Рішення

від 22.07.2009 по справі 23-27/75-08-3062

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23-27/75-08-3062

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2009 р.Справа  № 23-27/75-08-3062

За позовом:  Акціонерного товариства закритого типу "Виробниче об'єднання "Облпаливо"

до відповідачів: 1. Одеської залізниці;

2. Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальної фабрики                                   „Краснолуцька”

про стягнення 4 851,35 грн.

          Суддя      Степанова Л.В.      

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача 1:  Гордієнко М.В. за довіреністю № 221 від 05.03.2009р.;  

Від відповідача 2:  не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 4 851,35 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.07.2008 р. було порушено провадження у справі №27/75-08-3062 за позовом Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об'єднання ”Облпаливо” до відповідача Одеської залізниці про стягнення 4 851,35 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.2008 р. було залученно до участі у справі закрите акціонерне товариство Горнозбагачувальну фабрику „Краснолуцька”.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.10.2008 р. по справі №27/75-08-3062 позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об'єднання ”Облпаливо” було задоволено частково.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення змінено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2009 р. касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальна фабрика „Краснолуцька” задоволено частково,  рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2008 р. та постанову Одеського апеляційного суду від 09.12.2008 р. у справі №27/75-08-3062 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2009 р. справу № 27/75-08-3062 прийнято до провадження судді Степанової Л.В. та справі присвоєно №23-27/75-08-3062.

Відповідач Одеська залізниця позов не визнає, про що зазначив у відзиві на позов  № ню-14/661 від 09.06.2009 року, посилається на акт про технічний стан вагону № 7 від 09.06.2008р. в якому зазначено, що вагон був технічно несправний, а саме виявлено не прилягання торцевих дверей, тому вважає, що винний відправник вантажу. Просить позивачу в позовних вимогах про стягнення вартості нестачі та судових витрат з Одеської залізниці відмовити.

Відповідач ЗАТ ГОФ "Краснолуцька" 30.06.2009р. надав до господарського суду одеської області відзив на позов, відповідно до якого просить в задоволенні позову про стягнення вартості недостачі відмовити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між АТЗТ "ВО "Облпаливо" та ТОВ "Інтертрейдінг груп" було  укладено договір № 9 від “09”квітня 2008 року, відповідно до якого відправник вантажу ЗАТ ГОФ "Краснолуцька" відпустив зі станції відправлення "Красний Луч" в адресу позивача вугілля марки AМ у піввагоні № 67187575 у кількості 61000 кг, що підтверджується накладною на маршрут № 50818555.

Відповідні відмітки у вказаній накладній свідчать, що антрацит завантажений у  піввагон засобами відправника (відповідач-2), навалом, нижче бортів. Вантаж розміщено і закріплено згідно з п.п. 3, 4, 8 гл. додат. 14 к СМГС р.2 &3-5 Сб. 17, вантаж маркований вапном.  

Відповідно до специфікації № 2 від 23.05.2008 року до договору № 9 від “09”квітня 2008 року, укладеного між АТЗТ "ВО "Облпаливо" та ТОВ "Інтертрейдінг груп", ціна однієї тонни вугілля марки AМ становить 533,35 грн. за одну тонну вугілля без урахування ПДВ.

           За поставку вугілля (зокрема у зазначеному вагоні) АТЗТ "ВО "Облпаливо" здійснило платіж на поточний рахунок ТОВ "Інтертрейдінг груп" у розмірі 267528,36 грн. відповідно до платіжного доручення № 1721 від 02.06.2008 року.

          Також господарським судом встановлено, що в процесі перевезення цього вантажу на станції Одеса Застава І складений акт загальної форми № 265/п від 07.06.2008р., згідно з яким, у  вагоні № 67187575 виявлено, що  в вищезазначеному виявлено в торцевих дверях існує щілина є сліди старої течі понад 6, 7 люками заглиблення розм. 2м х 2 х 1,50. Вагон прибув без охорони та зданий під охорону. Так прямує до місця призначення.

