснень та доказів неможливості подання заяви до спливу вище вказаного терміну.

Відповідно до п. З ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише зі заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Куруючись п.4. ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведене вище Товариство просить відмовити в задоволенні позовної заяви та закрити провадження по справі в зв'язку зі спливом позовної давності

Інші нібито докази по справі також не знаходять документального підтвердження, інформація викладена в уточненій позовній заяві є невірною та фактично вводить суд в оману.

В позовній заяві від 23.01.2015 року позивач зазначає, що 24.04.2013 року отримав витяг з Державного реєстру речових драв на нерухоме майно про реєстрацію права власності та вже 25.04.2013 року нібито звернувся до директора Товариства в усному порядку з пропозицією укласти договір. Тобто по розрахунках самого позивача суму нібито понесених збитків слід також розраховувати саме з 25.04.2015 року.

Дослідивши матеріали справи неможливо не помітити елементарну розбіжність документів справи та тверджень позивача. Так оглянувши витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 2935907, який був наданий до матеріалів справи самим позивачем та підтверджує право власності на земельну ділянку площею 4,4984 га., не можливо не помітити, що дата формування та видачі - 25.04.2013 о 16 год. 17 хв. 27 сек.. Робочий день Товариства складає 8 год., а саме з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., відстань від м. Ананьїв до с. Жеребкове складає орієнтовно 25 км. Тобто з наведеного зрозуміло, що позивач не отримував витяг 24.04.2013 року, а отримавши 25.04.2013 року не зміг би фізично встигнути на прийом до директора Товариства. А з цього випливає, що і розрахунок який зроблено позивачем не відповідає дійсності.

Також в позовній заяві позивач вказує, що він офіційно 29.06.2013 року звернувся до ТОВ «Агросервіс» з пропозицією укласти договір, про те заява була залишена без належної уваги.

З даним твердженням Товариство не може погодитись з наступними обґрунтуваннями:

Дійсно на адресу Товариства 12 липня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення яке міститься в матеріалах справи, надходила заява позивача. Ознайомившись з заявою та документами які підтверджували право власності на земельну ділянку, Товариством було подано заяву (копія заяви міститься в матеріалах справи) до ОСОБА_3 Райдержадміністрації з проханням внести зміни до договору оренди № 16 від 15.06.2011 року, зменшивши площу орендованої земельної ділянки з 21,07 га на 16,57 га в зв'язку з отриманням ОСОБА_5 витягу на право власності на земельну ділянку площею 4,5 га.

В результаті 30 вересня 2013 року між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та ТОВ «Агросервіс» було підписано Угоду № 18 (копія Угоди міститься в матеріалах справи) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 16 від 15.06.2011 року, якою зменшено площу орендованої земельної ділянки, виключивши земельну ділянку яка є в власності позивача.

Враховуючи наведене вище на сьогоднішній день вимога позивача про визнання частково недійсним договору оренди № 16 від 15.06.2011 року є неактуальною, а відповідно не може бути задоволена, адже враховуючи Угоду № 18 від 30.09.2013 року договір немає відношення до позивача та ніяким чином не порушує його прав як власника земельної ділянки.

Після внесення змін в вище зазначений договір позивачу було запропоновано укласти договір оренди на належну йому земельну ділянку. В результаті вже 02 жовтня 2013 року між ним та ТОВ «Агросервіс» було укладено договір оренди землі № А/74 (копія договору з додатками міститься в матеріалах справи), відповідно до якого позивач на підставі витягу з державного реєстру СЕК № 141738 від 25.04.2013 року, який підтверджує його право власності передав земельну ділянку розміром 4,5 га в оренду. Вказаний договір було зареєстровано 14.10.2013 року, що підтверджується витягом № 10834758 (копія витягу разом з договором оренди № А/74 від 02.10.2013 року міститься в матеріалах справи) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Тобто з наведеного вище зрозуміло, що зробили все можливе та необхідне для врегулювання ситуації та приведення її до норм діючого законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі»: орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України

Таким чином, у Відповідача, саме після укладення із Позивачем договору оренди земельної ділянки №А/74 від 02.10.2013 року, виник обов'язок щодо сплати орендної плати, але аж ніяк до цього моменту.

На сьогоднішній день в виконання умов вище вказаного договору Орендодавцю (Позивачу) нараховано належну до виплати орендну плату в сумі 4 058 (Чотири тисячі п'ятдесят вісім) гривен 44 копійки, що підтверджується довідкою № 193 від 15 жовтня 2014 року (оригінал довідки міститься в матеріалах справи).

Більш того, після того як було укладено договір оренди землі з ОСОБА_3 РДА в 2011 році в позивача виник обов'язок по сплаті орендної плати, а тому керуючись тими самими нормами ЦК України Товариство добросовісно на підставі Закону та в відповідності укладеного договору оренди землі вчасно сплачувало орендну плату. Як доказ належної сплати орендної плати в матеріалах справи містяться податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та платіжні доручення по сплаті орендної плати за 2011- 2013 роках.

Відповідач сплатив на користь ОСОБА_3 РДА орендну плату, за період зазначений в позовній заяві, а тому не бачить підстав проводити подвійну сплату орендної плати.

Узагальнюючи вказані факти, що підтверджені відповідними документами Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зокрема тому що:

По перше. Добросовісно на підставі розпорядження районної державної адміністрації № 482/А-2010 від 21.09.2010 року «Про надання в оренду ТОВ «Агросервіс» нерозподілених ( не витребуваних) земельних часток (паїв), розташованих на території ОСОБА_3 Перші сільської ради Ананьївського району, для ведення товарного сільськогосподарської виробництва» набув право оренди по договору № 16 від 15.06.2011 року та своєчасно сплачував орендну плату, зокрема за земельну ділянку яка на праві власності, на сьогоднішній день належить позивачу.

По друге. Після того як відповідач дізнався про перехід права власності на земельну ділянку позивача, зробив все можливе для того щоб врегулювати питання та привести документи в відповідність закону. А саме ініціював внесення змін в договір оренди № 16 від 15.06.2011 року виключивши земельну ділянку з вказаних договірних відносин, ті уклав/зареєстрував договір оренди безпосередньо з позивачем.

На підставі викладеного просить в задоволені позову позивачу відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації в Одеській області не визнав позовні вимоги в повному обсязі та надав пояснення із підтвердженням позиції представника відповідача ТОВ «Агросервіс» і також на підставі викладеного просить в задоволені позову позивачу відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів та вивчивши матеріали справи ( а.с. 5- 42, 60-143,165-167, 188-189), які сторони вважають за достатніми для вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Позивач та представник позивача в судових засіданнях не ставили питання щодо поновлення строків звернення до суду із даними позовними вимогами.

Відповідно до вимог глави 4 ЦПК України , під час судового розгляду сторонам по даній цивільній справі були роз'яснені в тому числі процесуальні права та обов'язки сторін згідно ст..31 ЦПК України.

Згідно ст.10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд, згідно ст..11 п.1 ЦПК України розглядає цивільні справи , в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно ст. 125 п.2 ЗК України Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди ї його державної реєстрації;

Згідно ст.407 п.1 ЦК України Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

В судовому засіданні встановлено факт укладення 15.06.2011 року договору оренди земельної ділянки нерозподілених (не витребуваних) земельних часток(паїв) в розмірі 21,07 га між відповідачами на певний строк. Також в судовому засіданні встановлено отримання позивачем 24.04.2013 року витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - земельну частку в розмірі 4,5 га (згідно державного акту). Крім того підтверджено факт внесення змін до договору оренди між відповідачами у зв'язку із отриманням позивачем прав власності на відповідну земельну частку. Позивач не навів у позовній заяві і в судовому засіданні безспірні докази які б були підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та виплати збитків упущеної вигоди за указаний ним період.

З урахуванням наданих сторонами доказів, які вони вважають за достатніми і враховуючи ті обставини, що позивачем не ставилося питання поновлення строків для звернення до суду, а тому не підлягають задоволенню вимоги позивача.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат по справі, то суд вважає що вони підлягають залишенню за сторонами з урахуванням задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.407,410,412, главою 16 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», Земельним Кодексом України, ст.ст.10,11,31,60,88,169,209,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації про визнання частково недійсним договору оренди земельної ділянки, про стягнення збитків (упущеної вигоди) - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Дорош

Рішення суду набуває законної сили „___В»