В додаток до акту загальної форми на станції Котовськ складений комерційний акт серії БК № 391575/10 від 09.06.2008 року, у якому зазначено, що 2вагон був поданий на комісійне переваження. При переваженні на справних перевірених 150т. статичних вагах ст. Котовськ (держперевірка 21/12-07р.) виявилася вага: Бр. 74820 кг, тр. 21400 кг, нт. 53420 кг, тобто менше проти документа 7580 кг. У торцевих дверях є щілина, видно сліди старої течі над 6, 7 люкам поглиблення розміром 2м х 2м х 1,5м, течі вантажу по станції Котовськ немає. Згідно документів вантаж навантажений нижче бортів та маркований вапном, фактично завантаження нижче бортів на 30 см, маркування на вантажі відсутнє. Вагон технічно не справний...”

Крім того 09.06.2008р. було складено акт про технічний стан вагону № 7 від 09.06.2008 року, відповідно до якого виявлена несправність: не прилягання торцевих дверей 50 м по всій висоті виникло в процесі слідування вагону від станції завантаження до станції призначення.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову частково,  виходячи з наступного.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між відповідачем-2 (вантажовідправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).   

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагонах 67187575 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж   до перевезення з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст.32 Статуту залізниць України, п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.  

Разом з тим, відповідно до ст. 110  Статуту залізниць України  залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.  Водночас у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України Залізниця  зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні  для  перевезення  відповідного  вантажу,   очищені   від залишків  вантажу,  сміття,  реквізиту,  а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.      Придатність рухомого   складу   для   перевезення  вантажу  в комерційному відношенні визначається:  вагонів -  відправником,  якщо завантаження здійснюється його засобами,  або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Коли під завантаження подано несправний  за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталася внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Відповідач Одеська залізниця позов не визнає, про що зазначив у відзиві на позов  № ню-14/661 від 09.06.2009 року, посилається на акт про технічний стан вагону № 7 від 09.06.2008р. в якому зазначено, що вагон був технічно несправний, а саме виявлено не прилягання торцевих дверей, тому вважає, що винний відправник вантажу. Просить позивачу в позовних вимогах про стягнення вартості нестачі та судових витрат з Одеської залізниці відмовити.

Також, відповідачем Одеською залізницею було надано розрахунок по справі, згідно якого було розраховану суму нестачі з урахуванням розходження 2% маси граничного розходження маси нетто і вартість нестачі складає 4070,53 грн.            

Відповідач ЗАТ ГОФ "Краснолуцька" просить в задоволенні позову про стягнення вартості недостачі відмовити.

За огляду на встановлені обставини, господарський суд дійшов висновку щодо покладення відповідальності за недостачу вантажу у піввагоні № 67187575 на перевізника Державне підприємство "Одеська залізниця", оскільки несправність вагону мала прихований характер, у зв'язку з чим не могла бути виявлена ЗАТ ГОФ "Краснолуцька" під час звичайного огляду вагону, внаслідок якої виникла нестача  вантажу.  

Господарський суд вважає, що такі обставини підтверджують вину відповідача Одеської залізниці у недостачі вантажу і є підставою для покладення на нього відповідності за цю недостачу.

З огляду на вищевикладені законодавчі норми, господарський суд вважає, що недостачу слід також обчислювати з урахуванням норми недостачі 2%,  а тому правильним є розрахунок вартості недостачі вантажу, який здійснений відповідачем Державним підприємством "Одеська залізниця".  

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що позовні підлягають частковому задоволенні та стягненні з відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" вартості недостачі вантажу в сумі 4070,53 грн.   

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача Одеську залізницю.  

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Акціонерного товариства закритого типу "Виробниче об'єднання "Облпаливо"  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Виробниче об'єднання "Облпаливо" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1, р/р 26000340 у ТОВ КБ "СКБ", МФО 388313, код ЄДРПОУ 23991045) вартість недостачі вантажу в сумі 4070 (чотири тисячі сімдесят) грн. 53 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п'ять)  грн. 57 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 99 (дев'яносто дев'ять) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 30.07.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Степанова Л.В.